Рішення

від 11.03.2019 по справі 826/6688/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2019 року № 826/6688/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Кириллові М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТТЕХ ГРУП"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

від 03.02.2017 №0000371201 ,

представники:

позивача - Покотило Марина Борисівна (довіреність від 23.11.2017 б/н),

відповідача - Рогоза Дар'я Володимирівна (довіреність від 19.06.2017 № 47/26-55-10),

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТТЕХ ГРУП" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2017 №0000371201.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем належним чином виконуються умови укладеного договору про розстрочення податкового боргу та вчасно сплачуються відповідні суми на погашення податкового боргу. Також позивач посилався на те, що під час проведення камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а не своєчасність сплати податкових зобов'язань. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що в ході проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати податку на прибуток позивача встановлено порушення ним термінів сплати самостійно визначеного зобов'язання протягом строків визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

03.02.2017 Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, статті 76Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТТЕХ ГРУП" за результатами якої складено акт №33/26-55-12-01. Перевіркою встановлено порушення правил сплати (перерахування) податку у строки визначені пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.02.2017 №0000371201, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 38 030,33 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням звернувся з відповідним позовом до суду. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.

Спірні правовідносини мали місце 03.02.2017, а отже до них мають застосовуватись норми права чинні на момент їх існування.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з пунктами 76.1 та 76.2 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.

Відповідно до акту від 03.02.2017 №33/26-55-12-01 відповідачем під час проведення камеральної перевірки з з питань своєчасності сплати податку на прибуток позивача було надано оцінку не повноті, своєчасності подання платником податкової звітності та візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування), а своєчасності сплати позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, а отже взято до уваги іншу податкову інформацію ніж дані податкової звітності з податку на прибуток поданої позивачем.

Отже, відповідачем під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 03.02.2017 №33/26-55-12-01, з'ясовано питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже податкове повідомлення рішення може бути прийнято протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, водночас враховуючи надане платнику податків право на подання протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки заперечень на нього, воно не можу бути раніше спливу відповідного строку.

Акт камеральної перевірки №33/26-55-12-01 було складено 03.02.2017 та податкове повідомлення - рішення на його підставі прийнято 03.02.2017.

Таким чином податкове повідомлення - рішення від 03.02.2017 № 0000371201 було прийнято відповідачем до спливу наданого позивачу строку на подання заперечень на акт камеральної перевірки від 103.02.2017 №33/26-55-12-01, а отже фактично позбавлено останнього відповідного права, що є порушення вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, з'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі № 804/7289/15 (провадження №К/9901/28408/18).

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТТЕХ ГРУП" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 13, офіс 602, код ЄДРПОУ 38903329) до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 39669867) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2017 №0000371201 - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 03.02.2017 №0000371201.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 39669867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТТЕХ ГРУП" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 13, офіс 602, код ЄДРПОУ 38903329) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов