Рішення

від 26.02.2019 по справі 554/10722/16-ц

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 26.02.2019 Справа № 554/10722/16-ц

Провадження № 2/554/340/2019

РІШЕННЯ

іменем України

26 лютого 2019 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом Полтавського виробничого підприємства Універсал Українського товариства глухих до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за житлово-комунальні послуги та проживання в гуртожитку за період з 01 листопада 2015 року по 30 квітня 2016 року в розмірі 1824 грн. 68 коп., а також понесені судові витрати.

В обгрунтування вимог позовної заяви позивачем зазначено, що Українське товариство глухих в особі Центрального правління є власником гуртожитку з допоміжними будівлями та спорудами, що розташований в м.Полтаві по вул.Р.Кириченко, 34, на підставі свідоцтва №548 про право власності від 15 вересня 2000 року, виданого Полтавським управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому, а Полтавське виробниче підприємство Універсал Українського товариства глухих володіє вказаним гуртожитком на праві повного господарського відання на підставі Постанови Президії Центрального правління Українського товариства глухих №154 від 21.11.2000 року. Позивач вказує, що в розумінні Закону України Про житлово-комунальні послуги ПВП Універсал є балансоутримувачем вказаного гуртожитку, та забезпечує управління, утримання, експлуатацію та проведення ремонтів гуртожитку. Вказує, що відповідно до Положення про гуртожитки УТОГ останні призначені для проживання в них виключно працівників, які є у трудових відносинах з відповідними підприємствами і організаціями УТОГ у період їх роботи на цих підприємствах.

Вказує, що у кімнаті №19 гуртожитку в м.Полтаві по вул.Р.Кириченко, 34 зареєстровані та проживають ОСОБА_1, колишній працівник підприємства, який звільнився 20.04.2001 року, та його дружина ОСОБА_3 Між ПВП Універсал та ОСОБА_1 укладено Договір найму житлової площі у гуртожитках УТОГ від 16.09.2015 року, за яким йому було надано у строкове платне користування місце для проживання з його дружиною ОСОБА_3 на строк до 15.07.2016 року.

Посилаючись на норми п.7 Положення про гуртожитки, згідно з яким особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв'язку з проживанням у гуртожитку, норми ч.1 ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , а також положення п.п.2.2.5. п.2 та п.5 Договору найму житлової площі від 16.09.2015 року, згідно яких плата за проживання в гуртожитку та за отримувані комунальні послуги проводиться згідно затвердженої калькуляції витрат, позивач стверджує, що ОСОБА_1, починаючи з листопада 2015 року оплачує такі послуги не у повному обсязі. У зв'язку з цим, у нього за період з 01.11.2015 року по 30.04.2016 року утворилась заборгованість у сумі 1824,68 грн.

На підставі викладеного, а також враховуючи наведені у позовній заяві доводи, позивач просить задовольнити позов.

23.09.2016 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.44).

23.06.2017 року ухвалою суду залучено як третю особу по справі ОСОБА_3 (а.с.131).

16.11.2017 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі №554/5796/17 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського ВП Універсал Українського товариства глухих про визнання недійсними розрахунків тарифів на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території (а.с.169).

На підставі розпорядження керівника апарату Октябрського районного суду м.Полтави №2804 від 22.11.2018 року вказану цивільну справу №554/10722/16-ц у зв'язку із закінченням повноважень судді Шевської О.І. за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та відповідно до протоколу від 22.11.2018 року передано для подальшого розгляду судді Андрієнко Г.В. (а.с.191).

23.11.2018 року вказану справу прийнято до провадження (а.с.192-193).

28.01.2019 року ухвалою суду після зупинення було поновлено провадження по справі (а.с.236).

Представником відповідача надано суду письмові заперечення по справі, у яких сторона відповідача заперечує проти позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав. Між ПВП Універсал та ОСОБА_1 укладено договір найму житлової площі у гуртожитку. На думку відповідача, позивач ПВП Універсал УТГ не може здійснювати будь-яку діяльність, пов'язану з наданням послуг з обслуговування будинків і споруд (гуртожитків) та прибудинкової території, що також не відповідає статутній діяльності, оскільки УТОГ не має права передавати ПВП Універсал приміщення гуртожитку, оскільки останнє здійснює підприємницьку діяльність, а отже те, кімнати в гуртожитках здаються на комерційній основі. Крім того, укладений між сторонами договір не містить затвердженої калькуляції витрат, однак при цьому без попередження змінюються тарифи на послуги квартплата і різко зростає послуга інші витрати (на комерційній основі) та законодавство не передбачає такий вид житлово-комунальних послуг. Вказує, що розмір плати повинен визначатися відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги. Також позивач застосовує різну плату за проживання в гуртожитку для колишніх та теперішніх працівників підприємства, між тим, частково включається сума амортизації та сума поточних ремонтів, що свідчить про непомірне перекладання вказаних витрат на мешканців та різні підходи у розрахунках. Крім того, вважає підвищення вартості плати за проживання в гуртожитку, в тому числі інших витрат, спрямованими діями позивача на виселення відповідача та його дружини з гуртожитку, через непомірність таких витрат для останніх. Звертає увагу, що позивач не зацікавлений у подальшому проживанні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в даному гуртожитку, свідченням чого є подання позову про виселення, в задоволенні якого було відмовлено, а тому ПВП Універсал почало вживати несанкціонованих заходів для позбавлення житла, зокрема, шляхом підвищення плати за проживання без будь-якого нормативного чи іншого обґрунтування підвищення тарифу. На підставі викладеного, а також доводів, викладених у запереченнях, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.56-64).

Позивач подав додаткові пояснення, у яких вважав твердження відповідача про відсутність права надавати житлово-комунальні послуги таким, що не суперечить законодавству. Крім того, обов'язки по належному утриманню нерухомого майна, його ремонту, ефективному використанню за призначенням покладено саме на ВП Універсал . Таким чином, в розумінні ЗУ Про житлово-комунальні послуги позивач виступає як власник, балансоутримувач та управитель гуртожитку. Щодо твердження про ненадання калькуляцій витрат та виставлення рахунків за послуги, не передбачених законом, позивач вказує, що у відповідь на письмові клопотання відповідача позивачем надавались йому калькуляції витрат по гуртожитку, на підставі яких затверджувались тарифи та виставлялись рахунки мешканцям гуртожитку. На думку позивача, відповідач помилково розцінює графу тарифу інші витрати (на комерційній основі) як окремий вид послуг, а для мешканців, які не є працівниками підприємства, частково включається сума амортизації та сума поточних ремонтів, які необхідно проводити для нормального функціонування гуртожитку. Також вказує, що розрахунок тарифів на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території, які надає Полтавське ВП Універсал , щомісячно затверджувалися директором Полтавського ВП Універсал , при цьому тариф розраховувався, виходячи з фактичних витрат на утримання гуртожитку, і не передбачав жодного прибутку. Крім того, у встановленому порядку тарифи ПВП Універсал УТОГ за спірний період не були скасовані або визнані незаконними. Вважав наведені у запереченнях відповідача обставини жодним чином не звільняють його від обов'язку здійснювати оплату за проживання у гуртожитку та отриманні житлово-комунальні послуги. Щодо відсутності окремого письмового договору на надання житлово-комунальних послуг, то позивач вказує на те, що споживач зобов'язаний оплатити такі послуги, якщо він фактично користувався ними, а відсутність договору само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Враховуючи викладене наполягає на задоволенні позову та стягненні заборгованості (а.с.71-74).

Від третьої особи ОСОБА_3 до суду надійшли письмові заперечення, у яких заперечувала проти позову, вважала його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Виходить з того, що ПВП Універсал як суб'єкт господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність, але не набувши права виконавця послуг, не мало права застосовувати тарифи та оплату послуг з утримання гуртожитку та прибудинкової території. Також вказувала на те, що розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку та розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги. На підставі цих та інших доводів, зазначених у запереченнях, просить відмовити Полтавському виробничому підприємству Універсал Українського товариства глухих в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.147-150).

