Рішення

від 04.03.2019 по справі 922/168/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/168/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте 13", с. Нове Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатіс Груп", м. Харків про стягнення 80 000,00 грн. за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форте 13" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатіс Груп" про стягнення 80 000,00 грн. за договором №300317ф про надання поворотної фінансової допомоги від 30.03.2017.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2019 позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Форте 13" залишено без руху та установлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання господарському суду Харківської області у строк десять днів з дня вручення даної ухвали - доказів сплати (доплати) судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 159,00 грн. на належні реквізити.

Позивач разом з супровідним листом (вх. № 3039 від 04.02.2019) надав суду докази усунення обставин, які стали підставами для винесення ухвали господарського суду Харківської області від 22.01.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі № 922/168/19, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про судове засідання, проведення якого призначено на 04.03.2019 р. о (об) 11:00.

У судове засідання 04.03.2019 представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 04.03.2019 не з`явився, на адресу суду повернулась ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.02.2019 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", яка була направлена на адресу відповідача, вказану у Витягу з ЄДРПОУ.

Частиною 4 ст.89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

До того ж, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду від 04.02.2019р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В матеріалах справи наявна ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.02.2019 , яка була направлена на адресу відповідача та повернута з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже повернення до суду копії ухвали, направленої на юридичну адресу відповідача, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" вважається належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи в розумінні ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка у судове засідання представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив наступне.

30.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форте 13" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатіс Груп" (позичальник) укладено договір №300317ф про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.2.1. договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 80 000,00 грн.

Згідно до п.3.1. договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 29 березня 2018 року.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за Договором. (п.8.1 Договору).

З наданої позивачем банківської виписки (арк.12) вбачається, що позивач на виконання умов договору 30.03.2017 перерахував відповідачу на банківський рахунок суму у розмірі 80 000,00 грн.

Оскільки, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, у строк визначений договором (до 29.03.2018), суму допомоги позивачу не повернув, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 80 000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом між сторонами укладено договір № 300317ф про надання поворотної фінансової допомоги, згідно із яким позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 80 000,00 грн. (суму позики).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Надання позики у сумі 80 000,00 грн. підтверджується відповідною банківською випискою від 30.03.2017.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що строк надання поворотної фінансової допомоги - до 29.03.2018 року.

Доказів укладення між сторонами угоди про продовження вказаного строку матеріали справи не містять.

Таким чином, останнім днем виконання відповідачем свого обов'язку з повернення фінансової допомоги, наданої позивачем за вказаним договором у розмірі 80 000,00 грн. є 29.03.2018.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що в строк визначений договором відповідач не повернув позивачу безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 80 000,00 грн., при цьому відповідач доказів протилежного не надав.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів належного виконання умов договору не надав, суму фінансової допомоги в строк, передбачений договором, позивачу не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 80 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат та керуючись статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. належить покласти на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІС ГРУП" (61023, Харківська область, місто Харків, вул.Пушкінська, буд.104, код ЄДРПОУ 40402592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте 13" (70422, Запорізька область, Запорізький район, с.Нове Запоріжжя, вул.Нікопольське шосе, б.25, код ЄДРПОУ 38626246) борг у сумі 80 000 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення через господарський суд Харківської області (п. 17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Форте 13" (70422, Запорізька область, Запорізький район, с.Нове Запоріжжя, вул.Нікопольське шосе, б.25, код ЄДРПОУ 38626246).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "САТІС ГРУП" (61023, Харківська область, місто Харків, вул.Пушкінська, буд.104, код ЄДРПОУ 40402592).

Повне рішення складено 11.03.2019 р.

Суддя С.Ч. Жельне