Рішення

від 17.01.2019 по справі 910/12698/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2019Справа № 910/12698/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазімпекс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1. Комунальне підприємство "Смілакомунтеплоенерго"

2. Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"

про стягнення 21 758 426,95 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 17.01.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач, Укртрансгаз) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазімпекс" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 21 758 426,95 грн, з яких: 19 884 391,18 грн - основний борг, 1 723 677,09 грн - пеня, 150 358,68 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1708000056 від 04.08.2017 транспортування природного газу в частині своєчасної та повної оплати послуг балансування для врегулювання негативного місячного небалансу обсягів природного газу за березень 2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/12698/18 для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22.10.2018.

17.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 підготовче судове засідання відкладено на 08.11.2018.

05.11.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго", Публічного акціонерного товариства "Черкасигаз" та Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 було залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Смілакомунтеплоенерго" (далі - Підприємство) та Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (далі - Черкасигаз), підготовче засідання у справі було відкладено на 28.11.2018.

16.11.2018 через канцелярію суду позивач подав відповідь на відзив.

20.11.2018 через канцелярію суду позивач подав додаткові докази по справі.

28.11.2018 через канцелярію суду від третьої особи 2 надійшло клопотання про приєднання пояснень та документів (пояснень) до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 29.12.2018 включно, підготовче судове засідання відкладено на 19.12.2018.

У підготовче судове засідання 19.12.2018 прибули представники позивача, відповідача та третьої особи 2.

Третя особа 1 в засідання 19.12.2018 представників не направила, про причини неявки суду не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином з огляду на наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень № 0103048187408, № 0103048400705.

За наслідками судового засідання 19.12.2018 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 910/12698/18 до розгляду по суті в судовому засіданні 17.01.2019.

До початку судового засідання 17.01.2019 через канцелярію суду відповідачем було подане клопотання про зупинення провадження у справі.

Під час судового засідання 17.01.2019 судом розглянуте клопотання Товариства про зупинення провадження у справі.

Так, у поданому клопотання про зупинення провадження у справі Товариство просить суд зупинити провадження у справі № 910/12698/18 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/17274/18 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазімпекс" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання недійсним договору транспортування природного газу № 1708000056 від 04.08.2017.

За приписами частини 1 статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 вказаної статті).

Таким чином, підготовче провадження закінчується закриттям підготовчого засідання, а розгляд справи по суті розпочинається із закриттям підготовчого засідання.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу .

Із поданого до суду клопотання Товариства про зупинення провадження у справі вбачається, що останній просить суд зупинити провадження у справі № 910/12698/18 у зв'язку із неможливістю розгляду спору до вирішення питання про недійсність договору транспортування природного газу № 1708000056 від 04.08.2017, що безпосередньо є предметом розгляду в справі № 910/17274/18, тобто на підставі приписів пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Таким чином, оскільки судом розпочато розгляд справи по суті, а процесуальний закон передбачає зупинення провадження на підставі приписів пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України на стадії підготовчого провадження, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Надалі в судовому засідання 17.01.2019 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини та факти, викладені у відзиві.

У свою чергу представник Підприємства надав пояснення по суті спору.

Представник Черкасигаз надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, які за своїм змістом аналогічні тим, що викладені в письмовій формі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", як Оператором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазімпекс", як Замовником, був укладений договір транспортування природного газу (далі - договір).

Пунктом 2.1. договору передбачено. Що за цим договором Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, з урахуванням особливостей передбачених цим договором, як то передбачено пунктом 2.2. договору.

Згідно з пунктом 2.3 договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: - послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи; - послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій; - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.6 договору).

Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (пункт 2.7 Договору).

Замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом ГТС, негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби Позивача; вчасно врегульовувати небаланси (пункт 4.1 договору).

Отже, виходячи з наведеного, Позивач відповідно до умов Договору може надавати Відповідачу одну з послуг, визначених у п. 2.3 Договору, у тому числі послуги балансування.

Так, випадки, за яких Позивач надає Відповідачу послуги балансування, встановлені в пп. 2 п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС, відповідно до якого передбачено, що негативний місячний небаланс, що виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.

Аналогічне положення передбачено у пункті 9.1 договору, згідно з яким встановлено, що у рай виникнення у Відповідача негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Відповідача визначається відповідно до Кодексу ГТС.

Як вбачається з наведених положень Кодексу ГТС та умов Договору, передумовою надання послуг балансування є наявність у Відповідача негативного місячного небалансу, що не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця.

Кодексом ГТС на позивача, як Оператора ГТС покладено обов'язок здійснення фізичного балансування, чим є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

З наведеного випливає, що позивач визначає обсяг природного газу, який подається замовниками послуг транспортування на точках входу до газотранспортної системи та відбирається такими замовниками через точку виходу з газотранспортної системи з метою унеможливлення відбору замовниками з газотранспортної системи обсягів природного газу, які таким замовникам не належать та які не подавались ними до транспортування.

Таким чином, позивач контролює, щоб кожен замовник послуг транспортування міг відбирати з газотранспортної системи обсяги природного газу в межах обсягів, які ним були подані до газотранспортної системи.

У тому ж випадку, якщо замовник послуг транспортування відбирає з газотранспортної системи обсяги природного газу в обсягах більших ніж ним були подані до системи, Позивач для забезпечення фізичного балансування здійснює комерційного балансування, яким є діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Тобто, для фізичного балансування, а саме забезпечення співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу, Позивач у випадку виявлення різниці між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (небаланс), здійснює комерційне балансування, завдяки якому відновлюється співвідношення обсягів природного газу в газотранспортній системі.

Небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).

Отже, для виявлення Позивачем у газотранспортній системі небалансів обсягів природного газу Позивач здійснює алокацію - віднесення Оператором ГТС обсягу природного гачу й точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).

При здійсненні алокації Позивач як Оператор ГТС використовує в т.ч. фактичні дані стосовно обсягів природного газу, які були передані через точку виходу з газотранспортної системи до суміжних систем - інших газотранспортних систем, газорозподільних систем, газосховищ, установок LNG, систем суміжного газовидобувного підприємства, інших систем, що мають фізичне з'єднання з газотранспортною системою (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).

Алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором газотранспортної системи та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV Кодексу ГТС (п. 1 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць (п. 1 глави З розділу XIV Кодексу ГТС).

Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи (п. 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

На підставі такого, Позивач здійснив алокацію обсягів природного газу, відібраних Відповідачем з точок виходу з газотранспортної системи, за результатами чого у Відповідача були виявлені обсяги негативного місячного небалансу у березні 2018 року (підтверджується звітами Позивача по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (Відповідача) за березень 2018 з деталізацією по споживачах ЗПТ ТОВ Укргазімпекс на точках виходу за березень) в наступних обсягах - 1 468,347 тис м 3 .

Таким чином, згідно з процедурою алокації Позивачем було встановлено, що Відповідач як замовник послуг транспортування: у березні 2018 року подав для транспортування на точках входу до газотранспортної системи обсяг природного газу в обсязі 365,500 тис. куб. м., при цьому відібрав за вказаний період з газотранспортної системи на точках виходу обсяг природного газу в розмірі 1 833,847 тис. куб. м., що перевищує обсяг поданого природного газу до газотранспортної системи на негативну різницю 1 468,347 тис. куб. м., яка і склала обсяг негативного місячного небалансу згідно з приписами Кодексу ГТС (підтверджується звітом Позивача по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (Відповідача) за березень 2018 року).

Відбір природного газу Відповідачем з точок виходу з газотранспортної системи був здійснений для споживачів Відповідача, перелік яких наведений у деталізації по споживачах ЗПТ ТОВ Укргазімпекс на точках виходу за березень 2018.

У даному випадку у Відповідача в березні 2018 року виникли різниці між обсягами природного газу, поданими Відповідачем для транспортування на точці входу (0 тис. куб. м.), та відібраними з газотранспортної системи на точці виходу (1 468,347 тис. куб. м. в березні 2018 року), які в розумінні вищенаведених положень Кодексу є негативними місячними небалансами Відповідача за березень 2018 року (перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, п. З глави 1 розділу XIV Кодексу).

Згідно з приписами п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу та абз. 6 п. 4.1 договору Відповідач був зобов'язаний врегулювати самостійно наявні у нього негативні місячні небаланси за березень 2018 року - до 12 квітня 2018 року, однак, Відповідач цього не здійснив, у зв'язку з чим у Позивача як оператора газотранспортної системи виник обов'язок врегулювання такого небалансу за рахунок надання Відповідачу послуг балансування.

Так, Позивач на виконання свого обов'язку оператора газотранспортної системи на умовах передбаченим Кодексом та Договором надав Відповідачу послуги балансування для врегулювання наявних у нього обсягів негативного місячного небалансу за березень 2018 року, що не були врегульованими Відповідачем самостійно.

Згідно з п. 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Відповідачем відповідно до Кодексу та розділу IX цього Договору.

На виконання такої умови Договору Позивач надав Відповідачу: 1) послугу балансування обсягів природного газу для врегулювання негативного місячного небалансу Відповідача за березень 2018 року на загальну суму 21 055 391,18 грн, про що було складено акт надання послуг балансування обсягів природного газу від 31.03.2018 № 03-18-1708000056-БАЛАНС.

Загальна вартість наданих Позивачем Відповідачу за Договором послуг балансування обсягів природного газу згідно з вказаним актом складає 21 055 391,18 грн.

Позивач до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Відповідач зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (п. 9.4 Договору).

Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів (п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу).

Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу (п. З глави 4 Розділу XIV Кодексу).

Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу).

На виконання вказаного, позивач листом від 13.04.2018 №TSOBHX-18-967, (копія додається) у встановленому порядку повідомив Відповідача про надання йому послуг балансування з наданням актів про надання послуг балансування, рахунків та звіти по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування, що містять деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу) (факт отримання Відповідачем таких документів підтверджується доказами їх надсилання та отримання Відповідачем).

З моменту отримання Відповідачем актів про надання послуг балансування, рахунків на їх оплату та звіту по точкам входу/виходу Відповідача за березень 2018 року у Відповідача відповідно до п. 9.4 Договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу виникли зобов'язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання зазначених документів. Оскільки оплати на користь позивача у визначений строк не надійшло, Укртрансгаз звернувся із даним позовом до суду, в межах якого також просив стягнути пеню та три проценти річних.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що послуги з балансування Товариством не замовлялись, а тому в нього відсутній обов'язок сплачувати вартість таких послуг. Крім того, Товариство зазначає, що воно не є споживачем природного газу, а тому на нього не може бути покладений обов'язок сплачувати вартість послуг з балансування.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами статей 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Надання Позивачем послуг балансування для врегулювання негативного місячного небалансу Відповідача в березні 2018 року з оформленням відповідних актів про надання послуг балансування обсягів природного газу є правочином, який вчинений у повній відповідності з вимогами чинного законодавства та недійсність якого прямо не встановлена законом і такий правочин не визнаний судом недійсним.

З огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Виходячи з такого, факт надання Позивачем послуг балансування для врегулювання негативного місячного небалансу Відповідача в березні 2018 року з оформленням відповідних актів про надання послуг балансування обсягів природного газу є правомірним правочином, вчинення та дійсність якого не може ставитись під сумнів і який спрямований на набуття Позивачем прав у спірних правовідносинах щодо оплати Відповідачем наданих йому послуг балансування по Договору та встановлення для Відповідача відповідного обов'язку здійснити оплату таких послуг на умовах передбачених Договором та Кодексом.

Умовами Договору передбачений порядок надання Позивачем послуг балансування, які надаються Позивачем без попереднього погодження з Відповідачем, про що він надав згоду уклавши з Позивачем Договір на таких умовах, зокрема погодившись у п. 11.4 Договору, що послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Відповідачем відповідно до Кодексу та розділу IX цього Договору.

Згідно з таким, зобов'язання Відповідача щодо оплати наданих йому Позивачем послуг балансування для врегулювання негативних місячних небалансів у березні 2018 року виникли з підстав передбачених чинним законодавством та Договором і на даний час не є припиненими на підставах, передбачених чинним законодавством та Договором.

Належним доказом надання Позивачем послуг балансування для врегулювання негативних місячних небалансів Відповідача за березень 2018 року є оформлені Позивачем акт про надання послуг балансування обсягів природного газу від 03.08.2018 №03-18-1708000056-БАЛАНС, як це передбачено п. 11.4 Договору, згідно якого такі акти оформлюються виключно Позивачем без участі Відповідача, на що останній надав свою згоду, уклавши Договір на таких умовах.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак в порушення наведених норм законодавства та умов Договору Відповідач оплатив лише частину заборгованості в сумі 1 171 000,00 та до цього часу не здійснив оплату наданих йому послуг балансування для врегулювання негативного місячного небалансу за березень 2018 року на загальну суму 19 884 391,18 грн, чим порушує умови п. 9.4 Договору і п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що строк виконання обов'язку з оплати послуг балансування настав, сума боргу відповідача, яка складає 19 884 391,18 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 13.1 Договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