Стороною відповідача подано письмовий відзив на позов, у якому, крім іншого, посилається на встановлені обставини у справі за позовом ОСОБА_1 до ПВП Універсал УТОГ про визнання дій неправомірними щодо порядку встановлення та нарахування тарифів за житлово-комунальні послуги, визнання недійсними розрахунків тарифів, їх скасування, визнання незаконними та протиправними дій щодо застосування тарифів в розмірах встановлених розрахунками тарифів та нарахування боргу в розмірах, встановлених розрахунками тарифів. Так, рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 05.07.2018 року вказаний позов було задоволено частково та рішення суду першої інстанції залишено в силі постановою апеляційного суду від 27.08.2018 року. Таким чином, у зв'язку з тим, що дії ПВП Універсал УТГ щодо порядку встановлення та застосування тарифів (квартплати) на послуги зх. Утримання гуртожитку та прибудинкової території та тарифів на інші послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території згідно відповідних розрахунків тарифів, затверджених директором ВП Універсал визнано неправомірними, а тому у позивача відсутнє право на стягнення з ОСОБА_1 сум зазначених у розрахунках тарифів за вказаний період, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню (а.с.171-177, 202-208).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнали, заперечували проти позову, посилаючись на вказані ними обставини, викладені в письмових запереченнях та відзиві на позовну заяву, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа у справі - ОСОБА_3 заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі (а.с.243).

Заслухавши пояснення відповідача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, але у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).

20.09.2016 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави відмовлено Полтавському виробничому підприємству Універсал Українського товариства глухих у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (а.с.7).

Позивач звернувся до суду у порядку позовного провадження із позовними вимогами про стягнення з відповідача вказаної суми боргу за житлово-комунальні послуги та проживання в гуртожитку.

Судом установлено, що Українське товариство глухих в особі Центрального правління є власником гуртожитку з допоміжними будівлями та спорудами, що розташований в м.Полтаві по вул.Р.Кириченко, 34, на підставі свідоцтва №548 про право власності від 15 вересня 2000 року, виданого Полтавським управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому (а.с.9).

Полтавське виробниче підприємство Універсал Українського товариства глухих володіє вказаним гуртожитком на праві повного господарського відання на підставі Постанови Президії Центрального правління Українського товариства глухих №154 від 21.11.2000 року.

Вказаною Постановою президії Центрального правління ВГОІ Українське товариство глухих №154 від 21.11.2000 року Про передачу Полтавському виробничому підприємству Універсал УТОГ нерухомого майна Українського товариства глухих в господарське відання , для забезпечення виконання ПВП Універсал УТГ статутних завдань, було передано вказаний гуртожиток у господарське відання. Вказаною постановою покладено на ПВП Універсал УТГ обов'язок по належному утриманню гуртожитку, його ремонту, ефективному використанню за призначенням (а.с.10).

Отже, ПВП Універсал УТГ визначено балансоутримувачем гуртожитку.

Також встановлено, що між позивачем ПВП Універсал УТГ (Наймодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (наймач) 16.09.2015 року було укладено договір найму житлової площі у гуртожитку (надалі Договір найму) ВГОІ Українське товариство глухих , відповідно до якого ОСОБА_1 надано у строкове платне користування для проживання кімнату №19 площею 28,8 кв.м. за адресою: м.Полтава, вул. Рози Люксембург (нині - ОСОБА_4), буд.34 з наданням дозволу на поселення до вказаної вище кімнати його дружини - ОСОБА_3 Строк дії договору встановлено з 16.09.2015 року по 15.07.2016 року.

Згідно змісту договору від 16.09.2015 року наймодавець взяв на себе зобов'язання своєчасно ознайомлювати наймача зі встановленими згідно з чинним законодавством тарифами на житлово-комунальні послуги та розміри щомісячних платежів за них (п.2.1.5 Договору найму). Наймач взяв на себе зобов'язання щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату за проживання в гуртожитку та плату за спожиті воду, газ, електричну і теплову енергію .

Відповідно до п.5 Договору плата за проживання в гуртожитку та за отримувані комунальні послуги проводиться згідно затвердженої калькуляції витрат (а.с.12-13).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що надана суду копія Договору не містить затвердженої калькуляції витрат.

В той же час, відповідно до п.7 розділу ІІІ Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 року №84, чинного на час виникнення спірних правовідносин, особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв'язку з проживанням у гуртожитку. Розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму жилого приміщення в гуртожитку відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку. У договорі найму жилого приміщення в гуртожитку також визначається порядок здійснення розрахунків між власником гуртожитку та особою, що проживає в гуртожитку. Розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги.

Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, Закону України Про житлово-комунальні послуги та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг (стаття 4 цього Закону).

За змістом ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги (з відповідними змінами та доповненнями у редакції на час спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У розумінні положень Закону України Про житлово-комунальні послуги позивач по справі не є виробником/виконавцем послуг.

Відповідно до ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплачує вартість послуг за спожитий газ, електричну енергію, опалення, водопостачання тощо. Спір між сторонами виник лише щодо оплати заборгованості інших витрат за послуги, які нараховані позивачем.

Відповідно до ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно наданих листом від 17.12.2015 року №8/9-3728-15 Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України роз'яснень на лист Всеукраїнської громадської організації інвалідів Українське товариство глухих від 23.11.2015 року №12-03/273, розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму жилого приміщення в гуртожитку відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку, виконаного відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869.

Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зазначений у Додатку до вказаного Порядку.

Крім того, під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, житлового приміщення гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Отже, беручи до уваги викладене, тарифи на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території повинні бути розраховані позивачем ПВП Універсал у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та бути затверджені власником гуртожитку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 1990 року зареєстрований та проживає з сім'єю по вул.Р.Кириченко (Р.Люксембург), 34, гуртожиток у м.Полтаві.

Разом із тим, раніше відповідач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВГОІ Українське товариство глухих , що не заперечувалось сторонами.

Згідно відомостей нарахування та оплати квартиронаймача ОСОБА_1 за проживання у гуртожитку за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року заборгованість за житлово-комунальні послуги та проживання складає 1824,68 грн. (а.с.42).

Відповідно до копій листів, які ґрунтуються на відповідних розрахунках тарифів на послуги ПВП Універсал УТОГ, серед іншого, відповідачу встановлювались тарифи квартплата та інші послуги для мешканців, які проживають в гуртожитку, з урахуванням витрат на відповідний місяць, однак складові елементи цих тарифів детально не вказані (а.с.75, 78, 80, 82, 85).

Проте, як встановлено у судовому засіданні, здійснення розрахунку таких тарифів на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території, які надає ПВП Універсал , а саме для працівників підприємства та мешканців, які не є працівниками підприємства, не передбачено чинним законодавством у сфері надання житлово-комунальних послуг. Крім того, законодавство не передбачає такий вид житлово-комунальних послуг як інші витрати (на комерційній основі).

Такі дії ПВП Універсал свідчать про порушення законних інтересів споживача, зокрема, щодо сплати за надані послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво та в частині реалізації права на відшкодування витрат (субсидію).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 05.07.2018 року по справі №554/5796/17 позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського виробничого підприємства Універсал Українського товариства глухих, треті особи - Всеукраїнська громадська організація інвалідів Українське товариство глухих , ОСОБА_3, про визнання дій неправомірними щодо порядку встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги з управління гуртожитком, визнання недійсними розрахунків тарифів, скасування тарифів, визнання незаконними та протиправними дій щодо застосування тарифів та нарахування боргу задоволено частково; визнано неправомірними дії ПВП Універсал УТГ щодо порядку встановлення тарифів (квартплати) на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території та тарифів на інші послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території у розрахунках тарифів, затверджених директором ВП Універсал УТОГ від 01.12.2015 року, - від 30.12.2015 року, - від 29.01.2016 року, - від 29.02. 2016 року, - від 31.03.2016 року, - від 29.04.2016 року, - від 30.05.2016 року, - від 30.06.2016 року, - від 29.07.2016 року, - від 31.08.2016 року; визнати недійсними розрахунки тарифів (квартплати) на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території та тарифів на інші послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території, затверджених директором ВП Універсал УТОГ від 01.12.2015 року, - від 30.12.2015 року, - від 29.01.2016 року, - від 29.02. 2016 року, - від 31.03.2016 року, - від 29.04.2016 року, - від 30.05.2016 року, - від 30.06.2016 року, - від 29.07.2016 року, - від 31.08.2016 року; визнати неправомірними дії ПВП Універсал УТГ щодо застосування тарифів (квартплати) на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території та тарифів на інші послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території, затверджених директором ВП Універсал УТОГ від 01.12.2015 року, - від 30.12.2015 року, - від 29.01.2016 року, - від 29.02. 2016 року, - від 31.03.2016 року, - від 29.04.2016 року, - від 30.05.2016 року, - від 30.06.2016 року, - від 29.07.2016 року, - від 31.08.2016 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Також вирішено питання про судові витрати (а.с.220-228).

