Рішення

від 27.02.2019 по справі 915/1231/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Справа № 915/1231/18

За позовом: Першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури

(56101, Миколаївська область, м. Баштанка, пров. Пожежний, 3)

в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у

Миколаївській області

(54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34)

до відповідача: Фермерського господарства Жемчужина (57300, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Красногвардійська, 4),

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Центральна сільська рада (57361, Миколаївська область, Снігурівський район, с. Центральне, вул. Суворова, 21),

про: стягнення 32736,30 грн.,

Суддя Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Єгорова О.П., за довіреністю;

від прокуратури: Григорян Є.Р., за посвідченням;

від відповідача: Середа В.М. - голова фермерського господарства;

від ІІІ особи: представник не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

09 листопада 2018 року прокурор звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. №(15-35)7635 вих-18 від 07.11.2018р. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про стягнення з Фермерського господарства Жемчужина 32736,3 грн. шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Предметом даного позову виступає майнова вимога прокурора щодо стягнення з відповідача нарахованої позивачем шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки; підставою - дані про кримінальне провадження №42017151140000054 від 25.05.2017р., акт обстеження земельної ділянки №187/О/92-17-ДК/137/АО/10/01-17 від 20.06.2017р., акт перевірки №/О/92-17-ДК/279/АП/09/01-17 від 20.06.2017р., протокол №187/О/92-17-ДК/0106П/07/01-17 від 20.06.2017р. про вчинення адміністративного правопорушення, постанова №187/О/92/17/ДК/0098По/08/01-17 від 20.06.2017р. про притягнення до адміністративної відповідальності; припис №187/О/92-17-ДК/0105Пр/03/01/-17 від 20.06.2017р. про усунення порушень земельного законодавства; розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки № 187/О/92-17-ДК/137/АО/10/01/-17 від 20.06.2017р. (на суму 32736,30 грн.); акт перевірки №51-ДК/1926/АП/09/01/-18 від 09.02.2018р.; застосування статей 116, 125, 211 Земельного кодексу України, статті 1166 Цивільного кодексу України, статей 13, 131 1 Конституції України, статей 1, 5, 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , статей 2, 56 Закону України Про охорону земель , статті 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади , статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Ухвалою суду від 14.11.2018р. вказану позовну заяву залишено без руху для усунення виявлених судом недоліків та надано строк для усунення недоліків -10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Прокурор вчасно усунув виявлені недоліки та ухвалою суду від 26.11.2018р. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.12.2018р.

За клопотаннями відповідача підготовче засідання 11.12.2018р. було відкладено на 17.01.2019р.

Ухвалою суду від 17.01.2019р. підготовче провадження було закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 14.02.2019р.

12.02.2019р. від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому господарство проти позовних вимог заперечує, зазначаючи, що його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності та постанова №17-ДК/0098По/08/01/-17 від 20.06.2017р. є протиправною та розрахунок шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки є незаконним та непідтвердженим необхідними доказами, оскільки, по-перше , відповідач не здійснював самовільного зайняття земельної ділянки площею 19,2408 га, тому що він є користувачем гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм розташованих за адресою с.Знамянка, Снігурівського району Миколаївської області. Спірна земельна ділянка, разом з іншими частинами водойми була передана відповідачу відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 02.07.2012р. та від 02.01.2013р., та назад не поверталась та орендодавець не ставив питання щодо її повернення, тому, фактично, самовільне зайняття спірної земельної не відбулось; по-друге , відповідач зазначає, що згідно з позовом, спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду державної власності для рибогосподарських потреб, а фактично на цій земельній ділянці площею 19,2408 га розташована рибогосподарська технологічна водойма, яка є одним із каскаду ставків Знаменського виносного рибного господарства. Крім водної гладі водопостачальний став має гідроспоруди, розпорядником яких є ДП Укрриба , тому відповідач вважає, що став є капітальною спорудою, яка йому передана за договором оренди державного нерухомого майна від 10.06.2016р. №РОФ-1492. При цьому, відповідач зазначає, що в даному випадку фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів не є достатньою підставою для застосування відповідальності за самовільне зайняття цієї земельної ділянки та в даному випадку відповідальність має застосовуватись згідно з нормами ст. 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284; по-третє , на думку відповідача, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 20.06.2017р. не може вважатись належним доказом та не відображає реальний розмір шкоди, оскільки у розрахунку зазначено цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення, тоді як спірна земельна ділянка є землями водного фонду; та по-четверте , відповідач зазначає, що органом звернення до суду невірно визначено особу позивача, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області не може бути позивачем за позовом про стягнення шкоди, завданої самовільним використанням земельної ділянки водного фонду, оскільки у цього органу відсутні повноваження органів виконавчої влади щодо передачі у власність або користування земельних ділянок водного фонду за межами населених пунктів.

Також у даному відзиві відповідач просить суд відновити йому строк для подачі відзиву у зв'язку з відсутністю у штаті підприємства-відповідача юристів, які б могли своєчасно відреагувати на здійснення процесуальних заходів щодо захисту інтересів відповідача. До відзиву відповідач надає копії договорів оренди земельних ділянок, дозволу на спеціальне водокористування, договору на розробку земкадастрових робіт та витягів із паспорту рибогосподарської технологічної водойми та водогосподарського паспорту ставків.

В судовому засіданні 14.02.2019р. суд поновив відповідачу строк для подання відзиву та доданих до нього документів і долучив його до матеріалів справи.

20.02.2019р. від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор не погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві, та зазначає, що по-перше, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав, отже, саме на підставі повних матеріалів перевірки складено розрахунок розміру шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки площею 19,2408 га.; по-друге, вказаний розрахунок розміру шкоди зроблений повноважним органом - територіальним підрозділом Держгеокадастру на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963, яка є чинною. При цьому, дійсно, у тексті розрахунку допущено помилку щодо визначення категорії земель, а саме, зазначено, що самовільно зайнята земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, тоді як вона відноситься до земель водного фонду, однак, у самому розрахунку застосовано середньорічний дохід, який відповідає землям водного фонду, розташованим у Миколаївській області, а відповідний середньорічний дохід для земель сільськогосподарського призначення складає 658. Отже, наявна технічна помилка у тексті розрахунку не впливає на правильність нарахованої шкоди. Також прокурор повідомив, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 20.06.2017р. за ст. 53 1 КУпАП України (самовільне зайняття земельної ділянки водного фонду державної власності площею 19,2408 га (під водою) є чинною. Адміністративний позов Середи В.М. до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування, в тому числі вказаної постанови ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16.01.2019р. у справі №485/33/19 повернуто без розгляду. При цьому, прокурор зазначає, що подані відповідачем докази не містять жодних даних щодо земельної ділянки, на якій розміщені ці споруди, що унеможливлює встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки. Наданий відповідачем паспорт технічної водойми лише встановлює технічні параметри цього об'єкту, однак не надає прав на користування ані земельною ділянкою, ані водним об'єктом, розташованим на ній, а додані до відзиву копії договорів оренди від 02.01.2013р. на ділянку площею 4 га строком до 31.12.2013р. та від 02.07.2012р. площею 70 га строком до 01.07.2013р. та договір оренди державного нерухомого майна (гідроспоруд) не містять ідентифікації земель та об'єктів нерухомості з ділянкою, за самовільне захоплення якої прокурором стягується шкода. При цьому, надані договори оренди земель водного фонду не містять відмітки про їх державну реєстрацію, що суперечить вимогам ст. ст. 205, 210, 640 Цивільного кодексу України та ст. 6 Закону України Про оренду землі . Прокурор провів перевірку та з'ясував, що у Відділі у Снігурівському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області відомості щодо реєстрації даних договорів відсутні, та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також відсутні відомості щодо державної реєстрації даних договорів, тому вказані договори не можуть вважатись належними, допустимими, достовірними та достатніми у розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України доказами факту законного (не самовільного) використання ділянки площею 19,2408 га. Також, надані відповідачем розпорядження Снігурівської райдержадміністрації №629-р від 03.12.2012р. та Миколаївської облдержадміністрації №164-р від 23.06.2014р. про надання дозволу на розробку землевпорядної документації на відведення в оренду земельної ділянки для риборозведення не містять ідентифікації земельної ділянки, на відведення якої в оренду надається дозвіл зі спірною землею, та попри все, наразі за відсутності рішення органу влади про передачу цієї ділянки в оренду ФГ Жемчужина , господарство користується цією землею самовільно. Також прокурор зазначає, що ним вірно обрано орган для представництва його інтересів, оскільки відповідно до п.3 п.п.30,31,34 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності; обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням; розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, та вживає заходів щодо її відшкодування в установленому законодавством порядку. Вказане узгоджується з вимогами ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель . Отже, перевірку факту самовільного зайняття земельної ділянки та нарахування відповідної шкоди здійснено Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області у відповідності з вимогами закону.

27.02.2019р. від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначає, що відповідно до умов договору оренди державного нерухомого майна №РОФ-1492 від 10.06.2016р. господарство є користувачем гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм, розташованих за адресою с.Знамянка Снігурівського району Миколаївської області. Крім водної гладі водопостачальний став має гідроспоруди, розпорядником яких є ДП Укрриба , а саме, гребля довжиною 221,5 м, дамба довжиною 190,0 м. донний водоспуск, отже, на думку відповідача, став площею 19,2408 га є капітальною спорудою, яка передана йому за договором оренди державного нерухомого майна. Також відповідач наполягає на тому, що розрахунок збитків виконаний невірно, тому не може вважатись належним та допустимим доказом розміру шкоди, та прокурор невірно визначив особу, в інтересах якої звернувся з даним позовом, та зауважує, що оскільки договори оренди, надані відповідачем, у встановленому законом порядку не визнані недійсними, вони є належними та допустимими доказами обставин, зазначених відповідачем у відзиві.

27.02.2019р. від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до суду надійшли письмові пояснення, в яких управління зазначає, що саме воно є органом, уповноваженим на виконання функцій держави у спірних правовідносинах в силу норм Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель та Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За наслідками проведеного судового засідання 27.02.2019р., у відповідності до приписів ст.240 Господарського процесуального кодексу України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

07 червня 2017 року за №187-ДК Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області видано наказ Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності , згідно з яким відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Про охорону земель , Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. №308 Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру , у зв'язку із заявою Баштанської місцевої прокуратури від 29.05.2017р. №(15-35) 4177 вих-17, здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки площею 74,2 га розташованої на території Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

За результатами перевірки встановлено, що Фермерському господарству Жемчужина , головою якого є Середа В.М., надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 75,5 га земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб із земель державної власності в межах території Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Під час перевірки також встановлено, що Фермерське господарство Жемчужина фактично використовує земельну ділянку площею 19,2408 га під водою земель водного фонду державної власності. Правовстановлюючі документи відсутні. Перевіркою встановлено порушення ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 53 1 КУпАП України. Земельна ділянка площею 19,2408 га розташована за межами населеного пункту с.Знамянка Снігурівського району Миколаївської області (КОАТУУ: 4825784700, зона: 13, квартал: 000), відноситься до земель водного фонду державної власності для рибогосподарських потреб.

Вказане підтверджується актом обстеження земельної ділянки №187/0/92-17-ДК/137/АО/10/01-17 від 20.06.2017р. та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20.06.2017р. №187/0/92-17-ДК/279/АП/09/01-17.

До акту обстеження земельної ділянки №187/0/92-17-ДК/137/АО/10/01/-17 від 20.06.2017р. здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту), та визначено шкоду в сумі 32736,30 грн.

Даний розрахунок зроблений на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р.

За допущені порушення відносно голови ФГ Жемчужина Середи В.М. державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Березнегуватському, Вітовському та Снігурівському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 20 червня 2017 року складено протокол за №187/0/92-17-ДК/0106П/07/01/-17 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53 1 КУпАП та у той же день винесено постанову №187/0/92/17/ДК/0098По/08/01/-17 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Крім того, державним інспектором ГУ Держгеокадастру голові ф/г Жемчужина Середі В.М. 20.06.2017р. за №187/0/92-17-ДК/0105Пр/03/01/-17 надано припис про усунення в 30-денний термін порушень земельного законодавства шляхом звільнення вищевказаної земельної ділянки водного фонду площею 19,2408 га державної власності для рибогосподарських потреб що розташована в межах Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

В подальшому, інспекторами Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у листопаді-грудні 2017 року проводились перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом вказаної земельної ділянки та виносились відповідні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та приписи про її звільнення (а.с.22-29 т.1).

Згідно з актом перевірки Головного управління Держгеокадастру №51-ДК/1926/АП/09/01/-18 від 09.02.2018р. вищевказані приписи відповідачем виконані, самовільно зайнята земельна ділянка площею 19,2408 га під водою земель водного фонду державної власності для рибогосподарських потреб в межах території Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області фермерським господарством Жемчужина звільнена (а.с.56 т.1).

Однак, звільнивши земельну ділянку, відповідач не сплатив шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, що стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями Земельного кодексу України, Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Законом України Про охорону земель , Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р.

Так, відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Частиною 1 ст. 211 Земельного кодексу України встановлено, що за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства.

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, здійснюється на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття фунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р. (далі - Методика).

Відповідно до п. 1 вказаної Методики, вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок , використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Пунктом 2 Методики визначено, що розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Відповідно до п. 4 цієї Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок , використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами , а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619 (Офіційний вісник України,2000 р., 44, ст. 1896).

Вказана Методика є чинною та діючою, та за її положеннями саме територіальними органами Держгеокадастру, в тому числі, розраховується шкода, заподіяна як державі, так і територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок всіх категорій земель.

За таких обставин, твердження відповідача щодо того, що йому неправомірно нарахували вказану шкоду на підставі цієї Методики спростовуються матеріалами справи та приписами чинного законодавства України.

Стосовно належності обраного органу, для представництва інтересів у даній справі, прокурор пояснив суду наступне.

За змістом ст. 2 Закону України Про охорону земель об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до норм статті 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з п.п. 1,2 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016р., Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

У пункті 3, підпунктах 30, 31, 34 пункту 4 цього Положення визначено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності; обстежує земельні ділянки, які підлягають рекультивації, та видає спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених у встановленому порядку, а також обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів щодо її відшкодування в установленому законодавством порядку.

Вказане узгоджується з вимогами ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Отже, суд погоджується з твердженнями прокурора, що перевірка факту самовільного зайняття ділянки та нарахування відповідної шкоди здійснена Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Викладене свідчать про те, що саме Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області є належним позивачем щодо вимоги про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки.

Стосовно заперечень відповідача щодо невірного розрахунку розміру шкоди, слід зазначити, що з наявної в матеріалах справи копії розрахунку розміру шкоди (а.с.35) дійсно вбачається, що у графах Категорія земель за основним цільовим призначенням , Функціональне використання земельної ділянки згідно із земельно-кадастровою документацією та Фактичне використання земельної ділянки зазначено невірну категорію земель - землі сільськогосподарського призначення замість земель водного фонду та виробництво сільськогосподарської діяльності замість використання для рибогосподарських потреб.

Однак, у графі Середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1 з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3, грн./га зазначено 905, що відповідає даним середньорічного доходу від використання земель за цільовим призначенням саме земель водного фонду для Миколаївської області, зазначеним у додатку №1 до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття фунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р. Тоді як для земель сільськогосподарського призначення даний показник є 658.

Коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку №4 до цієї ж Методики також визначений вірно.

За таких обставин суд вважає, що допущені помилки у оформленні розрахунку не зачіпають самого розрахунку, який виконаний арифметично вірно із застосуванням вірних відомостей Методики.

Отже, в даному випадку, заперечення відповідача також не підтверджуються нормами чинного законодавства України.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.09.2018 за вих. №10-14-0.168-6912/2-18, нарахована фермерському господарству Жемчужина шкода за самовільне зайняття земельної ділянки у розмірі 32736,30 грн. добровільно не сплачена.

В ході розгляду справи відповідач надав до суду копії позовної заяви про скасування постанови Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, поданої до Снігурівського районного суду Миколаївської області.

Однак згідно з наданою прокурором роздруківкою з ЄДРСР ухвали Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16.01.2019р. у справі №485/33/19 вказану позовну заяву було повернуто без розгляду.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано чинність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення від 20.06.2017р. №187/0/92-17/ДК/0098По/08/01/-17 та від 08.12.2017р. №727-ДК/19410По/08/01/-17.

Також, відповідач надав суду, на підтвердження належності права користування земельною ділянкою площею 19,2408 га, копії договору оренди №РОФ-1492 від 10.06.2016р., договору оренди земель водного фонду з розташованим на них водним об'єктом б/н від 02.01.2013р., договору оренди земель водного фонду з розташованим на них водним об'єктом від 02.07.2012р., а також договору зберігання державного майна №34/12з від 03.05.2012р.

