Постанова

від 05.03.2019 по справі 237/447/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/764/19

237/447/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„05" березня 2019 року місто Маріуполь Донецької області

Єдиний унікальний номер 237/447/18

Номер провадження 22-ц/804/764/19

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Кочегарової Л.М., Пономарьової О.М.

за участю секретаря: Єфремової О.В

учасники справи :

позивач- ОСОБА_1

відповідачі- ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відео конференції в місті Маріуполі Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу гаражно-будівельного кооперативу Водник на ухвалу Мар*їнського районного суду Донецької області від 28 лютого 2018 року про затвердження мирової угоди та закриття провадження по цивільній справі № 237/447/18 про стягнення грошових коштів за договором позики , головуючого судді Ліпчанського С.М. із складанням повного тексту судового рішення 28 лютого 2018 року,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики.

Позов мотивований тим, що 20 травня 2014 року між сторонами укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3 800 000 грн.Датою повернення коштів відповідно до договору позики зазначено 20 травня 2016 року. Згідно договору поруки від 20 травня 2014 року ОСОБА_2 виступив майновим поручителем перед ОСОБА_1 щодо виконання договору позики. У встановлений строк ОСОБА_3 кошти не було повернуто.Договором позики передбачено, у разі неможливості повернення запозичених грошових коштів, можливість звернення стягнення на майнові активи ОСОБА_3, а саме: комплекс будівель та споруд по виготовленню виробів з бетону та цементу за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 1012,8 кв.м.). Договором поруки передбачено можливість звернення стягнення на майнові активи ОСОБА_2, а саме на нерухоме майно, що належить поручителю - земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_3, експертна вартість якої (згідно висновку оцінювача ідентифікатор за базою ФДМУ № 2494176_15122017) становить 151 000 грн. Просив стягнути з ОСОБА_2грошові кошти у сумі 3 800 000 грн. на користь ОСОБА_1, шляхом надання права на самостійний продаж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, площею 1,8038 га., кадастровий номер НОМЕР_4 за ОСОБА_1, та стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 3 800 000 грн. на користь ОСОБА_2, шляхом надання права на самостійний продаж комплексу будівель та споруд по виготовленню виробів з бетону та цементу за адресою: АДРЕСА_3, (загальна площа 1 012,8 кв.м.).

Ухвалою Мар*їнського районного суду Донецької області від 28 лютого 2018 року задоволено заяву про затвердження мирової угоди по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики. Затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в редакції поданій до суду,а саме : ОСОБА_2,ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_4, надалі іменується - боржник ; ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_5 надалі- стягувач керуючись положеннями ч.3 ст. 31 та ст. 175 ЦПК України, уклали цю мирову угоду наступного змісту :1. Преамбула.1.1.Ця Мирова угода укладена сторонами з метою врегулювання, за їх взаємною домовленістю, спірних правовідносин щодо заміни способу та порядку виконання рішення.2. Предмет мирової угоди.2.1. Сторони визнають та погоджуються із тим, що 20.05.2014 року між сторонами укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3 800 000 грн. Датою повернення коштів відповідно до договору позики зазначено 20.05.2016 року. У визначений строк ОСОБА_3 кошти ОСОБА_1 не було повернуто.2.2. Сторони визнають та погоджуються із тим, що п. 5.4.2. договору поруки передбачено, у разі неможливості повернення запозичених грошових коштів, можливість звернення стягнення на майнові активи ОСОБА_2, а саме нерухоме майно, належне боржнику - земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_4, загальною площею 1,8038 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_2.2.3. Сторони визнають та погоджуються із тим, що експертна вартість земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_4 становить 151 000 грн. 2.4. Сторони визнають та погоджуються із тим, що боржник є власником нерухомості: земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_4, загальною площею 1,8038 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 сепня 2008 року, та встановлено державним актом про право власності на земельну ділянку НОМЕР_5.2.5. Сторони визнають та погоджуються із тим, що згідно ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб."Абзац другий пункту 3.1 розділу 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року за № 480/3773 (із змінами), викладений в такій редакції: розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна, та податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна. При цьому витрати, пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна, не повинні перевищувати 5 відсотків вартості реалізації майна. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, спеціалізована організація здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі аукціону суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок спеціалізованої організації, на який необхідно сплатити дані кошти .У Тимчасовому положенні про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038 (із змінами):У пункті 2.10 розділу 2 слова встановлено розмір винагороди торгівельної організації у розмірі, який не повинен перевищувати 15 відсотків стартової ціни лота, а при реалізації предмета іпотеки - 5 відсотків стартової ціни лота .Абзац другий пункту 3.1 розділу 3 визначає, що: розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна, та податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна. При цьому витрати, пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна, не повинні перевищувати 5 відсотків вартості реалізації майна. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, спеціалізована організація здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі аукціону суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок спеціалізованої організації, на який необхідно сплатити дані кошти . 2.6. Сторони визнають та погоджуються із тим, що оскільки відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено значні розміри витрат на проведення прилюдних торгів, то зазначені обставини значним чином порушують інтереси стягувача.2.7. Сторони розуміють, що у разі проведення прилюдних торгів з розміру отриманої від реалізації суми коштів утримується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків відповідно до статті 28 Закону України Про виконавче провадження .Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.2.8. Сторони визнають та погоджуються із тим, що проведення виконавчих дій по реалізації вищезазначеного майна призводить до порушення майнових прав стягувача.2.9. Сторони визнають та погоджуються із тим, щоб стягувач отримав право на самостійну продаж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_4, загальною площею 1,8038 га та розташованої за адресою: АДРЕСА_2 за ціною не нижче оціночної вартості - 151 000 грн.2.10 На підставі вищенаведеного та керуючись Законом України Про виконавче провадження , ст. 3 ЦПК України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 745/4038) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, сторони уклали цю мирову угоду якою визнають доцільним, необхідним та законним.2.11.Сторони визнають та погоджуються із тим, щоб звернути стягнення на грошові кошти ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в сумі 3 800 000 (три мільйони вісімсот тисяч) грн. шляхом надання ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2 права на самостійну реалізацію земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер : НОМЕР_4, загальною площею 1,8038 га та розташованої за адресою: АДРЕСА_2 за ціною не нижче 151 000 грн.2.12. Сторонами досягнута домовленість проте, що витрати з оплати судових зборів, послуг за надання правової допомоги та будь - яких інших послуг не відшкодовуються одна одній та покладаються виключно на ту сторону, яка їх понесла.3. Строк дії мирової угоди.3.1. Ця мирова угода набуває чинності з моменту її визнання судом та строками діє необмежена. Провадження по цивільній справі закрито.

На дану ухвалу голова правління гаражно-будівельного кооперативу Водник (далі - ГБК Водник ), як особа,яка не брала участі у справі,але суд вирішив питання про її права,свободи,інтереси,подав апеляційну скаргу,в якій ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду,вказуючи на допущення судом порушення норм матеріального та процесуального права .

Зазначає,що ухвала Мар*їнського районного суду Донецької області від 28 лютого 2018 року про затвердження мирової угоди прямо порушує права ГБК Водник , як користувача земельної ділянки на підставі державного акту серія НОМЕР_6, виданого відповідно рішення VI сесії XXIII скликання Київської міської ради від 21.10.1999 року № 63/565 на право постійного користування землею площею 1,8038 гектарів на АДРЕСА_6 для обслуговування та експлуатації гаражних боксів та автостоянки. Державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №85-4-00031.На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі від 18.08.2000 року, Київське міське управління земельних ресурсів зареєструвало земельну ділянку 16.11.2000 року.Починаючи з дати видачі державного акта та по день подання апеляційної скарги , апелянт користується земельною ділянкою згідно з її цільовим призначенням. На території ГБК Водник нараховується більше 300 гаражних боксів членів кооперативу.Станом на дату звернення із апеляційною скаргою, за жодної з підстав, визначених у ст.ст. 141,143 ЗК України, право ГБК Водник на постійне користування земельною ділянкою на АДРЕСА_6 у встановленому законом порядку припинено не було.

З інформації з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ГБК Водник стало відомо про те, що 11.10.2017 року державним реєстратором філії КП Мирнопільської сільської ради Результат у м. Києві Шейк-Сейкіним О.А. було зареєстровано право власності на вказану вище земельну ділянку за ОСОБА_2

Підставою виникнення права власності у ОСОБА_2 вказаний Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер:21-8-000199, виданий 10.09.2008 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської, міської державної адміністрації) №05707-20854 від 21.11.2017 року, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не видавався Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,8038 гектарів на АДРЕСА_6 серія та номер:21-8-000199, виданий 10.09.2008 року, на ім'я ОСОБА_2Таким чином, перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_2 був здійснений незаконно та в порушення законних прав та інтересів ГБК Водник .

За вказаним фактом Подільським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12017100070004959, відомості про яке внесено до ЄРДР 17.11.2017 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що невстановлені особи шахрайським шляхом на підставі підробленого акту зареєстрували право власності на земельну ділянку площею 1,8038 гектарів, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: АДРЕСА_6 за ОСОБА_2Досудовим розслідуванням встановлено, що злочинні дії невстановлених осіб прямо спрямовані на незаконне заволодіння вищевказаних об'єктів нерухомого майна та права на його розпорядження.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06.12.2017 року у справі № 758/15925/17 (суддя Ларіонова Н.М.) накладено арешт на земельну ділянку площею 1,8038 гектарів, кадастровий номер: НОМЕР_4, за адресою: АДРЕСА_6, яка належить на праві постійного користування ГБК Водник .

Підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження було унеможливлення реалізації вказаного майна, яке безпосередньо є предметом злочинного посягання. Крім того, станом на день відкриття провадження у цій справі (12.02.2018 року) та день укладення та затвердження цієї мирової угоди (28.02.2018 року), щодо земельної ділянки існувало обтяження - арешт цієї земельної ділянки на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва від 06.12.2017 року у справі №758/15925/17. Номер запису про обтяження: 24277079. Дата державної реєстрації: 29.12.2017. Підстава виникнення обтяження: ухвала суду, серія та номер: 758/15925/17, виданий 06.12.2017, видавник: Подільський районний суд м. Києва .Відомості про суб'єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 Обтяжувач: Подільський районний суд міста Києва, причина відсутності коду ЄДРПОУ: інша причина відсутності коду.Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Подільське УП ГУ НП України в м. Києві, причина відсутності коду ЄДРПОУ: інша причина відсутності коду. Зміст, характеристика обтяження: арешт на земельну ділянку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2018 року у справі № 826/15133/17 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора філії КП Мирнопільської сільської ради Результат у м. Києві Шейк-Сейкіна О. А. про державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_2 Вказане рішення набрало законної сили 18.06.2018 року.

11.07.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про ГБК Водник , як користувача вказаної земельної ділянки.

При цьому, станом на дату звернення з апеляційною скаргою, ані орган досудового розслідування, ані ГБК Водник , ані Київська місцева прокуратура №7 не зверталися до Подільського районного суду міста Києва з клопотаннями про скасування арешту майна.

Відповідно до листа Подільського районного суду міста Києва від 26.11.2018 року № 5/1298/2018, в період з 29.12.2017 року по 18.10.2018 року матеріали клопотання про скасування арешту майна за адресою: АДРЕСА_6 в провадження суду не надходили.Таким чином, станом на дату затвердження судом мирової угоди, щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 існувало обтяження - арешт цієї земельної ділянки на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва від 06.12.2017 року у справі №758/15925/17, яка не скасована на сьогоднішній день.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, в п.2.4 мирової угоди зазначено про те, що ОСОБА_2 боржник у вказаній справі є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер:НОМЕР_4, загальною площею 1,8038 га, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.08.2008 року та встановлено державним актом про право власності на земельну ділянку НОМЕР_7.

Згідно листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) № 05702-25804 від 04.12.2018 року, згідно з даними міського земельного кадастру у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) станом на 31.12.2012 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,8038 гектарів на АДРЕСА_6, зокрема серія НОМЕР_5,не реєструвався та не видавався.

Затвердження мирової угоди ухвалою від 28.02.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в сумі 3 800 000 (три мільйони вісімсот тисяч) грн. шляхом надання ОСОБА_1,ІПН НОМЕР_2 права на самостійну реалізацію земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_4, загальною площею 1,8038 га та розташованої за адресою: АДРЕСА_2 за ціною не нижче 151 000 грн. порушують права апелянта на законне користування цією земельною ділянкою.

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції .

У судовому засіданні апеляційного суду представник ГБК Водник ,адвокат Ніколаєнко В.В. підтримала доводи апеляційної скарги.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явилися, належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи,через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с.106,107).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представника ГБК Водник адвоката Ніколаєнко В.В., дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що сторони підтвердили дійсність своїх намірів на врегулювання спірних питань,за їх взаємною домовленістю,спірних правовідносин щодо заміни способу та порядку виконання рішення.

Проте ,погодитись з таким висновком суду неможливо ,виходячи з наступного .

Відповідно до п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" № 5 від 12 червня 2009 року, з метою врегулювання спору до судового розгляду суди мають з'ясовувати: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду. Зазначені процесуальні дії можуть бути вчинені лише в позовному провадженні та повинні здійснюватися не формально; суди мають вживати дієві заходи для примирення сторін та врегулювання спору до судового розгляду, зберігаючи при цьому об'єктивність і неупередженість. Закриваючи провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову чи визнанням укладеної між сторонами мирової угоди, суди повинні враховувати положення ст.ст. 174, 175 ЦПК та до ухвалення відповідного судового рішення роз'яснювати сторонам наслідки вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

За змістом вказаної статті мирова угода - це складена сторонами з урахуванням інтересів усіх заінтересованих осіб, що беруть участь у справі, угода, яка визнається судом лише після встановлення законності й обґрунтованості її умов, а також з'ясування думки усіх заінтересованих осіб щодо можливості її визнання.

Метою такої угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення.

Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов*язані зі спірними правовідносинами.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦПК України, до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 ,ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики (а.с. 2-3).

Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу повернення грошових коштів, отриманих на підставі договору позики та саме наведені обставини становили предмет спору.

З досліджених матеріалів справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що питання відповідальності невиконання позичальником ОСОБА_3 умов договору,шляхом можливості позикодавцем ОСОБА_1 звернення стягнення на належні ОСОБА_2 майнові активи ,а саме : на нерухоме майно, що належить поручителю - земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_3, у договорі позики від 20 травня 2014 року , не зазначалось . Вказаний договір позики взагалі не містить п.5.4.2 (а.с.4).

Крім того,слід зауважити,що матеріали справи не містять договору поруки від 20 травня 2014 року, відповідно пункту якого,як зазначає суд, ОСОБА_1 має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на земельну ділянку та її реалізацію.

Затверджуючи мирову угоду сторін, суд першої інстанції виходив з того, що дії сторін відповідають закону, не порушують прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до умов зазначеної мирової угоди,боржник у вказаній справі ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_6, кадастровий номер:НОМЕР_4, загальною площею 1,8038 га, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.08.2008 року та встановлено державним актом про право власності на земельну ділянку НОМЕР_5.

Проте ,на підтвердження зазначеного,жодного належного та допустимого доказу не надано.

З копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно,Державного реєстру іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об*єктів нерухомого майна щодо об*єкта нерухомого майна станом на 21 січня 2018 року вбачається обтяження земельної ділянки , кадастровий номер:НОМЕР_4, загальною площею 1,8038 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , - арешт на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва від 06.12.2017 року у справі №758/15925/17. Номер запису про обтяження: 24277079. Дата державної реєстрації: 29.12.2017. Підстава виникнення обтяження: ухвала суду, серія та номер: 758/15925/17, виданий 06.12.2017, видавник: Подільський районний суд м. Києва. Відомості про суб'єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 Обтяжувач: Подільський районний суд міста Києва, причина відсутності коду ЄДРПОУ: інша причина відсутності коду.Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Подільське УП ГУ НП України в м. Києві, причина відсутності коду ЄДРПОУ: інша причина відсутності коду .Зміст, характеристика обтяження: арешт на земельну ділянку.Актуальна інформація про об*єкт нерухомого майна : гараж НОМЕР_8,загальна площа (кв.м.) : 20, адреса м.Київ, Водник гаражно-будівельний кооператив (Подільський район),гараж АДРЕСА_7, земельні ділянки місця розташування : кадастровий номер:НОМЕР_4,цільове призначення: житлових,житлово-будівельних,гаражно і дачно-будівельних кооперативів (а.с.6).

Разом з тим,суд першої інстанції не виконав вимог закону та не перевірив, чи належить вказана земельна ділянка ОСОБА_2 та чи не обмежений боржник у справі ОСОБА_2 на вчинення відповідних дій щодо цієї земельної ділянки, чим суд порушив приписи ст. 6 Конвенції, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ст. 41 Конституції України, ст. 92 Земельного кодексу України.

Вирішуючи спір та постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди і закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вказаних обставин та наведених положень закону не врахував, у зв*язку з чим дійшов необгрунтованого висновку про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

При цьому, судом не враховано положення ч. 5 ст. 207 ЦПК України, якою передбачено, що якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

За вказаних обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі, що ухвала суду першої інстанції про затвердження мирової угоди та закриття провадження порушує права ГБК Водник , апеляційний суд вважає обґрунтованими та такими,що підтверджені належними доказами .

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з встановлених обставин справи та вимог закону, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції про затвердження мирової угоди та закриття провадження по справі підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат,пов*язаних з розглядом справи.

Виходячи зі змісту ст.382 ЦПК України , постанова - це судове рішення суду апеляційної інстанції ,постановлена при розгляді справи по суті у випадках,передбачених ч.1.ст.374 ЦПК України,тому відповідно до норм процесуального законодавства , в резолютивній частині підлягає зазначенню розподіл судових витрат ,понесених у зв*язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Сплата суми судового збору за подання апеляційної скарги по оскаржуваному процесуальному рішенні у розмірі 1762 грн. документально підтверджена ,та відповідно ст.141 ЦПК України ,підлягає стягненню (а.с.62).

Керуючись ст.ст. 374,379,381,382 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу гаражно-будівельного кооперативу Водник задовольнити.

Ухвалу Мар*їнського районного суду Донецької області від 28 лютого 2018 року про затвердження мирової угоди та закриття провадження по цивільній справі № 237/447/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь гаражно-будівельного кооперативу Водник (м.Київ,вул.Електриків ,20 А ,04176,код ЄДРПОУ 21587423), понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 07 березня 2019 року .

Судді: