Рішення

від 07.03.2019 по справі 580/75/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року справа № 580/75/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного підприємства “Колорит” до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

08 січня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства “Колорит” (20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. Промислова, 7, код ЄДРПОУ 30795005) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.09.2018 №0009135113 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є на його думку протиправним, оскільки підприємством протягом 2015 року у встановлені законом строки нараховано та у повному обсязі сплачено до Державного бюджету України всі необхідні платежі через банківську установу – ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в тому числі суми єдиного соціального внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 21 лютого 2015 року по 16 квітня 2015 року, що зазначений у оскаржуваному рішенні. Однак банк не виконав свій обов'язок з переказу коштів єдиного внеску з рахунку позивача за належністю відповідно до вимог законодавства України, про що орган ДФС був підприємством проінформований. Таким чином, позивач вважає вчинив всі необхідні та передбачені законодавством дії для фактичної сплати грошових зобов'язань з єдиного внеску в повному обсязі та в строк, тому оскаржуване рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.01.2019 відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскільки контролюючим органом встановлено порушення вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування” та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим у межах наданих повноважень винесено оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплаті єдиного внеску. З приводу посилання позивача на ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зокрема на те, що «ініціювання переказу здійснюється за таким розрахунковим документом, як платіжне доручення та вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа до виконання», зазначив, що у даній статті мова йде виключно про ініціювання переказу платником, а не про сплату податкового зобов'язання. Разом з тим, відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового зобов'язання визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У зв'язку з чим, просив відмовити у позові.

04.02.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача, в якому просить не враховувати поданий відзив при розгляді справи по суті.

11.02.2019 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив позивача, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.09.2018 №0009135113, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 990 грн. 53 коп. за період з 21.02.2015 до 16.04.2015 та нараховано пеню у розмірі 134 грн 15 коп., всього на суму 1124 грн. 68 коп.

Вирішуючи спір по суті суд врахував, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.10 №2464-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464).

Відповідно до статті 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - не консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

З огляду на вищезазначене, приватне підприємство «Колорит» є страхувальником в розумінні Закону №2464 та платником єдиного внеску.

Відповідно до пунктів 5, 8 статті 9 Закону №2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Згідно з пунктом 7 статті 9 Закону №2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.15 за №508/26953) (далі - Інструкція №449), сплата єдиного внеску здійснюється за місцем: обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується, в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Згідно з ч. 10 ст. 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

На підставі частини 11 статті 25 Закону №2464 до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

У зв'язку з набранням чинності 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці” (далі - Закон №77), яким внесено зміни, зокрема, до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464.

Відповідно до внесених змін за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, починаючи з 01.01.15 накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум.

Враховуючи викладене, за порушення, вчинені до 01.01.2015 до платників застосовуються фінансові санкції передбачені пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464, у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску незалежно від дати фактичної сплати. За порушення, що виникли з 01.01.2015, до платника застосовується штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску.

Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається згідно з додатком 12 до Інструкції №449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Відповідно до пункту 10 статті 25 Закону №2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону від 08.07.2010 №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу доходів і зборів суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.

Із матеріалів справи судом встановлено, що на виконання зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які передбачені абзацом 2 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивачем до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» подано платіжні доручення спрямовані на перерахування до бюджету єдиного внеску :

- платіжне доручення №23 від 30.01.2015 на суму 4600 грн. - за січень 2015 року;

- платіжне доручення №40 від 20.02.2015 на суму 1533 грн. - за 2015 рік;

- платіжне доручення №26 від 04.02,2015 на суму 4000,00 грн. – за лютий 2015 з відміткою банку про отримання 04.02.2015;

- платіжне доручення №44 від 26.02.2015 на суму 3000,00 грн. – за лютий 2015 з відміткою банку про отримання 26.02.2015;

- платіжне доручення №45 від 26.02.2015 на суму 3000,00 грн. – за лютий 2015 з відміткою банку про отримання 26.02.2015;

- платіжне доручення №46 від 26.02.2015 на суму 2000,00 грн. – за лютий 2015 з відміткою банку про отримання 26.02.2015.

Зазначені вище обставини підтверджуються також такими письмовими доказами:

1) відомості про нарахування єдиного внеску картка рахунку 651;

2) відомості про рух коштів на рахунку в банку- рахунок 311;

3) платіжні доручення позивача на сплату єдиного внеску, які прийняті банком до виконання:

- №23 від 30.01.2015 на суму 4600 грн. - за січень 2015 року;

- №40 від 20.02.2015 на суму 1533 грн. - за 2015 рік;

- №26 від 04.02.2015 на суму 4000,00 грн - за лютий 2015 з відміткою банку про отримання 04.02.2015;

- №44 від 26.02.2015 на суму 3000,00 грн. - за лютий 2015 з відміткою банку про отримання 26.02.2015;

- №45 від 26.02.2015 на суму 3000,00 грн. - за лютий 2015 з відміткою банку про отримання 26.02.2015;

- №46 від 26.02.2015 на суму 2000,00 грн. - за лютий 2015 з відміткою банку про отримання 26.02.2015;

4) листи повідомлення про встановлені позивачем факти невиконання банком обов'язку з переказу коштів за належністю:

- лист №03215-1 від 03.02.2015 ( вхідний штамп органу ДФС від 03.02.2015) щодо платіжного доручення №23 від 30.01.2015;

- лист №270215-1 від 27.02.2015 ( вхідний штамп органу ДФС від 02.03.2015) щодо платіжного доручення №40 від 20.02.2015;

- лист №130315-1 від 13.03.2015 (вхідний штамп органу ДФС від 16.03.2015) щодо платіжного доручення №23 від 30.01.2015;

5) листи органу ДФС про прийняття до уваги повідомлення про вчинені банком порушення, а також з роз'ясненням про відсутність вини позивача та, відповідно, відповідальності за нездійснені банком перекази коштів:

- лист Смілянської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області №1843/23-04-11-013 від 02.03.2015;

- лист Смілянської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області №300/23-04-11-016 від 15.04.2015.

Крім того, протягом 2015 року позивач отримував документи про відсутність у нього грошових зобов'язань (недоїмки, тощо) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме акти Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області:

- №723-20 від 14.04.2015;

- №1268-20 від 01.06.2015;

- №2107-20 від 12.08.2015;

- №2165-20 від 03.09.2015.

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року №2346-111 (далі - Закон №2346-111) переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» дата валютування - це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжних систем.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону №2346-111 банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Приписами до пункту 8.2 цієї статті визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Пунктами 22.1, 22.4 статті 22 Закону №2346-111 передбачено, що ініціювання переказу здійснюється за таким розрахунковим документом як платіжне доручення та вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому, банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Вимоги пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III узгоджуються з положеннями пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, згідно з яким За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що порушення встановлених Законом строків сплати єдиного внеску є підставою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені. При цьому, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, днем сплати єдиного внеску вважається - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №807/2448/15, від 22.05.2018 №804/505/16.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені законодавством терміни для здійснення такої сплати.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а сплачений судовий збір – стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 30.09.2018 №0009135113 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) на користь приватного підприємства “Колорит” (20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. Промислова, 7, код ЄДРПОУ 30795005) сплачений судовий збір в розмірі 1921 (одну тисячу дев?ятсот двадцять одну) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 07.03.2019.

Суддя В.П. Тимошенко