З копій наданих договорів оренди земель водного фонду з розташованим на них водним об'єктом (а.с.158-170 т.1) вбачається, що відповідачу Снігурівською районною державною адміністрацією були передані у строкове платне користування земельні ділянки для рибогосподарських потреб із земель державної власності в межах території Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області площею 4,0 га та 70,0 га. На земельній ділянці площею 4,0 га не знаходяться об'єкти нерухомого майна, а на земельній ділянці площею 70,0 га знаходяться об'єкти нерухомого майна - гідротехнічні споруди рибницьких ставків, які відповідно до договору зберігання державного майна від 03.05.2012р. №34 передані державним підприємством Укрриба фермерському господарству Жемчужина на відповідальне зберігання.

За умовами договору №34/12з від 03.05.2012р., фермерське господарство Жемчужина , як зберігач, прийняв на відповідальне зберігання у ДП Укрриба , як поклажодавця, нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, включаючи ставкові рибоводні споруди, греблі, дамби, будівлі. Насосні станції, пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно.

Відповідно до умов договору №РОФ-1492 від 10.06.2016р. оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: с.Знамянка, Снігурівського району Миколаївської області, що перебуває на балансі ДП Укрриба , укладеного між відповідачем, як орендарем, та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області, як орендодавцем, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм (дамби, греблі, водопостачальні канали, донні водоскиди, відвідний канал) згідно з переліком (а.с.153 т.1).

Проте, дослідивши усі надані суду копії договорів, суд вважає за необхідне відмітити, що жоден з них не містить відомостей щодо передачі відповідачу у оренду саме земельної ділянки водного фонду під водною гладдю ставу площею 19,2408 га, або входження її до складу переданих земельних ділянок, оскільки відповідачу були надані у користування земельні ділянки водного фонду площами 4,0 га та 70,0 га земель водного фонду, однак відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які надають можливість ідентифікувати та встановити, що спірна земельна ділянка площею 19,2408 га входить до складу саме цих земельних ділянок. Умови договору РОФ-1492 від 10.06.2016р. також не містять відомостей щодо передачі відповідачу у користування земельної ділянки водного фонду, а лише підтверджують надання йому у користування гідротехнічних споруд за переліком, що не є тотожним.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що відповідач все ж таки звільнив спірну земельну ділянку та з лютого 2018 року вона ним не використовується (а.с.56-57 т.1).

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у письмових поясненнях керівнику Баштанської місцевої прокуратури зазначив, що сума шкоди, заподіяної ФГ Жемчужина внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки під рибогосподарськими технологічними водоймами в розмірі 32736,0 грн. буде погашена 20.10.2017р. (а.с.21, т. 1)

Вказані обставини свідчать про фактичне визнання відповідачем факту неправомірного самовільного зайняття земельної ділянки земель водного фонду площею 19,2408 га із подальшим її звільненням та взяттям на себе зобов'язання сплатити нараховану суму шкоди у визначений строк, чого зроблено не було.

Також відповідач надав до суду копії заяви на дозвіл зберігання гідроспоруд від 10.04.2012р., укладений на її підставі договір зберігання державного майна 03.05.2012р., дозвіл на спеціальне водокористування від 09.03.2017р. та паспорт рибогосподарської технологічної водойми (ставки Знаменського виросного рибного господарства).

Суд, дослідивши надані докази, зазначає, що вони не містять жодних даних щодо земельної ділянки, на якій розміщені ці споруди, що унеможливлює встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи про стягнення шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки.

Прокурор у відповіді на відзив зауважив та суд погоджується з даним твердженням, що у відповідності з Порядком розроблення паспорта водного об'єкта, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №99 від 18.03.2013р., паспорт рибогосподарської технологічної водойми лише встановлює технічні параметри цього об'єкту, отже, зазначений документ не надає відповідачу прав на користування ані земельною ділянкою, ані водним об'єктом, розташованим на ній.

Відповідно до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства Жемчужина (57300, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Красногвардійська, 4, код ЄДРПОУ 23621785) шкоду в розмірі 32736,3 грн., яка спричинена самовільним зайняттям земельної ділянки площею 19,2408 га, що розташована в межах Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, до бюджету Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області (р/р 31415611014335, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, ККД 24062200, МФО 826013).

3. Стягнути з Фермерського господарства Жемчужина (57300, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Красногвардійська, 4, код ЄДРПОУ 23621785) на користь Прокуратури Миколаївської області (р/р35215058000340, код ЄДРПОУ 02910048, банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172) судовий збір в сумі 1762,0 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 11 березня 2019 року.

Суддя О.Г.Смородінова