Рішення

від 11.03.2019 по справі 918/72/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/72/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук , за участю секретаря судового засідання Б.Рижого, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Селянського фермерського господарства "Серпанок"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Зевс ЛТД"

про стягнення 68 494,53 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Слободинюк М.М., дов. від 25.02.2019 року,

від відповідача: не з'явився,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Селянське фермерське господарство "Серпанок" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Зевс ЛТД" (відповідач) про стягнення в сумі 68 494,53 грн.

Ухвалою суду від 06.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.02.2019 року.

Ухвалою суду від 25.02.2019 року розгляд справи відкладено на 11.03.2019 року.

У судовому засіданні 11.03.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Як вбачається з позовної заяви, 01.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗЕВС ЛТД" (відповідач, покупець) та Селянським (фермерським) господарством Серпанок (позивач, продавець) укладено договір купівлі-продажу № 35, за умовам якого позивач зобов'язався продати, а відповідач прийняти товар - велику рогату худобу в кількості, згідно з ПК-1, голів за ціною , зазначеною в накладній на кожну окрему партію, яка є невід'ємною частиною договору.

05.03.2018 року та 22.03.2018 року на виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 62 347,69 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними, приймальними квитанціями на закупівлю худоби, видатковими накладними.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем, передбачені договором купівлі-продажу №35 від 01.03.2018 року.

У свою чергу, відповідач, отримавши товар та рахунки на його оплату, порушив п.2.1 договору , розрахунків за поставлений товар не провів.

17.12.2018 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Позивач вважає, що обов'язок виконати належним чином зобов'язання по оплаті отриманого товару виникає у відповідача з моменту його отримання, а саме: 05.03.2018 року та 22.03.2018 року і просить суд стягнути з відповідача 62 347,69 грн основного боргу.

Крім того, за період прострочення виконання відповідачем зобов'язань позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача, крім основного боргу, 1 664,00 грн 3 % річних та 4 482,84 грн інфляційних втрат.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ч.ч.1,2 ст.193 ГК України, ч.2 ст. 625 та ч.ч. 1,2 ст. 692 ЦК України.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 06.02.2019 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

01.03.2018 року між відповідачем (покупець) та позивачем (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 35 (договір).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом року, а в частині виконання своїх зобов'язань - до повного їх виконання. У випадку якщо жодна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за тридцять днів до його закінчення, договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік (п. п. 4.2 . , 4.3. договору).

Згідно з п. 1.1. договору продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти товар - велику рогату худобу в кількості, згідно з ПК-1, голів за ціною , зазначеною в накладній на кожну окрему партію, яка є невід'ємною частиною договору.

Невід'ємною частиною договору є накладні, що супроводжують товар (п. 2.2. договору).

У п. 5.1. договору передбачено, що продавець зобов'язаний вчасно передати товар покупцю, забезпечити наявність відповідних документів: видаткової накладної, податкової накладної; ветеринарного свідоцтва (форма-1); паспорта ВРХ; ветеринарної картки ВРХ.

Відповідно до п. 5.2. договору покупець зобов'язаний прийняти товар за кількістю, якістю в порядку і терміни, установлені цим договором і чинним законодавством.

Судом установлено, що на виконання умов договору 05.03.2018 року позивач поставив відповідачу товар - велику рогату худобу в кількості 2 голови, вагою 689 кг, на суму 24 481,55 грн та 22.03.2018 року - велику рогату худобу в кількості 3 голови, вагою 1 064 кг на суму 37 866,14 грн, а всього на загальну суму 62 347,69 грн, що підтверджується приймальними квитанціями на закупівлю худоби № 015249 від 05.03.2018 року та №9015326 від 22.03.2018 року, видатковими накладними № 2 від 05.03.2018 року та № 4 від 22.03.2018 року, товарно-транспортними накладними № 2 від 05.03.2018 року та № 4 від 22.03.2018 року, а також податковими накладними від 05.03.2018 року та від 22.03.2018 року.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.

За п. 2.1. договору покупець здійснює оплату товару згідно з рахунками, пред'явленими продавцем , або готівкою в касу.

Оплата за цим договором проводиться в національній валюті України, шляхом видачі готівки з відміткою в приймальній квитанції, що є невід'ємною частиною договору, або безготівково на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.1. договору).

Відповідач , у свою чергу, отримавши товар, у порушення п.2.1 договору розрахунків за нього не провів.

У зв'язку з цим, 17.12.2018 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію з проханням сплатити 62 347,69 грн боргу.

Вказану претензію відповідач отримав 20.12.2018 року, що стверджується витягом з пошукової системи Укрпошти, проте оплату не здійснив.

Доказів оплати поставленого товару станом на дату розгляду справи в матеріалах справи немає, отже за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 62 347,69 грн .

Згідно з п. 6.1. договору за невиконання умов договору однією із сторін, винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Враховуючи викладене, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1 664,00 грн 3% річних та 4 482,84 грн інфляційних.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із несвоєчасною оплатою товару за договором поставки, та відповідальністю за порушення строків оплати за поставлений товар, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України) .

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом, відповідач отримавши від позивача товар на загальну суму 62 347,69 грн, що підтверджується приймальними квитанціями на закупівлю худоби, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, своєчасно розрахунків за нього провів, а відтак позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо рахунку, то останній є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і не є первинним бухгалтерським документом.

Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України ; тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку з оплати поставленого товару.

Крім того, позивач, посилаючись на ст. 625 ЦК України , за прострочення грошового зобов'язання здійснив нарахування 3% річних та інфляційних у розмірі 1 664,00 грн річних та 4 482, 84 грн інфляційних відповідно.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеної норми матеріального права, яка регулює відповідальність за неналежне виконання грошового зобов'язання, вбачається право кредитора здійснити нарахування 3% річних та інфляційних.

Суд, перевіривши наявність підстав для нарахування 3% річних та інфляційних за договором купівлі-продажу № 35 від 01.03.2018 року, виходячи із фактичних обставин справи, здійснив власний розрахунок та встановив, що 3% річних становлять 1 664,00 грн (при заявленому - 1 664,00 грн), а інфляційні втрати - 4 041, 22 грн (при заявленому - 4 482,84 грн).

Отже, 3% річних підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі, а інфляційні втрати частково - у сумі 4 041,22 грн.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 62 347, 69 грн основного боргу, 1 664,00 грн 3% річних та 4 041,22 грн інфляційних.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 1 921, 00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 1 908,71 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Селянського фермерського господарства "Серпанок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Зевс ЛТД про стягнення в сумі 68 494,53 грн задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Зевс ЛТД" (35650, Рівненська область, м. Дубно, вул. Клима Савури, буд. 6, ідентифікаційний код 30362061) на користь Селянського фермерського господарства "Серпанок" (35650, Рівненська область, Дубенський район, с. Грядки, ідентифікаційний код 31580813) 62 347,69 грн основного боргу, 1 664, 00 грн 3% річних та 4 041,22 грн інфляційних.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 441,62 грн інфляційних відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Зевс ЛТД" (35650, Рівненська область, м. Дубно, вул. Клима Савури, буд. 6, ідентифікаційний код 30362061) на користь Селянського фермерського господарства "Серпанок" (35650, Рівненська область, Дубенський район, с. Грядки, ідентифікаційний код 31580813) 1 908,71 грн судового збору.

Позивач: Селянське фермерське господарства "Серпанок" (35650, Рівненська область, Дубенський район, с. Грядки, ідентифікаційний код 31580813).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Зевс ЛТД" (35650, Рівненська область, м. Дубно, вул. Клима Савури, буд. 6, ідентифікаційний код 30362061).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повне судове рішення складене та підписане 11.03.2019 року.

Суддя О.Андрійчук