1Справа № 335/1939/19 1-кс/335/1576/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2019 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СУ ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000091 від 07.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що в проваджені СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12019080000000091 від 07.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.02.2019 року на адресу слідчого управління ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який просить притягнути до кримінальної відповідальності голову правління ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» ЄДРПОУ 00217857 ОСОБА_5 та директор ТОВ «Вирва» ЄДРПОУ 41975278 ОСОБА_6 , які вимагають неправомірну вигоду на загальну суму 800 000 гривень за вирішення питання щодо нестворення перешкод у реалізації права на отримання холодильного обладнання придбаного ТОВ «Техмаш-імпекс» ЄДРПОУ 31250481 на електронних торгах через ДП «СЕТАМ».
У відповідності до вимог ст. 233 КПК України, 15.02.2019 року в період часу з «13» години «15» хвилин до «17» години «24» хвилини, до постановлення ухвали слідчого судді, старшим слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 було проведено обшук автомобіля «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований біля кафе «Kronsbeer» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 5, в салоні якого знаходилась особа, яка представилась як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В ході вказаного обшуку, пов`язаного із безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину було зафіксовано відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, в тому числі відшукано предмет неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 700 000 гривень, а саме 696 800 несправжніх імітаційних засобів та грошові кошти в сумі 3200 гривень.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебуває у власності ОСОБА_8 .
Слідчий зазначає, що на даний час, існує сукупність підстав вважати, що автомобіль «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 в якому було вилучено предмет неправомірної вигоди та інші речі і предмети, які мають суттєве значення для даного кримінального провадження, був використаний у протиправних діях та залишив на собі сліди вчинення злочину, має важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення. Крім того, 16.02.2019 вказаний автомобіль було визнано речовим доказом, оскільки також був вилучений в ході проведення вказаного обшуку, і з метою його збереження підлягає арешту. Посилаючись на викладене, слідчий просить накласти арешт на зазначений автомобіль.
Дослідивши матеріали клопотання та додані документи, якими слідчий обґрунтовує вимоги клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170 - 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно, у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12019080000000091 від 07.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
15.02.2019 року в період часу з «13» години «15» хвилин до «17» години «24» хвилини, до постановлення ухвали слідчого судді у відповідності до вимог ст. 233 КПК України, старшим слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 було проведено обшук автомобіля «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований біля кафе «Kronsbeer» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 5, в салоні якого знаходилась особа, яка представилась як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого відшукано предмет неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 700 000 гривень, а саме 696 800 несправжніх імітаційних засобів та грошові кошти в сумі 3200 гривень.
Згідно протоколу обшуку від 15.02.2019 року автомобіль «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 було виявлено та вилучено під час обшуку 15.02.2019 року.
Також, відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Разом з цим, клопотання слідчого не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження і самих доказів, на підтвердження того, що вилучений автомобіль «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Отже, органом досудового розслідування не доведено, яке саме відношення вказане майно має до даного кримінального провадження, та як воно може бути використано в якості доказу.
З врахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що жодної з передбачених законом підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, як і самої доцільності такого арешту слідчим не доведено, у зв`язку з чим, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000091 від 07.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2019 |
Оприлюднено | 14.02.2023 |
Номер документу | 80360135 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
Рибалко Н. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні