Рішення

від 19.02.2019 по справі 910/16924/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2019Справа № 910/16924/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Консалт ЛТД"

про стягнення грошових коштів,

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники учасників справи:

від позивача Бондаренко Р.В. (адвокат);

від відповідача не з"явився.

В судовому засіданні 19.02.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 11.03.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

17 грудня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (позивач) надійшла позовна заява № 3467 від 13.12.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Консалт ЛТД" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту за поточним рахунком № 532/ЮКО-18 від 24.05.2018 року в сумі 551 980,41 грн. з них: основного боргу - 490 000,00 грн. (чотириста дев'яносто тисяч гривень), простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 18 696,72 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 72 копійки), пені за несвоєчасне погашення основного боргу - 42 854,79 грн. (сорок дві тисячі вісімсот п'ятдесят чотири гривні 79 копійок) та пені за несвоєчасне погашення процентів - 428,90 грн. (чотириста двадцять вісім гривень 90 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як позичальник, в порушення умов договору про надання овердрафту за поточним рахунком № 532/ЮКО-18 від 24.05.2018 року своєчасно не виконав зобов'язання щодо повернення овердрафту та сплаті процентів за його користування, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем за спірним договором, на підстав чого позивач і звернувся до суду для захисту свого порушеного права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16924/18, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2019 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 05.02.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/16924/18 до судового розгляду по суті на 19.02.2019 року, про що представника позивача було повідомлено під розписку. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою суду від 05.02.2019 року.

В судовому засіданні 19.02.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 19.02.2019 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Водночас, суд звертає увагу, що поштові відправлення з ухвалами суду у даній справі не були вручені відповідачу та були повернуті до суду 28.12.2018 року та 11.02.2019 року з відмітками у довідках відділення поштового зв'язку на відповідних конвертах "організацію не знайшли".

Так, поштові відправлення з ухвалами суду у даній справі були направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Пром Консалт ЛТД" за адресою: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 20.12.2018 року у справі №910/16924/18 є 27.12.2018 року, а ухвали суду від 05.02.2019 року - 08.02.2019 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (надалі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром Консалт ЛТД" (надалі - позичальник, відповідач) укладено договір про надання овердрафту за поточним рахунком № 532/ЮКО-18 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. якого, банк надав позичальнику овердрафт шляхом сплати з його поточного рахунку розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на рахунку в межах встановленого ліміту овердрафту на таких умовах:

ліміт овердрафту - 500 000,00 грн.;

строк дії ліміту овердрафту - з 24.05.2018 року по 28.09.2018 року включно;

процентна ставка (в залежності від строку безперервного користування овердрафтом): до 10 календарних днів -10% річних, від 11 до 30 календарних днів - 20 % річних, від 31 календарного дня - 30% річних.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору, овердрафт надається банком позичальнику шляхом сплати з рахунку протягом операційного дня розрахункових документів позичальника на суму, що перевищує залишок на рахунку, в межах встановленого договором ліміту овердрафту. Строк безперервного користування овердрафтом становить не більше 30 (тридцять) календарних днів. Днем початку перебігу строку безперервного користування овердрафтом є перший день, з якого, незалежно від суми, позичальник безперервно мав заборгованість за овердрафтом, днем закінчення - день, в який заборгованість за овердрафтом сплачено в повному обсязі (день зарахування на рахунок грошових коштів в сумі, що дорівнює або перевищує розмір фактичної заборгованості по овердрафту).

За умовами п. 6.1.9. договору позичальник зобов'язаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму овердрафту, сплатити усі нараховані проценти, комісійну винагороду, штрафні санкції (за наявністю), а також сплатити інші платежі, передбачені цим договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п. 9.1.,9.2 цього договору.

Згідно п. 9.2. договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредитних коштів, сплати процентів, комісійної винагороди та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок накладення арешту на поточний рахунок позичальника та/або невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.) умов цього договору та або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором, а позичальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати надіслання відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по овердрафту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у разі порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим договором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що належним чином виконав умови договору про надання овердрафту за поточним рахунком № 532/ЮКО-18 від 24.05.2018 року шляхом перерахування коштів на загальну суму 500 000,00 грн. на поточний рахунок відповідача, проте відповідач в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за вказаним договором в розмірі 551 980,41 грн. з них: основного боргу - 490 000,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 18 696,72 грн., пені за несвоєчасне погашення основного боргу - 42 854,79 грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів - 428,90 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Вимогами ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що 01.08.2018 року відповідачем розпочато використання кредитних коштів з його поточного рахунку № 2600100167619 у розмірі ліміту овердрафту, що підтверджується випискою з рахунку за період з 24.05.2018 року по 12.12.2018 року.

В свою чергу, 19.10.2018 року відповідачем було частково здійснено погашення заборгованості за договором у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується випискою залишку по рахункам за період з 24.05.2018 року по 12.12.2018 року (копія міститься в матеріалах справи).

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання овердрафту за поточним рахунком № 532/ЮКО-18 від 24.05.2018 року становить 490 000,00 грн.

Відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів за договором про надання овердрафту за поточним рахунком № 532/ЮКО-18 від 24.05.2018 року в сумі 490 000,00 грн., як і не містять доказів сплати процентів за користування такими коштами.

Отже, відповідно до вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення вищенаведених норм Цивільного кодексу України та умов договору про надання овердрафту за поточним рахунком № 532/ЮКО-18 від 24.05.2018 року, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 490 000,00 грн. та не сплатив проценти за користування такими коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання овердрафту за поточним рахунком № 532/ЮКО-18 від 24.05.2018 року в розмірі 490 000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 18 696,72 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь санкції за порушення виконання грошового зобов'язання: пеню за несвоєчасне повернення погашення основного боргу - 42 854,73 грн. та пеню за несвоєчасне погашення процентів - 428,90 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В п. 8.1. договору визначено, що у разі несвоєчасної сплати заборгованості по овердрафту (порушення максимального строку безперервного користування овердрафтом чи строку дії ліміту овердрафту) та/або сплати процентів та/або сплати комісійної винагороди, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

При цьому, в п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені .

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені за несвоєчасне погашення основного боргу та пені за несвоєчасне погашення процентів, судом встановлено, що вони виконані арифметично невірно, оскільки позивачем при здійснені їх розрахунків не враховано дні часткових оплати здійснених відповідачем: 17.09.2018 року, 11.10.2018 року, 19.10.2018 року, 02.11.2018 року, які не включаються в період часу, за який нараховується пеня, суд дійшов висновку, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, не виходячи за межі позовних вимог в частині нарахування пені, становить: пені за несвоєчасне погашення основного боргу - 42 371,50 грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів - 426,60 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 року встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів суду не надав.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково про стягнення 551 494,82 грн. з них: основного боргу - 490 000,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 18 696,72 грн., пені за несвоєчасне погашення основного боргу - 42 371,50 грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів - 426,60 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 8272,43 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Консалт ЛТД" (код ЄДРПОУ 39245676, адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (код ЄДРПОУ 35591059, адреса: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5) грошові кошти: основного боргу - 490 000,00 грн. (чотириста дев'яносто тисяч гривень), простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 18 696,72 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 72 копійки), пені за несвоєчасне погашення основного боргу - 42 371,50 грн. (сорок дві тисячі триста сімдесят одна гривня 50 копійок), пені за несвоєчасне погашення процентів - 426,60 грн. (чотириста двадцять шість гривень 60 копійок) та судовий збір - 8272,43 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят дві гривні 43 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.03.2019р.

Суддя О.В. Котков