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 27.08.2018 року апеляційну скаргу Полтавського виробничого підприємства Універсал Українського товариства глухих задоволено частково; рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 05.07.2018 року у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними розрахунків тарифів (квартплати) на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території та тарифів та інші послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території, затверджених директором ВП Універсал УТОГ від 01.12.2015 року, від 30.12.2015 року, від 29.01.2016 року, від 29.02.2016 року, від 31.03.2016 року, від 29.04.2016 року, від 30.05.2016 року, від 30.06.2016 року, від 29.07.2016 року, від 31.08.2016 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги; в іншій частині рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 05.07.2018 року залишено без змін (а.с.229-233).

Апеляційний суд зазначив, що висновок про порушення ПВП Універсал УТОГ порядку затвердження тарифу за користування гуртожитком та його зміну є правильним по суті, але існування права на стягнення із споживача сум, зазначених у спірних розрахунках залежить від законності (правомірності) дій та рішень позивача, наслідком яких став розрахунок тарифу. Тому задоволення вимог про визнання неправомірними дій ПВП Універсал УТОГ із порядку встановлення та застосування тарифу (квартплати) з утримання гуртожитку та прибудинкової території та інших послуг, зважаючи на суть заявлених вимог, характер спірних правовідносин, відповідає принципу ефективного захисту порушеного права.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, а також з'ясованих фактів, викладених у судових рішеннях від 05.07.2018 року та від 27.08.2018 року, щодо яких суди дійшли висновку про те, що відповідачем порушено порядок встановлення змін до тарифів на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території та тарифів на інші послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території, затверджений у розрахунках тарифів за відповідні дати, суд вважає доводи позивача про стягнення з ОСОБА_1 нарахованої заборгованості необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності.

Встановлюючи тарифи, в які, виходячи зі змісту позовних вимог, включено не передбачені законодавством складові платежів та вартість інших послуг - інші витрати (на комерційній основі), позивач має довести обґрунтованість розрахунку плати за проживання в гуртожитку, затвердженого власником гуртожитку, а також окремо розрахунку розміру плати за житлово-комунальні послуги, який повинен бути обчислений з урахуванням вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869.

Разом з тим, матеріали справи не містять достатніх даних про обґрунтовані розрахунки на підтвердження визначеного позивачем тарифу щомісячно, показників (складових), які включаються до тарифів на комунальні експлуатаційні послуги за розрахунком вартості розміщення та надання відповідної житлової площі для проживання в гуртожитку відповідно до зазначених вимог.

Посилання позивача на право в односторонньому порядку змінювати вартість проживання, комунальних послуг в залежності від цінової політики в державі, вартості енергоносіїв, розміру мінімальної заробітної плати тощо, не свідчить про те, що має право самостійно визначати вказані чинники без будь-якого нормативного обґрунтування.

Відповідно до п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Ретельно дослідивши наведені сторонами аргументи, а також дотримання позивачем положень Закону у спірних правовідносинах, і наявність обґрунтованих посилань учасників справи на визначені законом підстави, суд вважає, що тарифи на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території повинні були розраховуватись позивачем у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій , а також затверджуватись власником гуртожитку, яким є ВГОІ Українське товариство глухих , чого всупереч вимогам законодавства здійснено не було.

Крім того, у даному випадку сума нарахованої заборгованості, з якою не погоджується відповідач, складає 1824,68 грн. і випливає із розрахунків тарифів позивача за відповідний період з 01.11.2015 року по 30.04.2016 року, здійснених з порушенням порядку встановлення та застосування тарифу, та фактично затверджені підписом Директора ВП Універсал УТГ, який не є власником гуртожитку.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених підстав, виходячи з принципів верховенства права, змагальності сторін, а також всебічності та повноти з'ясування обставин справи, розумності та справедливості, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судові витрати по справі необхідно покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 76-81, 81, 82, 89, 141, 29, 258, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову Полтавського виробничого підприємства Універсал Українського товариства глухих до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: Полтавське виробниче підприємство Універсал Українського товариства глухих, місцезнаходження за адресою: вул.Шевченка, буд.58, м.Полтава, код ЄДРПОУ 03972732;

відповідач: ОСОБА_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, гуртожиток, кім.19, м.Полтава, паспорт серії МЕ №294963, виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 06.05.2003 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено;

третя особа: ОСОБА_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, гуртожиток, кім.19, м.Полтава, реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено;

Повне судове рішення складено 05 березня 2019 року.

Суддя Г.В. Андрієнко