Ухвала

від 26.02.2019 по справі 757/5186/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5186/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Приватного підприємства «Оксамит» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 29.06.2017 року у справі №757/36981/17-к,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Приватного підприємства «Оксамит`звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 29.06.2017 року у справі №757/36981/17-к за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , з грошових коштів у безготівковому вигляді, а саме: грошові кошти, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 (код валюти: 980), що відкриті ПП «Оксамит» (код за ЄДРПОУ 31166592) у Сумській філії ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 337546), з забороною розпоряджатися грошовими коштами, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету. Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. Прокурор в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вказує на те, що підстави які слугували накладенню арешту не відпали. Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов наступних висновків. Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Таким чином, виходячи з наведених положеньст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті. В судовому засіданні встановлено, щоГоловним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003082 від 01.11.2016, за фактом здійснення організованою злочинною групою осіб незаконного виробництва та реалізації державним та комунальним установам лікарського засобу - етилового спирту з порушенням ліцензійних умов провадження діяльності, без сплати відповідних відрахувань до державного бюджету України, за сприянням посадових осіб Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.364, ч. 3 ст.212, ч. 2 ст.321-1, ч. 2 ст.366 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2017 року у справі № 757/36981/17-к накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, а саме: грошові кошти, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 (код валюти: 980), що відкриті ПП «Оксамит» (код за ЄДРПОУ 31166592) у Сумській філії ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 337546), з забороною розпоряджатися грошовими коштами, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету. Як визначено ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 Кримінального процесуального кодексу Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Слідчий суддя дослідивши матеріали, вважає, що доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, оскільки на час винесення ухвали про накладення арешту, існували підстави для такого арешту, крім того слідчим суддею не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї або іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно. Таким чином, слідчий суддя вважає накладений арешт, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст.174,303,305-307,309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Приватного підприємства «Оксамит» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 29.06.2017 року у справі №757/36981/17-к.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1