Постанова

від 05.03.2019 по справі 807/686/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/711/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Заверухи О.Б., Старунського Д.М.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтоінвест Закарпаття на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року (головуючий суддя: Рейті С.І., місце ухвалення - м. Ужгород, дата складення повного тексту рішення - 10.12.2018) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтоінвест Закарпаття до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецавтоінвест Закарпаття 09.07.2018 звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому просило: визнати протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення Комісії ДФС про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.04.2018 № 643564/40189856 та рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг від 02.05.2018 № 1479/40189856/2, про відмову в реєстрації податкової накладної складеної ТзОВ Спецавтоінвест Закарпаття 15.08.2017 за № 47; зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за № 47, складеної ТзОВ Спецавтоінвест Закарпаття 15.08.2017.

Обґрунтовує позов тим, що відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТзОВ Спецавтоінвест Закарпаття було складено податкову накладну № 47 від 15.08.2017, 30.08.2017 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України ТзОВ Спецавтоінвест Закарпаття надано ДФС усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по вищевказаній податковій накладній. Однак, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відмовлено у реєстрації податкової накладної, про що складене відповідне рішення. Позивач вважає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, за своїм характером, необґрунтованими як нормативно, так і документально.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.

Представник ДФС України та Головного управління ДФС у Закарпатській області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Представник ДФС України, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача - ОСОБА_4 04.03.2019, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю бути присутньою на судовому засіданні з причин незадовільного стану здоров'я. Однак, до цього клопотання не подано жодних підтверджуючих про це доказів.

Суд апеляційної інстанції відхилив це клопотання, оскільки поважність неявки представника позивача не підтверджене документально та відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка позивача чи його представника не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Представник Головного управління ДФС у Закарпатській області - ОСОБА_3, у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив її залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ Спецавтоінвест Закарпаття складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.08.2017 № 47.

Згідно з Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.08.2017, податкову накладну від 15.08.2017 року № 47 зареєстровано за № НОМЕР_1, в результаті обробки документ прийнято, однак, у відповідності до п. 201.6 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2715, 49.41.19-00.00. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

ТзОВ Спецавтоінвест Закарпаття 04.04.2018, направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинено за № 3. Крім того, ТзОВ Спецавтоінвест Закарпаття подано пояснення, та зазначено, що підприємство є виробником асфальтобетонних сумішей. Виробнича потужність заводу складає 160 тон асфальту на годину. У власності підприємства - виробничий комплекс КДМ-20667, офісні приміщення, реммайстерня, гараж, які розташовані на орендованій земельній ділянці (договір оренди 1-СЗ від 06.04.2016 з Мукачівскою РДА). Кількість працівників станом на 01.08.2017 року 36 чол.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову 11.04.2018, прийнято рішення № 643564/40189856 про відмову у такій реєстрації, податкової накладної № 47 від 15.08.2017.

ТзОВ Спецавтоінвест Закарпаття 11.04.2018 подано скаргу на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 643564/40189856.

Рішенням Комісії з розгляду скарг від 02.05.2018 № 1479/40189856/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки позивачем не надано документи, що підтверджують операції з постачання товару та розрахункові документи та/або банківські виписки по оплаті товару, а надані додатково до суду документи, не можуть бути належними доказами щодо купівлі-продажу товарів, оскільки такі не були досліджені податковим органом при прийнятті оскарженого рішення. Факт подання інших документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування до податкового органу позивачем не доведено.

З цими висновками суду першої інстанції, не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки, визначено критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (п. 4 Критеріїв оцінки).

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - Постанова № 190) та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова 117).

Пунктом другим Постанови № 117 встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , та які станом на 01 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Пунктами 19-21 Постанови № 117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення, серед іншого, про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі або відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З системного аналізу вищенаведених норм права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази того, що зупинення реєстрації податкових накладних вчинено відповідно до приписів пункту 201.16. статті 201 Податкового Кодексу України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених Критеріями оцінки ступеня ризиків.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 47 від 15.08.2017, податковим органом визначено те, що платником податку не надано копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, зокрема: атестат виробництва, зареєстрований в реєстрі Органу № AB.ОДС.044.139-16; договір поставки товарів № 1431 від 02.08.2016; платіжні доручення № 6422 від 19.08.2017, № 6495 від 31.08.2017; банківські виписки про рух коштів від 19.08.2017 та 31.08.2017; товарно-транспортні накладні від 15.08.2017; видаткова накладна № 321 від 15.08.2017; договір поставки № 58/17 від 25.06.2017; (поставка бітуму дорожньої марки 70/100), накладна; договір поставки № 0903-Щ від 13.07.2017 (поставка щебеневої продукції); договір на перевезення вантажу № 9-17 від 01.06.2017 (перевезення мінерального порошку); договір поставки природного газу № П-148/2016 від 22.07.2016; договори фінансового лізингу, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів; договір поставки нафтопродуктів № 47 від 10.08.2016; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № НБ10287 від 11.08.2017.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у рішенні від 11.04.2018 № 643564/40189856 та від 02.05.2018 № 1479/40189856/2, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Крім цього, контролюючим органом у оскаржуваних рішеннях не наведено жодного порушення норм матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушення законодавства або у яких є сумніви щодо їх достовірності, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд апеляційної інстанції вважає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів, є обов'язковими для його прийняття.

Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи наведене, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 (К/9901/162472/18) та постанові від 29.11.2018 у справі № 811/1669/17 (К/9901/53597/18).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позов задоволено в повному обсязі, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір за подання позовної заяви і апеляційної скарги необхідно стягнути з ДФС України, на користь позивача в розмірі 8810 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спецавтоінвест Закарпаття задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі № 807/686/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії ДФС України про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.04.2018 № 643564/40189856 та рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг від 02.05.2018 № 1479/40189856/2, про відмову в реєстрації податкової накладної складеної ТзОВ Спецавтоінвест Закарпаття 15.08.2017 за № 47.

Зобов'язати ДФС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за № 47, складеної ТзОВ Спецавтоінвест Закарпаття 15.08.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь ТзОВ Спецавтоінвест Закарпаття (код ЄДРПО - 40189856) судовий збір у розмірі 8810 грн (вісім тисяч вісімсот десять гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 11.03.2019.