Рішення

від 11.03.2019 по справі 916/196/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/196/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я.О. розглянувши справу № 916/196/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ИРБИС-АВТО" (код - 35352325, проспект Льва Ландау, буд. 2-К, м. Харків, 61162)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТО ЕЛЕМЕНТ" (код - 40355679, вул. Михайла Грушевського, буд. 41, м. Одеса, 65031)

про стягнення 26 155,73 грн., з якої 20 191,20 грн. - сума основного боргу, 3 616,16 грн. - пеня та 2 348,37 грн. - 20 % річних.

з підстав порушення умов договору

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ИРБИС-АВТО (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ЕЛЕМЕНТ (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором від 11.05.2016 № 174-16 у розмірі 26 155,73 грн., з якої 20 191,20 грн. - сума основного боргу, 3 616,16 грн. - пеня та 2 348,37 грн. - 20 % річних.

29.01.2019 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст. 165 ГПК України та ч.1 ст. 251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Копію ухвали суд надіслав позивачу та відповідачу на юридичні адреси згідно витягів з ЄДР.

Поштове відправлення, що направлялось відповідачу, повернулось до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

11.05.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 174-16 (далі - Договір від 11.05.2016).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 3.1 Договору від 11.05.2016 постачальник (Позивач) зобов'язався поставити, а покупець (Відповідач) прийняти і оплатити на визначених цим договором умовах запчастини та інші товари, в терміни, асортименті, кількості і за цінами, вказаними у видаткових накладних та/або специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору після підписання їх сторонами. Загальна сума договору визначається сукупністю погоджених специфікацій у грошовому виразі. Оплата товару покупець зобов'язався здійснити протягом 7 календарних днів з моменту одержання товару, якщо інше не вказано у видатковій накладній та рахунку. Строк оплати вказаний у видатковій накладній після її підписання уповноваженою особою на отримання товару від імені покупця є узгодженим.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

На виконання умов Договору від 11.05.2016 Позивач передав, а Відповідач прийняв товар, а саме: акумулятор 6СТ-225-А3 (3) А-MEGA Standart А-МЕГА, кількістю - 4 од., загальною вартістю 20 191,20 грн., із відтермінуванням оплати на 21 календарний день, що підтверджується видатковою накладною від 26.06.2018 № 37346.

Докази оплати Відповідачем поставленого товару за Договором від 11.05.2016 в матеріалах справи відсутні.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.1 Договору від 11.05.2016 якщо покупець у термін, зазначений у п. 3.1 договору, не здійснить оплату товару постачальникові, то покупець, сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості поставленого, але не сплаченого товару за кожний день такого прострочення.

Судом встановлено, що пеня на суму заборгованості за Договором від 11.05.2016 за прострочення оплати за періоди з 18.07.2018 по 07.09.2018 становить 3 616,16 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із пунктом 8.3 Договору від 11.05.2016 покупець, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою постачальника зобов'язався сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20 % річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що 20 % річних за прострочення оплати за Договором від 11.05.2016 позивачем безпідставно здійснено за 213 днів прострочення (з 18.06.2018 по 16.01.2019), оскільки першим днем прострочення оплати, згідно умов п.3.1. договору та видаткової накладної № 37346 від 26.06.2018р., слід вважати 18.07.2018р.

Позивачем розраховано сплату 20% річних за 213 днів - з 18.06.2017р., а не з 18.07.2018р. Тобто, кількість днів прострочення по грошовому зобов'язанню фактично становить 183 дні (з 18.07.2018р. по 16.01.2019р.)

Таким чином, розрахунок 20% річних слід здійснити наступним чином:

20121грн. х 20% : 365 х 183 = 2017,61грн.

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми 20 % річних у розмірі 2 017,61 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми 20 % річних у розмірі 330,76 грн. (2 348,37 - 2 017,61 = 330,76) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 20 191,20 грн. - суму основного боргу, 3 616,16 грн. - пені та 2 017,61 грн. - 20 % річних з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТО ЕЛЕМЕНТ" (код - 40355679, вул. Михайла Грушевського, буд. 41, м. Одеса, 65031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ИРБИС-АВТО" (код - 35352325, проспект Льва Ландау, буд. 2-К, м. Харків, 61162) 20 191гривню 20 коп. боргу, 3 616 гривень 16 коп. пені, 2 017 гривень 61коп. сплати 20% річних та1 896 гривень 80коп. судового збору

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України.

Суддя О.А. Демешин