Згідно з п. 13.5 Договору в разі порушення Відповідачем строків оплати, передбачених цим Договором, Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вже вказувалось судом, з огляду на порушення відповідачем строків оплати наданих за договором послуг, позивачем було нараховано й заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 723 677,09 грн. Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Крім того, стосовно заявлених позивачем до стягнення три проценти річних за період з 03.05.2018 по 17.08.20148 суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд дійшов висновку про їх правомірність та арифметичну правильність, а, отже позовні вимоги Укртрансгаз в частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 150 358,68 грн також підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд критично оцінює доводи відповідача, покладені в основу заперечень проти позову та зазначає, що випадки, за яких Позивач надає Відповідачу послуги балансування, встановлені в пп. 2 п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС, відповідно до якого передбачено, що негативний місячний небаланс, що виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу. Аналогічне положення передбачено в п. 9.1 Договору, згідно з яким встановлено, що у разі виникнення у Відповідача негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Відповідача визначається відповідно до Кодексу ГТС.

Таким чином, уклавши договір на визначених умовах, Товариство погодило також і порядок надання йому послуги балансування, чим фактично було здійснено замовлення такої послуги у випадку настання умов, передбачених Договором.

Згідно з частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином, оскільки між Сторонами було укладено Договір на транспортування природного газу, це свідчить про те, що Відповідач в свою чергу погодився на умови вказаного Договору та взяв на себе зобов'язання щодо його виконання, а тому твердження Відповідача, що останній не замовляв вказаних послуг транспортування природного газу в тому числі балансування, а також не мав на меті споживати такі послу є необґрунтованим.

Також, Товариство стверджує, що не замовляв та не оплачував послуг транспортування, в тому числі для своїх споживачів, що підтверджується довідкою ПАТ ПУМБ про взаєморозрахунки з Позивачем. Місячний небаланс у березні 2018 року виник у КП Смілакомунтеплоенерго , за відсутністю вини Відповідача, та був в односторонньому порядку за ініціативою Позивача покладений на Відповідача . Вказані доводи є помилковими з огляду на таке.

ТОВ Укргазімпекс було надіслано АТ Укртрансгаз лист від 29.03.2018 № 30, яким було надано Товариству місячну номінацію замовника послуг, плановий розподіл, загальні підсумки область-точка виходу-трансгаз, перелік енергопідприємств та підприємств, які одержують газ по мережах АТ Укртрансгаз , акт приймання передачі газу на VTP (копії наявні у матеріалах справи).

У місячній номінації на березень 2018 року (з 01.03.2018 по 31.03.2018) замовником послуг транспортування для ТОВ Акваріум плюс , ТОВ Вагма Трейд , КП Смілакомунтеплоенерго є саме ТОВ Укргазімпекс .

При цьому відповідно до п. 5 Глави 1 Розділу І Кодексу газотранспортної системи України (далі - Кодекс ГТС України) номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності").

Тобто, Відповідач замовив у Позивача послугу транспортування на березень 2018 року, що підтверджується місячною номінацією та доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 1,2 Глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС України замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).

Згідно з п. 2 Розділу XII Кодексу ГТС України замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Таким чином, твердження Відповідача, що місячний негативний небаланс виник у КП Смілакомунтеплоенерго ... та був в односторонньому порядку за ініціативою покладений на Відповідача є таким, що прямо суперечить положенням Кодексу ГТС України, адже як вже зазначалось вище замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. А покладення негативного місячного небалансу на Відповідача є не ініціативою Позивача, а виконанням його прямих обов'язків встановлених законодавством.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Укртрансгаз підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазімпекс", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго", Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про стягнення 21 758 426,95 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазімпекс" (02093, м.Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, будинок 26, корпус Д, офіс 7; ідентифікаційний код 41400947) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м.Київ, Печерський район, Кловський узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 19 884 391,18 грн (дев'ятнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі триста дев'яносто одну гривню 18 копійок) заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 1 723 677,09 грн (один мільйон сімсот двадцять три тисячі шістсот сімдесят сім гривень 09 копійок) пені, три проценти річних у розмірі 150 358,68 (сто п'ятдесят тисяч триста п'ятдесят вісім гривень 68 копійок) та 326 376,40 грн (триста двадцять шість тисяч триста сімдесят шість гривень 40 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01.03.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