Рішення

від 19.02.2019 по справі 910/16661/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2019Справа № 910/16661/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'юзік Мастер Груп"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники учасників справи:

від позивача Майєр К.В. (адвокат);

від відповідача не з'явилися.

В судовому засіданні 19.02.2019р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повний текст рішення буде складено та підписано 11.03.2019р.

СУТЬ СПОРУ:

11 грудня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" (позивач) надійшла позовна заява № 3556 від 10.12.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'юзік Мастер Груп" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з проведення рекламної(их) кампаній(й) № 136-16 від 09.11.2016 року в сумі 545 057,02 грн. з них: основного боргу - 327 786,00 грн. (триста двадцять сім тисяч сімсот вісімдесят шість гривень), пені - 45 807,71 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот сім гривень 71 копійка), штрафу - 167 601,00 грн. (сто шістдесят сім тисяч шістсот одна гривня) та 3% річних - 3862,31 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят дві гривні 31 копійка).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг з проведення рекламної(их) кампаній(й) № 136-16 від 09.11.2016 року, зокрема, в повному обсязі не здійснив оплату наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 року у справі №910/16661/18 позовну заяву № 3556 від 10.12.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'юзік Мастер Груп" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

18 грудня 2018 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви б/н від 18.12.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/16661/18 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2019 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

В підготовчому засіданні 05.02.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/16661/18 до судового розгляду по суті на 19.02.2019 року, про що представника позивача було повідомлено під розписку, а відповідача - ухвалою суду від 05.02.2019 року.

В судовому засіданні 19.02.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 19.02.2019 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду від 05.02.2019 року у даній справі не було вручене відповідачу, що підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Державного підприємства Укрпошта за поштовим ідентифікатором № 0103048980857.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Товариству з обмеженою відповідальністю "М'юзік Мастер Груп" за адресою: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 6, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 05.12.2019 року у справі №910/16661/18 є 08.02.2019 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" (надалі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М'юзік Мастер Груп" (надалі - замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг з проведення рекламної(их) кампаній(й) № 136-16 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. якого, виконавець зобов'язується протягом строку дії Договору професійно і якісно надавати послуги з проведення рекламної(их) кампанії(й) для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених згідно акту резервування поверхнях, а замовник зобов'язується прийняти та вчасно й у повному обсязі оплатити роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором.

Всі необхідні умови проведення кожної окремої рекламної кампанії визначаються сторонами в акті резервування. Акти резервування є невід'ємною частиною договору після підписання їх сторонами (п. 2.2. договору).

Згідно п.п. 3.2.6. п. 3.2. договору замовник зобов'язується оплачувати послуги та роботи виконавця особисто, вчасно і в повному обсязі відповідно до умов даного договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 5.1. договору, вартість послуг за договором вказується сторонами в акті резервування. Ціна даного договору визначається загальною сумою вартості послуг по проведенню рекламних кампаній замовника за актами резервування.

Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця:

- протягом 5 робочих днів з моменту підписання Акту резервування замовник здійснює передоплату в розмірі 100% від вартості першого місяця рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в акті резервування. Факт неотримання рахунку не звільняє замовника від здійснення плати (п.п. 5.3.1. п. 5.3. договору);

- в подальшому розмір передоплати за кожний місяць рекламної кампанії складає 100% місячної вартості рекламної кампанії та має бути сплачений не менш ніж за 5 календарних днів до початку поточного місяця рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в акті резервування (п.п. 5.3.2. п. 5.3. договору).

Договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 рокувключно, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених даним договором, а також актами резервування, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 6.1. договору).

На виконання умов договору про надання послуг з проведення рекламної(их) кампаній(й) № 136-16 від 09.11.2016 року позивач у травні 2018 року та червні 2018 року на підставі актів резервування № 180426.0223 від 26.04.2018 року та № 180527.0272 від 27.05.2018 року надав відповідачу обумовлені вказаним договором послуги на загальну суму 327 786,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 2422.001 від 21.05.2018 року на суму 6996,00 грн., № 2682.001 від 31.05.2018 року на суму 182 700,00 грн., № 2798.001 від 11.06.2018 року на суму 420,00 грн., № 3314.001 від 30.06.2018 року на суму 137 670,00 грн. Вказані акти підписані відповідачем без заперечень та скріплені печатками товариств.

Згідно п. 4 актів резервування № 180426.0223 від 26.04.2018 року та № 180527.0272 від 27.05.2018 року вартість рекламної кампанії підлягає оплаті в строк 30.06.2018 року та 31.07.2018 року. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця (позивача).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату № 2422 від 21.05.2018 року на суму 6996,00 грн., № 2682 від 01.05.2018 року на суму 182 700,00 грн., № 2798 від 11.06.2018 року на суму 420,00 грн., № 3314 від 01.06.2018 року на суму 137 670,00 грн., втім відповідачем вказані рахунки не оплачені, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за договором в розмірі 327 786,00 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати наданих послуг.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати відповідачем на користь позивача 327 786,00 грн. в оплату послуг за договором про надання послуг з проведення рекламної(их) кампаній(й) № 136-16 від 09.11.2016 року до суду не представлено.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, документами, які підтверджують як факт виконання позивачем зобов'язання з надання послуг відповідно до договору, так і факт виникнення у відповідача зобов'язання з їх оплати є акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які сторонами належним чином оформлені та підписані без будь - яких зауважень.

Суд наголошує, що саме ці документи є первинними бухгалтерським документами, які засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість наданих послуг.

Отже, підписання відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Водночас, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача письмових зауважень щодо наданих йому позивачем послуг за договором про надання послуг з проведення рекламної(их) кампаній(й) № 136-16 від 09.11.2016 року, станом на час розгляду справи доказів здійснення відповідачем оплати за надані позивачем спірні послуги в загальній сумі 327 786,00 грн. матеріали справи не містять.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 327 786,00 грн. за надані позивачем послуги на підставі договору про надання послуг з проведення рекламної(их) кампаній(й) № 136-16 від 09.11.2016 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повністю.

При зверненні до суду позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь санкції за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати послуг: пені - 31 632,89 грн., інфляційних втрат - 17 304,13 грн., 3% річних - 5557,81 грн., штрафу - 188 800,00 грн. та компенсації - 3760,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В п. 7.1.2. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості робіт та послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день порушення строку оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за кожним з актів резервування № 180426.0223 від 26.04.2018 року та № 180527.0272 від 27.05.2018 року окремо, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 33 315,58 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 12 492,13 грн. позивачу належить відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.1.4. договору, в разі, якщо прострочення оплати наданих виконавцем послуг триває більше 20 (двадцяти) банківських днів, замовник на вимогу виконавця виплачує останньому, штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена.

Втім, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню частково в сумі 163 893,00 грн., з розрахунку: 327 786,00 грн. х 50% = 163 893,00 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 3708,00 грн. позивачу належить відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування 3% річних відповідно до вимог чинного законодавства України, тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3862,31 грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, за розрахунком позивача.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 року встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів суду не надав.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково про стягнення 528 856,89 грн. з них: основного боргу - 327 786,00 грн., пені - 33 315,58 грн., штрафу - 163 893,00 грн. та 3% річних - 3862,31 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 7932,86 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'юзік Мастер Груп" (код ЄДРПОУ 40683193, адреса: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, 2-й під'їзд, 10 поверх) грошові кошти: основного боргу - 327 786,00 грн. (триста двадцять сім тисяч сімсот вісімдесят шість гривень), пені - 33 315,58 грн. (тридцять три тисячі триста п'ятнадцять гривень 58 копійок), штрафу - 163 893,00 грн. (сто шістдесят три тисячі вісімсот дев'яносто три гривні), 3% річних - 3862,31 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят дві гривні 31 копійка) та судовий збір - 7932,86 грн. (сім тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 86 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.03.2019р.

Суддя О.В. Котков