Іменем України
РІШЕННЯ
04 березня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/610/18 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., при секретарі Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Чернігівської міської ради,
вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКО Вихор-2",
вул. Космонавтів, 5, кв. 25, м. Чернігів, 14032, код ЄДРПОУ 21391789
про стягнення 220 580, 25 грн
Представники сторін:
позивача: Мітасова Ю.С.,
відповідача: не з'явився.
Чернігівською міською радою подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "ПКО Вихор-2" про стягнення 220580,25 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на використання відповідачем земельної ділянки по вул. Любецькій, 28 у м. Чернігові, площею 0,2000 га, у період з 30.03.15 по 31.12.17, без правовстановлюючих документів та без внесення плати за користування. Предметом поданого позову є стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди), завданих таким використанням.
Ухвалою господарського суду від 15.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 14.09.2018.
До початку судового засідання від 14.09.18 від товариства з обмеженою відповідальністю "ПКО Вихор-2" надійшли:
-06.09.18 заява (б/н від 06.09.18), якою повідомив суд про неотримання останнім позовної заяви та доданих до неї матеріалів, у зв'язку з чим, просив суд зобов'язати позивача надати відповідачу копію позовної заяви від 13.08.18 і доданих до неї документів, а також надати відповідачу час для підготовки відзиву на позов;
-14.09.18 клопотання (б/н від 14.09.18), в якому просив суд залишити заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ПКО Вихор-2" від 06.09.18 без розгляду, а також залишити без руху позовну заяву Чернігівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "ПКО Вихор-2" про стягнення 220580,25 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, з підстав невідповідності останньої вимогам ст.172 ГПК України.
Суд залучив надані докази до матеріалів справи.
Розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ПКО Вихор-2" про залишення позовної заяви без руху, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Як встановлено, вищевказане клопотання відповідача мотивовано недотриманням позивачем при подачі позовної заяви вимог встановлених п.1.ч.1 ст.164, ст.172 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, посилання відповідача на відсутність доказів надсилання копії позовної заяви та додатків до неї на адресу останнього спростовується наявними в матеріалах справи описом вкладення від 14.08.18, списком №951 рекомендованих відправлень Укрпошта Експрес та квитанції №00009548900042 від 14.08.18 про відправку зазначених документів на адресу відповідача.
Отже, у суду відсутні підстави зобов'язувати позивача направляти відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Відтак, за висновками суду, позовна заява Чернігівської міської ради не містить недоліків, що порушують права відповідача, перешкоджають або унеможливлюють розгляду справи по суті, внаслідок чого клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ПКО Вихор-2" підлягає залишенню без задоволення.
Також, враховуючи заявлене в клопотанні від 14.09.18 прохання про залишення раніше поданої останнім заяви (б/н від 06.09.18) без розгляду, суд заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ПКО Вихор-2" б/н від 06.09.18 залишає без розгляду.
Водночас, враховуючи передбачене ст. 42 ГПК України, право сторін, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, які містять позовну заяву та додані до неї документи, в судовому засіданні від 14.09.18, в порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 10.10.18.
До початку судового засідання, призначеного на 10.10.18, до канцелярії суду надійшли:
-02.10.18 відзив на позовну заяву (від 01.10.18 б/н) товариства з обмеженою відповідальністю "ПКО Вихор-2", в якому відповідач не заперечує щодо наявності договірних відносин між товариством та Чернігівською міською радою, які виникли у межах та на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.05.10 №354 та діяли до 30.05.15 року. Стосовно ж самих позовних вимог відповідач заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову з огляду на недоведеність факту користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, внесення відповідачем оерндної плати згідно податкових декларацій та набрання законної сили рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №825/1767/18 від 18.06.18, яким з ТОВ "ПКО Вихор-2" стягнуто податкового боргу з земельного податку у сумі 182046,81 грн, а також відсутністю обґрунтування упущеної вигоди (збитків). Крім того, відповідач вважає, що необґрунтованим є також визначений у позовній заяві розмір збитків.
-08.10.18 відповідь на відзив на позовну заяву (вих. №182/06-03 від 08.10.18) Чернігівської міської ради, в якій позивач зазначив, що під об'єктом нерухомого майна ТОВ "ПКО Вихор-2" сформовано земельну ділянку площею 0,2000 га у відповідності до ст. 79 1 Земельного кодексу України, зазначені чіткі межі землекористування з присвоєнням кадастрового номера 7410100000:01:031:0045. Чернігівською міською радою направлялись листи з вимогою оформлення права користування земельною ділянкою, однак відповідач продовжував протягом тривалого строку використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Позивач зауважив, що нерухоме майно відповідача не можливо відокремити від земельної ділянки, та відповідач, не оформивши право користування земельною ділянкою, обмежив право Чернігівської міської ради передати цю земельну ділянку іншому користувачу, який би оформив право землекористування. Також позивач зазначив, що відповідачем самостійно було задекларовано податкові зобов'язання з плати за землю за період 2015-2017 р.р., які були подані з урахуванням тих умов договору оренди земельної ділянки і нормативної грошової оцінки, які визначаються у договорі №534, який уже закінчився відповідно до його істотної умови по строку дії. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.18 у справі №825/1765/18 з відповідача по справі було стягнуто саме податковий борг сумі 182046,81 грн визначений самостійно відповідачем. Таким чином, зауважує позивач, враховуючи, що використання відповідачем земельної ділянки протягом тривалого часу без правовстановлюючих документів, останній просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Подані відзив та відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 10.10.2018 у відповідності до п.7 ч.1, ч.3 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку справи №922/3412/17.
Судом залучено до матеріалів справи роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Верховного суду від 20.11.18 у справі №922/3412/170, та встановлено, що 20.11.18 Великою Палатою Верховного Суду розглянуто касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.18 у справі №922/3412/17 за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтрекс" про стягнення 6 150 799,96 грн, за наслідками якого касаційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.18 у справі №922/3412/17 скасовано, справу №922/3412/17 передано на новий розгляд.
У відповідності до ч.1, 3 ст.230 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду від 19.02.19 провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 04.03.19.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400042979106 від 20.02.19.
До початку судового засідання до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання (б/н від 01.03.19) про відкладення розгляду справи. Подане клопотання відповідач обгрунтовує неможливістю з'явлення керівника товариства в призначене судове засідання через тривале захворювання останнього та необхідністю представлення інтересів відповідача безпосередньо керівником ТОВ "ПКО Вихор-2". Суд клопотання залучив до матеріалів справи.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано до клопотання фактичних доказів (документів) на підтвердження викладених у ньому обставин, а саме, на підтвердження хвороби чи перебування на лікарняному, та необхідністю дотримання принципу розумності строків розгляду справи судом, суд відмовляє у задоволенні клопотання (від 01.03.19 б/н) відповідача про відкладення розгляду справи.
Присутнім в судовому засіданні від 04.03.19 представником позивача надано додаткові пояснення, якими, наполягаючи на обґрунтованості заявлених вимог, просить суд позов задовольнити повністю.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив:
На підставі укладеного "Договора купли-продажи здания по ул. Любечская, 28" від 30.04.1993 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКО Вихор-2" є власником будівлі, що розташоване за адресою: вул. Любецька, 28, а саме: "Здание бывшей конторы предприятия "Заготсбытлен", выкупленное в 1991 году, представляет собой одноэтажную кирпичную постройку размером 42*9, высотой 3,5 м с шатровой крышей. В здании имеется отопление, водопровод, канализация. Имеется также надворные постройки-сарай, навес для автомашин, пристройка к основному зданию".
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПТ "ПКО Вихор-2" змінило свою організаційно-правову форму з повного товариства на товариство з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до залученого до матеріалів справи витягу із рішення Чернігівської міської ради (сорок восьма сесія п'ятого скликання) від 30.03.2010 року, міська рада вирішила у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою та враховуючи матеріали інвентаризації, повному товариству "ПКО Вихор-2" передати земельну ділянку в короткострокову оренду, строком на 5 років, площею 0,200 га, по вул. Любецькій, 28 для експлуатації нежитлового виробничого приміщення (Землі житлової та громадської забудови, коефіцієнт функціонального використання =2,5 - комерціне використання).
26.05.2010 року між Чернігівською міською радою (надалі-орендодавець) та повним товариством "ПКО Вихор-2" (надалі-орендар), укладено договір оренди земельної ділянки №534 (надалі-договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для експлуатації нежитлового виробничого приміщення по вул. Любецькій, 28, площею 0,2000 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 990 840,00грн (495,42 грн за 1 кв.м.) (п. 1, 2, 4 договору). Відповідно до п. 6 Договору, договір укладено до 30.03.15.
Відповідно до Акту (а.с. 25) прийому-передачі земельної ділянки, переданої в короткострокову оренду, підписаного та скріпленого печатками обох сторін 15.06.10, що є Додатком 2 до договору №534, земельна ділянка по вул. Любецькій, 28, площею 0,2000 га, була передана згідно з актом прийому-передачі для експлуатації нежитлового виробничого приміщення (Землі житлової та громадської забудови, коефіцієнт функціонального використання =2,5-комерційне використання).
Рішенням Чернігівської міської ради від 31.03.2011 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова за станом на 01.01.2010" (7 сесія 6 скликання) було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова. Даним рішенням встановлено, що розрахунок розміру податку за землю та орендної плати проводиться відповідно до грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон.
Рішення набуло чинності з 06.04.2011 з моменту його оприлюднення в друкованому виданні - газеті "Чернігівські Відомості".
Листом 10.07.2013 №4644 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило ПТ "ПКО Вихор-2", що відповідно до наданого ним витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Любецькій, 28, вх. №05-06/4538 від 20.06.13 управлінням було розроблено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №534 від 26.05.2010 і воно надсилає її для підписання, після чого один екземпляр угоди просило повернути на адресу управління. Вказаний лист був направлений на адресу ПТ "ПКО Вихор-2", вул. Космонавтів, 5/25, м. Чернігів, про що свідчать копії реєстру відправлення кореспонденції та фіскального чеку від 03.07.2013 (а.с. 32-34).
Додаткову угоду до Договору сторонами не було укладено. Належним чином оформлений відповідачем примірник додаткової угоди до Чернігівської міської ради не надходив.
27.02.2015 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради на адресу ПТ "ПКО Вихор-2" надіслало лист-заперечення №1311, яким повідомило про закінчення 30.03.15 терміну дії договору оренди земельних ділянок №534 від 26.05.10, та, що для поновлення договору оренди земельної ділянки №534 від 26.05.10 йому необхідно подати до Чернігівської міської ради клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки на сесії міської ради. На підтвердження направлення листа адресату надано копію реєстру вихідної кореспонденції за 02.03.15 (а.с.36).
Листом від 03.10.17 за №6134 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повторно зверталося до ТОВ "ПКО Вихор-2" про оформлення права користування земельною ділянкою. Лист було вручено керівнику ТОВ "ПКО Вихор-2" 18.10.2017 згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400037349625, а.с. 38). Відповіді на лист не надходило.
Таким чином, як вбачається із матеріалів справи та сторонами не заперечується, строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 30.03.2015, та не був поновлений, ні додаткової угоди до договору оренди землі, ні договору оренди земельної ділянки у новій редакції не було укладено. Також, як зазначає сам Позивач, використання земельної ділянки відповідачем здійснювалось без правовстановлюючих документів. В свою чергу, відповідач зазначив про відсутність у останнього юридичного обов'язку після закінчення дії договору оренди земельної ділянки 30.03.2015 укласти договір оренди цієї ж земельної ділянки.
Суд приймає її до уваги, що положення статті 33 Закону України Про оренду землі щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, враховуючи при цьому статті 6, 203, 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.
До матеріалів справи доданий розрахунок суми збитків при використанні земельної ділянки площею 0,2000 га по вул. Любецькій,28 з порушенням законодавства за період з 30.03.15 по 31.12.17, згідно якого збитки останнього становлять 220 580,25 грн.
При розрахунку розміру збитків враховано суми задекларованих зобов'язань по орендній платі за період з 30.03.15 по 31.12.17 в сумі 171 947,19 грн (листи Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 08.12.17 №7344 та ГУ ДФС у Чернігівській області від 29.12.17 №5686/9/25-01-12-03-03). Збитки розраховані з врахуванням рішень Чернігівської міської ради, нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2015 - 2725020,00 грн., станом на 01.01.2016 - 3905360,00 грн та станом на 01.01.2017 - 4138820,00 грн. (листи відділу у м. Чернігові Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області від 07.12.17 №18-25-0.36-207/109-17 та Управління земельних ресурсів від 17.11.17 №6931); із застосуванням 4% нормативної грошової оцінки.
12.02.18 комісією складено Акт №40 про визначення збитків власнику землі в особі Чернігівської міської ради на території Чернігівської міської ради, який затверджено рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради (а.с. 54). В акті зазначено, що оціночна вартість збитків внаслідок використання земельної ділянки, площею 0,2000 га по вул. Любецькій, 28 товариством з обмеженою відповідальністю ПКО Вихор-2 з порушенням законодавства за період з 30.03.15 по 31.12.17 включно становить 220 580,25 грн. Заявлений до стягнення розмір збитків відповідає розміру збитків, які визначені актом від 12.02.18 №40.
Листами від 05.03.18 №01-21/289 та 12.03.18 №01-21/313 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради зверталось до ТОВ ПКО Вихор-2 з повідомленням про затвердження рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради Акту про визначення збитків власнику землі, пропозицією добровільного відшкодування збитків та укладення договору про добровільне відшкодування збитків (повідомлення про вручення поштового відправлення №1400038959974, №1400039085676 а.с. 56, 58).
Посилаючись на ст. 22 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача 220 580,25 грн збитків при використанні земельної ділянки, площею 0,2000 га, по вул. Любецькій, 28, за період з 30.03.2015 по 31.12.2017.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).
За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).
За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
Отже, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16 ), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, який враховуються судом з огляду на приписи ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України .
На підставі викладеного, суд відмовляє у позові про стягнення збитків (упущеної вигоди).
Судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до приписів ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 11 березня 2019 року.
Суддя М.В. Фесюра
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2019 |
Оприлюднено | 11.03.2019 |
Номер документу | 80335766 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Фесюра М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні