Рішення

від 11.02.2019 по справі 160/8186/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року Справа № 160/8186/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Стогній К.В.

за участю сторін:

представників позивача Гаврилюка Д.О., Кротенко І.В.,

представника відповідача Донцова Є.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальності "Промислова компанія Перспектива" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з вимогами: визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області:

- форма Р № 0012991402 від 30 травня 2018 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальності "Промислова компанія Перспектива" 2915807,00 гривень податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 728951,75 гривень;

- форма Р № 0012981402 від 30 травня 2018 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальності "Промислова компанія Перспектива" 2606678,00 гривень податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 459896,75 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу № 507-п від 25.01.2018 р. контролюючим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку. За результатами перевірки складено акт № 13467/04-36-14-02/31705001 від 21.03.2018 р., яким було встановлено порушення податкового законодавства. Позивач вважає, що висновки акта перевірки про порушення п.44.2 ст. 42, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, є такими, що не відповідають дійсності, внаслідок порушення відповідачем норм матеріального права. Посилається на те, що висновки акта перевірки, які обґрунтовані нереальністю господарських операцій з придбання товарів та послуг, та неправомірності формування податкового кредиту на загальну суму 2915807,00 грн., та валових витрат, в результаті чого нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 2606678,00 грн., є хибними, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Посилається на те, що зважаючи на принцип індивідуальної відповідальності, висновки перевірки про неправомірне формування витрат та податкового кредиту з ПДВ не можуть ґрунтуватися на податковій інформації відносно контрагентів та третіх осіб (том 1, а.с.3-14).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представники позивача у судовому засіданні 11.02.2019 року позов підтримали та просили задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві, скасувавши податкові повідомлення-рішення № 0012991402 та № 0012981402 від 30.05.2018 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.02.2019 року позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у письмовому відзиві, а саме: продубльовано зміст акта перевірки № 13467/04-36-14-02/31705001 від 21.03.2018 р. та вказано, що в ході проведення перевірки ТОВ "Промислова компанія Перспектива" встановлено, що підприємство мало взаємовідносини з ТОВ "ПРАЙМКОНСАЛТИНГ" (код ЄДРПОУ 38857828), ТОВ "ГРАНДКОНСАЛТ-ІНФО" (код ЄДРПОУ 38953579), ТОВ "СІМБЛ-ГРУПП" (код ЄДРПОУ 38870194), ТОВ "КВАДРОМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 38935701), ТОВ "ОПЛОТ-ЕКСПРЕС" (код ЄДРПОУ 39349426), ТОВ "СПЕЦМАШПРОМ-ДП" (код ЄДРПОУ 39182941), ТОВ "ХІМЕНЕРГО ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 39771857), ТОВ "ВОЙСКЕПІТАЛ-ДС'' (код ЄДРПОУ 36509599), ТОВ "ПРАЙМКОНСАЛТИНГ" (код ЄДРПОУ 38857828), ТОВ "ГРАНДКОМ-КОРПОРЕЙШН" (код ЄДРПОУ 39369332), ТОВ "ЕЛЕКТО-ТЕХ-МОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 40164171), ТОВ "ГРОТЕСК ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 40916101), ТОВ "ПРОДІНДУСТРІ" (код ЄДРПОУ 40929084), ТОВ "ЕНЕРГО-МАГІСТРАЛЬ" (код ЄДРПОУ 39447703), ТОВ "ЛУКА-ФОН" (код ЄДРПОУ 39568636), ТОВ "УВТ-ЕКСПРЕС" (код ЄДРПОУ 39006392), ТОВ "БІЗНЕС ТАНДЕМ" (код ЄДРПОУ 40316962), ТОВ "АГРОБОНД-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 40331485), ТОВ "КБЛК "ПРОМО АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 40244340), ТОВ "МРС-ОКТ КАН" (код ЄДРПОУ 39443871), ТОВ "ЛОГІ-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 39546628), ТОВ "БУДАГРОНОМ-ПАРТНЕР" (код ЄДРПОУ 39538816), ТОВ "ІНТЕР-СКЛАД" (код ЄДРПОУ 39801210) по яким, згідно аналізу баз даних, не підтверджується ланцюг постачання товарів/послуг; згідно аналізу баз даних ДФС та поданої звітності по вищенаведеним контрагентам встановлено відсутність за місцезнаходженням, відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів, відсутність складських та офісних приміщень, основних фондів, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині продажу товару, недостатню кількість трудових ресурсів; згідно аналізу баз даних ДФС встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними постачальниками. Встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарської операції, дозволяють зробити висновки про те, що укладені позивачем з вказаними контрагентами договори не опосередковуються реальним виконання операцій, які становлять його предмет.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальності "Промислова компанія Перспектива" (код ЄДРПОУ 31705001) зареєстровано 10.10.2001 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області у період з 14.02.2018 р. по 14.03.2018 р. була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива" з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки № 13467/04-36-14-02/31705001 від 21.03.2018 року (том 1 а.с. 228 - том 2 а.с. 65).

Перевіркою встановлено порушення:

1. п.44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 3531522 грн., у тому числі: за 2014 рік - 570164 грн., за 2015 рік - 767091 грн., 2016 рік - 2194267 грн.;

2. п.п.14.1.257 п.14.1 ст. 14, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 3991928 грн., у тому числі:

січень 2014 року 50632,0 грн.,

березень 2014 року - 23831,0 грн.,

травень 2014 року -43418,0 грн.,

червень 2014 року - 21087,0 грн.,

липень 2014 року - 59568,0 грн.,

вересень 2014 року - 47899,0 грн.,

жовтень 2014 року - 48698,0 грн.,

листопад 2014 року - 118493,0 грн.,

грудень 2014 року - 143215,00 грн.,

січень 2015 року в сумі 71807,00 грн.,

лютий 2015 року в сумі 105942,00 грн.,

березень 2015 року - 37532,0 грн.,

липень 2015 року в сумі 75696,0 грн.,

серпень 2015 року в сумі 34419,0 грн.,

вересень 2015 року в сумі 274615,0 грн.,

жовтень 2015 року в сумі 136746,0 грн.,

листопад 2015 року в сумі 109320,0 грн.,

грудень 2015 року в сумі 10999,0 грн.,

січень 2016 року в сумі 9938,0 грн.,

лютий 2016 року в сумі 90491,0 грн.,

березень 2016 року в сумі 248859,0 грн.,

квітень 2016 року в сумі 106524,0 грн.,

травень 2016 року в сумі 52670,0 грн.,

червень 2016 року в сумі 187592,0 грн.,

липень 2016 року в сумі 173828,0 грн.,

серпень 2016 року в сумі 118912,0 грн.,

вересень 2016 року в сумі 89132,0 грн.,

жовтень 2016 року в сумі 383168,0 грн.,

листопад 2016 року в сумі 338665,0 грн.,

грудень 2016 року в сумі 647644,0 грн.

На підставі вказаного акта 30.05.2018 року контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0012981402 про збільшення ТОВ "Промислова компанія Перспектива" суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковим зобов'язанням - 2606678,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 459896,75 грн.,

- податкове повідомлення-рішення № 0012991402 про збільшення ТОВ "Промислова компанія Перспектива" суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов'язанням - 2915807,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 728951,75 грн..

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено ТОВ "Промислова компанія Перспектива" в адміністративному порядку, та рішенням Державної фіскальної служби України від 18.09.2018 року № 30244/6/99-99-11-01-01-25 залишено без розгляду скаргу.

Правомірність винесених Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Досліджуючи взаємовідносини ТОВ "Промислова компанія Перспектива" із контрагентами-постачальниками, які мали вплив на формування валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкового кредит та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом встановлено таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як встановлено абзацем 5 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також звертається увага, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Судом встановлено, що згідно висновку акта перевірки № 13467/04-36-14-02/31705001 від 21.03.2018 р. та пояснень відповідача, наданих в ході судового розгляду справи, контролюючий орган зробив висновок про не встановлення факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками у спірний період - з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Судом встановлено, що ТОВ "Промислова компанія Перспектива", як покупець, у спірний період мало взаємовідносини з ТОВ "ПРАЙМКОНСАЛТИНГ" з придбання товару (балка консольна, плита дерев'яна в асортименті, втулка, болт в асортименті тощо), що підтверджено податковими накладними № 2704 від 27.02.2015 р., № 2504 від 25.02.2015 р., № 2406 від 24.02.2015 р., № 2306 від 23.02.2015 р., № 1002 від 11.02.2015 р., № 3007 від 30.01.2015 р., № 2804 від 28.01.2015 р., № 2702 від 27.01.2015 р., № 2603 від 26.01.2015 р. та видатковими накладними.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ПРАЙМКОНСАЛТИНГ" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за 2014 та 2015 рік на загальну суму 2394489,00 грн., в тому числі 2014 рік - 1342044,0 грн., 2015 рік - 1052445,0 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 472197,80 грн. (жовтень 2014 року - лютий 2015 року).

ТОВ "Промислова компанія Перспектива", як покупець, у спірний період (травень 2014 року - жовтень 2014 року) мало взаємовідносини з ТОВ "ГРАНДКОНСАЛТ-ІНФО" з придбання метизних виробів, що підтверджено податковими накладними та видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ГРАНДКОНСАЛТ-ІНФО" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за 2014 рік на загальну суму 1308212,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту у сумі 250596,40 грн.

У період січень - березень 2014 року ТОВ "Промислова компанія Перспектива", як покупець, мало взаємовідносини з ТОВ "СІМБЛ-ГРУПП" з придбання метизних виробів, що підтверджено податковими накладними та видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "СІМБЛ-ГРУПП" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за 2014 рік на загальну суму 473260,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту у сумі 75432,00 грн.

Також у січні 2014 року ТОВ "Промислова компанія Перспектива", як покупець, мало взаємовідносини з ТОВ "КВАДРОМОНТАЖ" з придбання метизних виробів, що підтверджено податковою накладною № 618 від 14.01.2014 року та видатковою накладною № 618 від 14.01.2014 року, копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "КВАДРОМОНТАЖ" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за 2014 рік на загальну суму 44063,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту у сумі 8810,66 грн.

Судом встановлено, що 04.04.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "ОПЛОТ-ЕКСПРЕС" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 040161, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ОПЛОТ-ЕКСПРЕС" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (вкладиш, втулка, гайка, болт тощо) на загальну вартість 4708814,64 грн., що підтверджено видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Транспортування товару здійснено перевізником Гаврилюк Д.О., що підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ОПЛОТ-ЕКСПРЕС" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2016 рік на загальну суму 4055482,20 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 811096,44 грн.

01.10.2015 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "СПЕЦМАШПРОМ-ДП" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 100153, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "СПЕЦМАШПРОМ-ДП" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (вкладиш, втулка, гайка, болт тощо) на загальну вартість 1397942,40 грн., що підтверджено видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "СПЕЦМАШПРОМ-ДП" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2015 рік на загальну суму 1164952,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 232990,40 грн.

17.07.2015 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "ГРАНДКОМ-КОРПОРЕЙШН" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 072059, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ГРАНДКОМ-КОРПОРЕЙШН" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (гайка, винт, болт, моторно-осьовий підшипник, вкладиш, втулка тощо) на загальну вартість 2124681,60 грн., що підтверджено видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ГРАНДКОМ-КОРПОРЕЙШН" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2015 рік на загальну суму 1770566,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 354113,80 грн.

01.06.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "ЕЛЕКТРО-ТЕХ-Монтаж" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 0601167, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ГРАНДКОМ-КОРПОРЕЙШН" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (гайка, винт, болт, моторно-осьовий підшипник, вкладиш, втулка тощо) на загальну вартість 1853800,92 грн., що підтверджено видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ЕЛЕКТРО-ТЕХ-Монтаж" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2015 рік на загальну суму 1544834,12 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 308966,82 грн.

05.12.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "ГРОТЕСК ПЛЮС" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 120564, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ГРОТЕСК ПЛЮС" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (гайка, винт, болт, моторно-осьовий підшипник, вкладиш, втулка тощо) на загальну вартість 1419445,92 грн., що підтверджено видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ГРОТЕСК ПЛЮС" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2016 рік на загальну суму 1182871,60 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 308966,82 грн., у тому числі за березень 2017 року 141953,04 грн.

12.12.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "ПРОДІНДУСТРІ" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 121251, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ПРОДІНДУСТРІ" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (бронеболт, плита дер. рухома, моторно-осьовий підшипник, балка консольна) на загальну вартість 1090270,80 грн., що підтверджено видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ПРОДІНДУСТРІ" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2016 рік на загальну суму 908559,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 181711,80 грн.

11.07.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "ЕНЕРГО-МАГІСТРАЛЬ" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 071163, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ЕНЕРГО-МАГІСТРАЛЬ" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (гайка, винт, болт, плита дер. рухома, моторно-осьовий підшипник) на загальну вартість 661056,00 грн., що підтверджено видатковими накладними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ЕНЕРГО-МАГІСТРАЛЬ" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2016 рік на загальну суму 550880,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 110176,00 грн.

30.12.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "ЛУКА-ФОН" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 4657, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ЛУКА-ФОН" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (болт, бронеболт, індукційна піч, вкладиш) на загальну вартість 651895,20 грн., що підтверджено видатковими накладними № 4657 від 30.12.2016 р., № 4656 від 29.12.2016 р. та податковими накладними № 3020 від 30.12.2016 р. та № 2909 від 29.12.2016 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ЛУКА-ФОН" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2016 рік на загальну суму 543246,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 108649,20 грн.

15.06.2015 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "ВОЙСКЕПІТАЛ-ДС" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 061551, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ВОЙСКЕПІТАЛ-ДС" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (болт, бронеболт, гайка, плита дер. нерухома, анкерна плита тощо) на загальну вартість 574042,92 грн., що підтверджено видатковими накладними № 3001 від 30.06.2015 р., № 2602 від 26.06.2015 р., № 2402 від 24.06.2015 р., № 1903 від 19.06.2015 р. та податковими накладними № 630 від 30.06.2015 р., № 626 від 26.06.2015 р., № 624 від 24.06.2015 р., № 619 від 19.06.2015 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ВОЙСКЕПІТАЛ-ДС" відображені позивачем шляхом віднесення ПДВ до складу податкового кредиту 95673,82 грн. (червень 2015 року).

14.09.2015 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "УВТ-ЕКСПРЕС" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 091451, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "УВТ-ЕКСПРЕС" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (ланка ланцюга, болт, моторно-осьовий підшипник, сектор ролика, накладка креслення) на загальну вартість 449275,20 грн., що підтверджено видатковими накладними № 1402 від 14.03.2016 р., № 2930 від 29.02.2016 р., № 2800 від 28.09.2015 р. та податковими накладними № 314 від 14.03.2016 р., № 229 від 29.02.2016 р., № 928 від 28.09.2015 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "УВТ-ЕКСПРЕС" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2015 рік на суму 90800,00 грн., за 2016 рік - 283796 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 18120,00 грн.

14.11.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "БІЗНЕС ТАНДЕМ" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 121461, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "БІЗНЕС ТАНДЕМ" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (ланка ланцюга, болт, моторно-осьовий підшипник, сектор ролика, накладка креслення тощо) на загальну вартість 447194,40 грн., що підтверджено видатковими накладними № 6195 від 30.11.2016 р., № 6193 від 29.11.2016 р., № 6192 від 29.11.2016 р. та податковими накладними № 7 від 30.11.2016 р., № 5 від 29.11.2016 р., № 6 від 29.11.2016 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "БІЗНЕС ТАНДЕМ" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2016 рік на суму 372662,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 74532,40 грн.

17.10.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "АГРОБОНД-ІНВЕСТ" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 102071, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "АГРОБОНД-ІНВЕСТ" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (втулка стана, бабит) на загальну вартість 437868,00 грн., що підтверджено видатковими накладними № 3744 від 26.10.2016 р., № 3701 від 24.10.2016 р. та податковими накладними № 2603 від 26.10.2016 р., № 2407 від 24.10.2016 р. копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "АГРОБОНД-ІНВЕСТ" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2016 рік на суму 364890,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 72978,00 грн.

07.12.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "КБЛК "ПРОМО АЛЬЯНС" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 2107, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "КБЛК "ПРОМО АЛЬЯНС" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (станок універсальний токарно-гвинторізний) на загальну вартість 315924,00 грн., що підтверджено видатковою накладною № 7241 від 07.12.2016 р. та податковою накладною № 58 від 07.12.2016 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "КБЛК "ПРОМО АЛЬЯНС" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2016 рік на суму 263270,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 52654,00 грн.

31.10.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "МРС-ОКТ КАН" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 103151, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "МРС-ОКТ КАН" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (вкладиш, втулка стана креслення, втулка ЛМЦС) на загальну вартість 269602,70 грн., що підтверджено видатковою накладною № 684 від 31.10.2016 р. та податковою накладною № 3152 від 31.10.2016 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "МРС-ОКТ КАН" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2016 рік на суму 224668,92 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 44933,78 грн.

21.09.2015 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "ЛОГІ-ТРАНС" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 092151, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ЛОГІ-ТРАНС" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (накладна креслення, бабит) на загальну вартість 219422,40 грн., що підтверджено видатковою накладною № 12006 від 06.10.2015 р., № 20930 від 30.09.2015 р., податковою накладною № 600 від 06.10.2015 р., № 3007 від 30.09.2015 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ЛОГІ-ТРАНС" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2015 рік на суму 182852,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 36570,40 грн.

19.10.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "БУДАГРОНОМ-ПАРТНЕР" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 07752, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "БУДАГРОНОМ-ПАРТНЕР" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (втулка стана креслення) на загальну вартість 133476,00 грн., що підтверджено видатковою накладною № 237 від 23.11.2016 р. та податковою накладною № 2311 від 23.11.2016 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "БУДАГРОНОМ-ПАРТНЕР" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2016 рік на суму 116230,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 23246,00 грн.

19.10.2016 року між ТОВ "Промислова компанія Перспектива" (покупець) та ТОВ "ІНТЕР-СКЛАД" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 023/74, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, визначений у специфікаціях.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ІНТЕР-СКЛАД" поставлено на адресу ТОВ "Промислова компанія Перспектива" товар (гайка) на загальну вартість 110112,00 грн., що підтверджено видатковою накладною № 279 від 19.10.2016 р. та податковою накладною № 1902 від 19.10.2016 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ІНТЕР-СКЛАД" відображені позивачем у складі витрат господарської діяльності за звітний 2016 рік на суму 91760,00 грн., та віднесено ПДВ до складу податкового кредиту 19352,00 грн.

Також судом встановлено, що у період жовтень 2016 року ТОВ "Промислова компанія Перспектива", як покупець, мало взаємовідносини з ТОВ "ХІМЕНЕРГО ОЙЛ" з придбання товару - підшипник моторно-осьовий, що підтверджено податковою накладною № 3101 від 31.10.2016 року.

У податковому обліку вищенаведені операції з ТОВ "ХІМЕНЕРГО ОЙЛ" відображені позивачем шляхом віднесення ПДВ до складу податкового кредиту у сумі 12504,00 грн. (жовтень 2016 року).

Наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

Також контролюючим органом не спростовано того факту, що всі податкові накладні, видані контрагентами позивача, були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказані контрагенти позивача у спірний період були платниками податку на додану вартість та сплачували його.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару.

Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на продаж товарів та від контрагентів, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ та формування валових витрат.

Проте, відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження вказаних висновків, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Суд зазначає, що відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року № К/9901/873/18.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19 червня 2018 року у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18).

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18) та від 17 квітня 2018 року у справі №820/475/17 (адміністративне провадження №К/9901/4907/17).

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така податкова інформація вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентами-постачальниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива".

Тому, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Невиконання обов'язку щодо належного підписання первинного документа, складеного однією особою і переданого іншій особі може позбавляти цей документ статусу первинного або в разі обізнаності контрагента з відсутністю повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності господарської операції.

При цьому, відсутність об'єктивної змоги переконатися у недостовірності первинного документа чи окремих його реквізитів (зокрема, підпису, прізвища особи, що здійснює операцію, тощо) під час його отримання чи протягом найближчого часу виключає притягнення до відповідальності особи, яка використала такий документ у податковому обліку.

У цьому випадку дані податкового обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентами, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Отже, обставини фіктивності та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, а так само щодо невиконання ними своїх податкових обов'язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.

В свою чергу, порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені.

Варто врахувати, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України).

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес АД" проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, у пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини по справі Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Суппорт Центр) це не мало б.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення встановлений законом , є передбачуваність. Норму не можна вважати законом , якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом.

А саме, при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту в порядку, визначеному податковим законодавством.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з наведеними контрагентами-постачальниками, а також право на формування податкового кредиту та валових витрат.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, суд доходить висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в статті 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит та валові витрати за господарськими операціями з наведеними контрагентами-постачальниками сформовано безпідставно за господарськими операціями, які фактично не виконувались.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що висновки акта перевірки № 13467/04-36-14-02/31705001 від 21.03.2018 року не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0012991402 та № 0012981402 від 30.05.2018 року, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива" підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 100670,01 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 51 від 01.11.2018 року (том 1 а.с.2).

З огляду на задоволення позовних вимог сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 100670,01 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 11 лютого 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення рішення суду у повному обсязі здійснено 21 лютого 2019 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива" (вул.Василя Макуха, буд. 1, м.Дніпро, 49083; код ЄДРПОУ 31705001) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0012991402 від 30 травня 2018 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива" грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями у сумі 2915807,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 728951,75 гривень;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0012981402 від 30 травня 2018 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива" грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями у сумі 2606678,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 459896,75 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія Перспектива" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 100670,01 грн. (сто тисяч шістсот сімдесят гривень 01 копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 лютого 2019 року.

Суддя С. В. Прудник