Постанова

від 27.02.2019 по справі 522/17327/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/740/19

Номер справи місцевого суду: 522/17327/18

Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справах:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: Дрішлюка А.І.,

Черевка П.М.,

при секретарі: Півнєві Д.С.,

за участю: адвоката позивача ОСОБА_4 - Левіта В.С.,

адвоката відповідача ОСОБА_6 - Берназ А.В.,

третьої особи ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 08 жовтня 2018 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_8 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_8 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Разом з позовною заявою позивач надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спільне сумісне майно, яке є власністю подружжя та на цей час належить на праві власності позивачу та відповідачу, а саме:

Арешту на грошові кошти, що знаходяться на:

- поточному рахунку НОМЕР_5, відкритому на підставі Договору від 26.02.2013 року №10/16549/Т у ПАТ Банк Восток ;

- депозитному рахунку НОМЕР_6, відкритому на підставі Договору від 26.02.2013 року №10/162344 у ПАТ Банк Восток ;

- поточному картковому рахунку НОМЕР_7, відкритому у ПАТ Міський комерційний банк .

- інших банківських рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_6;

Накласти арешт та встановити заборону вчиняти будь-яким особам (приватним нотаріусам, державним реєстраторам) будь-які реєстраційні дії (реєстрація прав, обтяжень, змін тощо) у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо наступних об'єктів нерухомого майна:

- квартиру №36, загальною площею 190,9 кв.м., житловою площею 112,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 12,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

- машиномісце АБ №159, загальною площею 12,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

- нежитлові приміщення салону краси, загальною площею 129,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3

- нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 102,6 кв.м.; - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 1496, 60 кв.м.;

- домоволодіння, загальною площею 678,8 кв.м., з якого житлова площа становить 154,4 кв.м. та складається з житлового будинку літ. А , гаражу літ. Б , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6

- нежитлове приміщення, кафе, загальною площею 368,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7

- нежитлове приміщення салону-магазину, загальною площею 209,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_8

- нежитлову будівлю, загальною площею 1 996,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_8, площею 0,0996 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_6

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_9, площею 0,01 га, цільове призначення: для будівництва індивідуальних гаражів, що розташована за адресою: АДРЕСА_6

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_10, площею 2,7 га, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Щербанівська сільська рада;

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_11, площею 2,67 га, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Щербанівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 (що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру та копією державного акту про право власності на земельну ділянку від 14.03.2007 р.);

- земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_12, площею 1,3 га, цільове призначення: під будівництво складських приміщень для зберігання товарів народного споживання (промислової та сільськогосподарської продукції), що розташована за адресою: АДРЕСА_10

- квартиру №12, загальною площею 143,81 кв.м, з якої житлова площа складає 96,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_11

- сарай загальною площею 29,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_11

- елінг №9, реєстраційний номер 25539425, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12, загальною площею 181,9 кв.м.;

- елінг №12, реєстраційний номер 25539233, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13, загальною площею 159,1 кв.м;

- інше нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_6.

Накласти арешт на наступне рухоме майно, зокрема, транспортні засоби:

- автомобіль легковий Mercedes-benz 350 cls 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 30.01.2007р. за ОСОБА_6;

- автомобіль легковий ТОYOTА RAV4 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований 11.11.2016р. за ОСОБА_4;

- автомобіль легковий Mercedes-benz 500, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований 16.01.2008 за ОСОБА_6;

- автомобіль легковий LAND ROVER RANGE ROVER, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, зареєстрований 25.10.2005р. за ОСОБА_4;

- яхту ІНФОРМАЦІЯ_1 , довжиною 17,83 м.;

- водний засіб Yamaha VX Гидроцикл 334 куб. см. 2004 року випуску;

- 1 000 одиниць Біткойнів, що належать на праві власності ОСОБА_6.

У якості забезпечення позову заборонити будь-яким особам здійснювати дії по відчуженню чи вивезенню рухомого майна, що розташоване у (на):

- квартирі № 36, загальною площею 190,9 кв.м., житловою площею 112,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; -машиномісці АБ №161, загальною площею 12,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

- машиномісце АБ №159, загальною площею 12,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

- нежилих приміщеннь салону краси, загальною площею 129,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3

- нежитлових будівлях, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 1 496, 60 кв.м.; -домоволодінні, загальною площею 678,8 кв.м., з якого житлова площа становить 154,4 кв.м. та складається з житлового будинку літ. А , гаражу літ. Б , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 -нежитловому приміщенні, кафе, загальною площею 368,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7

- нежилих приміщеннях салону-магазину, загальною площею 209,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_8

- нежитловій будівлі, загальною площею 1 996,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9

- земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_8, площею 0,0996 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_6

- земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_9, площею 0,01 га, цільове призначення: для будівництва індивідуальних гаражів, що розташована за адресою: АДРЕСА_6

- земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_10, площею 2,7 га, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Щербанівська сільська рада;

- земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_11, площею 2,67 га, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка розташована за адресою: Полтавська обл., Полтавський район, Щербанівська сільська рада, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_6 (що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру та копією державного акту про право власності на земельну ділянку від 14.03.2007р.);

- земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_12, площею 1,3 га, цільове призначення: під будівництво складських приміщень для зберігання товарів народного споживання (промислової та сільськогосподарської продукції), що розташована за адресою: АДРЕСА_10;

- квартирі №12, загальною площею 143,81 кв.м, з якої житлова площа складає 96,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_11.

У якості забезпечення позову заборонити державним реєстраторам проводити реєстраційні дії, спрямовані на державну реєстрацію відчуження часток, що належать ОСОБА_6 як учаснику або кінцевому бенефіціарному власнику, у наступних підприємствах:

- Товариство з обмеженою відповідальністю Євроенерголізинг (код ЄДРПОУ 39344763);

- Товариство з обмеженою відповідальністю Технопрайм (код ЄДРПОУ 36362512);

- Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Артекс (код ЄДРПОУ 25040354);

- Товариство з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬБУД ПЛЮС (код ЄДРПОУ 35503821);

- Приватне підприємство Арт-Тексгруп (код ЄДРПОУ 36153970);

- Товариство з обмеженою відповідальністю Антейагро (код ЄДРПОУ 40234861).

В обґрунтування клопотання зазначено, що на теперішній час є підстави вважати, що відповідач може розпорядитися спірним майном.

У зв'язку з чим, ОСОБА_6 слід обмежити у можливості розпорядитися спірним майном, щоб не допустити негативних наслідків у вигляді неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення за таких підстав.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Апеляційним судом встановлено, що між сторонами існує реальний спір про поділ спільного майна подружжя.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що забезпечення позову є необхідним для уникнення можливого невиконання або утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається наявність доводів заявника щодо необхідності застосування певних видів забезпечення та існування можливості утруднення виконання судового рішення у разі незабезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо не застосування судом першої інстанції ч. 9 ст. 153 ЦПК України, а саме повернення заяви про забезпечення позову поданою без додержання вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України не заслуговують на увагу на підставі наступного.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення (п. 6 ч. 1).

Згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення - по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Він має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Так, згідно ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

Відповідно до положень статті 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін - частина 4 статті 153 ЦПК України.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що відсутність у заяві конкретного виду зустрічного забезпечення на час її подання не є перешкодою для пред'явлення заяви про забезпечення позову, оскільки з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням можливе на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Згідно ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову, зокрема арешт, були застосовані не тільки на те майно, право власності на яке зареєстровано за відповідачем, але і на те майно, право власності на яке зареєстровано за позивачем, який у свою чергу зазнає таких же наслідків, як і відповідач.

Також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції тих обставин, що у зв'язку із накладенням арешту на грошові кошти на поточних рахунках було порушено інтереси відповідача, оскільки саме ці рахунки використовуються ОСОБА_6 з метою задоволення своїх щоденних побутових потреб.

Так відповідно до листа ПАТ Банк Восток №2675- БТ від 09.11.2018р. у відповідача існують й інші банківські рахунки, кошти на яких жодним чином не обтяжені та можуть викорустовуватись ОСОБА_6 для забезпечення своїх побутових потреб.

Не заслуговують на увагу й інші доводи апеляційної скарги оскільки вони не спростовуються належними та допустимими доказами висновків суду першої інстанції , як того вимагає ст. ст. 12, 81 ЦПК України.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та приймаючи до уваги ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006р. суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28.10.2010 року, остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв'язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див. рішення у справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1) .

На теперішній час, суду апеляційної інстанції не надано доказів, що змінились обставини, що зумовили застосування засобів забезпечення даного позову.

При цьому, колегія суддів зауважує, що вразі, якщо потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони по справі не позбавлені права звернутись до суду першої інстанції з питанням щодо скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 08 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 07 березня 2019 року.

Судді Одеського апеляційного суду : М.М.Драгомерецький

А.І.Дрішлюк

П.М.Черевко