Ухвала

від 07.03.2019 по справі 910/2793/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.03.2019Справа № 910/2793/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.

розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вадес Кепітал Менеджмент

про забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вадес Кепітал Менеджмент

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль

відповідача 2: Компанії Райвал Ентерпрайзерс ІНК

відповідача 3: Компанії з обмеженою відповідальністю Нерафо Менеджмент ЛТД

відповідача 4: Компанії Лексус Файненшл Груп ІНК

про визнання недійсним правочину, скасування реєстраційної дії державного реєстратора, визнання права власності на частку у статутному капіталі,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вадес Кепітал Менеджмент звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль , Компанії Райвал Ентерпрайзерс ІНК , Компанії з обмеженою відповідальністю Нерафо Менеджмент ЛТД , Компанії Лексус Файненшл Груп ІНК про визнання недійсним правочину, скасування реєстраційної дії державного реєстратора, визнання права власності на частку у статутному капіталі.

Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить: накласти арешт на усі виявлені державним та/або приватним виконавцем банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль в межах суми статутного капіталу ТОВ Грааль у розмірі 56 037 536,43 грн.; накласти арешт на усе виявлені державним та/або приватним виконавцем рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль в межах суми статутного капіталу ТОВ Грааль у розмірі 56 037 536,43 грн.; накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Грааль у розмірі 14,99 %; заборонити будь-яким органам державної влади, державним реєстраторам, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Грааль .

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вадес Кепітал Менеджмент про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відзначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, при обґрунтуванні необхідності забезпечення позову, позивач стверджує, що в нього є підстави вважати, що відповідачі 2, 3, 4 намагаються продати свої частки в статутному капіталі відповідача 1, що призведе до неможливості виконання рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.

Проаналізувавши доводи позивача, викладені при обґрунтуванні поданої заяви, суд зазначає, що всупереч вимогам ст. 74 Господарського процесуального кодексу України позивачем взагалі не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження припущень щодо можливого відчуження відповідачами 2, 3, 4 своїх часток у статутному капіталі відповідача 1, тобто не зазначено достатньо обґрунтованих та підтверджених відповідними доказами фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти та майно.

Також, суд зауважує, що обрані заявником заходи до забезпечення позову шляхом заборони будь-яким органам державної влади, державним реєстраторам, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Грааль , не погоджуються з одним із основних принципів господарського судочинства - змагальності сторін, закріпленого у пункті 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що заявник просить суд заборонити вчиняти вищезазначені дії фактично всім суб'єктам реєстраційних дій.

Крім того, заява не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову саме в такий спосіб, який було визначено позивачем, порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вадес Кепітал Менеджмент про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України.

Суддя І.В. Приходько