ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
05 березня 2019 року Справа № 913/43/19
м. Харків Провадження № 3/913/43/19
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Рвачова О.О. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом
Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Сільський будинок", с. Кам'янка Новопсковського району Луганської області
про стягнення 28 989 грн. 60 коп.
в присутності представників учасників справи:
від позивача - Андрійко Є.Л. - адвокат, довіреність від 26.10.2018 № 14-210;
від відповідача - представник не прибув.
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Сільський будинок" про стягнення пені в сумі 13 558 грн. 43 коп., 3% річних в сумі 1 595 грн. 58 коп., інфляційних втрат в сумі 13 835 грн. 59 коп., всього 28 989 грн. 60 коп.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що за договором купівлі-продажу природного газу від 16.12.2013 № 1350/14-ТЕ-20 протягом січня - квітня 2014 року та протягом жовтня - грудня 2014 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 168 372 грн. 30 коп., за який відповідач розрахувався в повному обсязі, але з порушенням строку, передбаченого п. 6.1 договору. У зв'язку з простроченням оплати отриманого природного газу позивач відповідно до п. 7.2 договору нарахував пеню в загальній сумі 13 558 грн. 43 коп., а відповідно до ст. 625 ЦК України - 3% річних в загальній сумі 1 595 грн. 58 коп. та інфляційні втрати в загальній сумі 13 835 грн. 59 коп.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 913/43/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначений на 12.02.2019.
Відповідач відзив не надав, у судове засідання 12.02.2019 не прибув. Ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на юридичну адресу, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Луганська область, Новопсковський район, с. Кам'янка, вул. Пульного, 2а, проте повернулась 31.01.2019 до суду неврученою з відміткою відділення поштового зв'язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Згідно п. 2 ст. 252 ГПК України 12.02.2019 розпочато розгляд справи по суті.
Ухвалою суду від 12.02.2019 повідомлено учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 05.03.2019.
У судове засідання 05.03.2019 прибув представник позивача.
Відповідач відзив не надав, у судове засідання 05.03.2019 не прибув. Ухвала про оголошення перерви надсилалась відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на юридичну адресу, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Луганська область, Новопсковський район, с. Кам'янка, вул. Пульного, 2а, та адресою, зазначеною в договорі: Луганська область, Новопсковський район, с. Кам'янка, вул. Пульного, 2, проте повернулись 27.02.2019 до суду неврученими з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оцінивши надані докази і доводи представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 16.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків "Сільський будинок" укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1350/14-ТЕ-20 та додаткові угоди від 31.01.2014 № 1, від 30.04.2014 № 2.
Відповідно до п. 1.1 договору Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - позивач у справі, продавець за договором, зобов'язався передати Об'єднанню співвласників багатоквартирних будинків "Сільський будинок" - відповідачу у справі, покупцю за договором, у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Згідно п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.
За умовами п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 178 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб.м.): січень - 34; лютий - 32; березень - 29; квітень - 13; жовтень - 15; листопад - 25; грудень - 30. Обсяги природного газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п.п. 2.1.1 п. 2.1 договору).
Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).
Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригінала акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4 договору).
Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн. (п. 5.2 договору). У разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію (п. 5.3 договору).
В пункті 5.5 договору сторони домовились, що загальна сума вартості природного газу на цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Порядок на умови проведення розрахунків врегульовані в розділі 6 договору купівлі-продажу.
Згідно п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
В пункті 7.2 договору сторони врегулювали, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
У пункті 9.3 договору сторони дійшли згоди, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
На виконання зобов'язань за договором позивач протягом січня - квітня та жовтня - грудня 2014 року включно передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 168 372 грн. 30 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:
- від 31.01.2014 № б/н на суму 40 202 грн. 92 коп. (за січень 2014 року);
- від 28.02.2014 № б/н на суму 34 083 грн. 72 коп. (за лютий 2014 року);
- від 31.03.2014 № б/н на суму 24 286 грн. 97 коп. (за березень 2014 року);
- від 30.04.2014 № б/н на суму 11 248 грн. 64 коп. (за квітень 2014 року);
- від 31.10.2014 № б/н на суму 3 339 грн. 77 коп. (за жовтень 2014 року);
- від 30.11.2014 № б/н на суму 20 928 грн. 87 коп. (за листопад 2014 року);
- від 31.12.2014 № б/н на суму 34 281 грн. 41 коп. (за грудень 2014 року).
Відповідач розрахувався за поставлений природний газ в повному обсязі, але з порушенням п. 6.1 договору, а саме:
- за січень 2014 року - 40 202 грн. 92 коп. (5 900 грн. 00 коп. - 11.02.2014, 34 302 грн. 92 коп. - 16.05.2014);
- за лютий 2014 року - 34 083 грн. 72 коп. (24 999 грн. 99 коп. - 16.05.2014, 9 083 грн. 73 коп. - 23.10.2014);
- за березень 2014 року - 24 286 грн. 97 коп. (7 916 грн. 27 коп. - 23.10.2014, 16 370 грн. 70 коп. - 24.10.2014);
- за квітень 2014 року - 11 248 грн. 64 коп. (3 129 грн. 30 коп. - 24.10.2014, 795 грн. 00 коп. - 28.10.2014, 2 106 грн. 93 коп. - 30.10.2014, 1 893 грн. 76 коп. - 03.11.2014, 1 457 грн. 50 коп. - 05.11.2014, 1 866 грн. 15 коп. - 13.11.2014);
- за жовтень 2014 року - 3 339 грн. 77 коп. (27.02.2015);
- за листопад 2014 року - 20 928 грн. 87 коп. (15 660 грн. 23 коп. - 27.02.2015, 5 268 грн. 64 коп. - 27.03.2015);
- за грудень 2014 року - 34 281 грн. 41 коп. (22 231 грн. 36 коп. - 27.03.2015, 12 050 грн. 05 коп. - 18.08.2015).
У зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань позивачем відповідно до п. 7.2 договору нараховано пеню на загальну суму 13 558 грн. 43 коп., у тому числі:
- за зобов'язаннями січня 2014 року за період з 15.02.2014 по 15.05.2014 в сумі 1 274 грн. 38 коп.;
- за зобов'язаннями лютого 2014 року за період з 15.03.2014 по 14.09.2014 в сумі 1 592 грн. 80 коп.;
- за зобов'язаннями березня 2014 року за період з 15.04.2014 по 14.10.2014 в сумі 2 672 грн. 90 коп.;
- за зобов'язаннями квітня 2014 року за період з 15.05.2014 по 12.11.2014 в сумі 1 192 грн. 98 коп.;
- за зобов'язаннями жовтня 2014 року за період з 15.11.2014 по 26.02.2015 в сумі 287 грн. 59 коп.;
- за зобов'язаннями листопада 2014 року за період з 16.12.2014 по 26.03.2015 в сумі 1 531 грн. 82 коп.;
- за зобов'язаннями грудня 2014 року за період з 15.01.2015 по 14.07.2015 в сумі 5 005 грн. 96 коп.
Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних в загальній сумі 1 595 грн. 58 коп. та інфляційні втрати в загальній сумі 13 835 грн. 59 коп.:
- за зобов'язаннями січня 2014 року - 3% річних за період за період з 15.02.2014 по 15.05.2014 в сумі 253 грн. 75 коп., інфляційні втрати за період з березня по квітень 2014 року в сумі 1 911 грн. 56 коп.;
- за зобов'язаннями лютого 2014 року - 3% річних за період з 15.03.2014 по 22.10.2014 в сумі 293 грн. 14 коп., інфляційні втрати за період з квітня по вересень 2014 року в сумі 2 061 грн. 52 коп.;
- за зобов'язаннями березня 2014 року - 3% річних за період з 15.04.2014 по 23.10.2014 в сумі 382 грн. 63 коп., інфляційні втрати за період з травня по вересень 2014 року в сумі 2 228 грн. 64 коп.;
- за зобов'язаннями квітня 2014 року - 3% річних за період з 15.05.2014 по 12.11.2014 в сумі 157 грн. 14 коп., інфляційні втрати за період з червня по жовтень 2014 року в сумі 721 грн. 82 коп.;
- за зобов'язаннями жовтня 2014 року - 3% річних за період з 15.11.2014 по 26.02.2015 в сумі 28 грн. 54 коп., інфляційні втрати за період з грудня 2014 року по січень 2015 року в сумі 206 грн. 83 коп.;
- за зобов'язаннями листопада 2014 року - 3% річних за період з 16.12.2014 по 26.03.2015 в сумі 137 грн. 70 коп., інфляційні втрати за період з січня по лютий 2015 року в сумі 962 грн. 41 коп.;
- за зобов'язаннями грудня 2014 року - 3% річних за період з 15.01.2015 по 17.08.2015 в сумі 342 грн. 68 коп., інфляційні втрати за період з лютого по липень 2015 року в сумі 5 742 грн. 81 коп.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.
У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Договір від 16.12.2013 № 1350/14-ТЕ-20, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач документально обґрунтував передачу природного газу, а також факт несвоєчасної оплати відповідачем отриманого природного газу за зобов'язаннями січня-квітня та жовтня-грудня 2014 року.
Згідно п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Позивач відповідно до п. 7.2 договору нарахував пеню в загальній сумі 13 558 грн. 43 коп. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені вважає його обґрунтованим, зробленим у відповідності до умов договору, з огляду на що пеня підлягає задоволенню в заявленій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом було перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено, що він є арифметично правильним, зробленим у відповідності до умов договору та даних первинних документів, з огляду на що вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 1 595 грн. 58 коп. та інфляційних втрат в сумі 13 835 грн. 59 коп. підлягають задоволення в повному обсязі.
Всього підлягає задоволенню 28 989 грн. 60 коп., у тому числі: пеня в сумі 13 558 грн. 43 коп., 3% річних в сумі 1 595 грн. 58 коп., інфляційні втрати в сумі 13 835 грн. 59 коп.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача.
У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Сільський будинок" про стягнення 28 989 грн. 60 коп. задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Сільський будинок", Луганська область, Новопсковський район, село Кам'янка, вул. Пульного, 2а, ідентифікаційний код 33332836 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720 пеню 13 558 грн. 43 коп., 3% річних в сумі 1 595 грн. 58 коп., інфляційні втрати в сумі 13 835 грн. 59 коп., судовий збір в сумі 1 921 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
4.Повний текст рішення складено і підписано - 11.03.2019 .
Суддя А.В. Секірський
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2019 |
Оприлюднено | 11.03.2019 |
Номер документу | 80335054 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Секірський А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні