Ухвала
від 04.03.2019 по справі 761/35398/18
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ "Дельта Актив Груп" - адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме "газ природній", який надійшов на адресу ТОВ "ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40437756) та який зберігається у підземному сховищі газу (ПСГ) ПАТ "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801) у розмірі 1986,426 тис.куб.м.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що на момент застосування арешту не повідомлялось про підозру службовим особам підприємства, та не заявлено цивільного позову, у зв`язку з чим, апелянт вважає відсутніми підстави для накладення арешту. Також зазначає, що органом досудового розслідування не надано доказів того, що "газ природній", який надійшов на адресу товариства та який зберігається у підземному сховищі газу є предметом злочинної діяльності.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, розгляд клопотання проводився без виклику представника власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску стоку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32018100000000053 від 19.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

05.07.2018 року старший слідчий 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме "газ природній", який надійшов на адресу ТОВ "ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40437756) та який зберігається у підземному сховищі газу (ПСГ) ПАТ "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801) у розмірі 1986,426 тис.куб.м., посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.07.2018 року клопотання слідчого задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної

особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Задовольняючи дане клопотання органу досудового розслідування, внесене в межах кримінального провадження №32018100000000053, про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на вказане майно, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, тому доводи апеляційної скарги про неповідомлення про підозру жодній особі є необґрунтованими.

Посилання апелянта про невідповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, також не заслуговують на увагу та є не доведеними.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме "газ природній" який надійшов на адресу ТОВ "ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40437756) та який зберігається у підземному сховищі газу (ПСГ) ПАТ "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801) у розмірі 1986,426 тис.куб.м., залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ "Дельта Актив Груп" - адвоката ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:




ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/62/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8 _ ____

Доповідач: ОСОБА_1

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення04.03.2019
Оприлюднено15.02.2023
Номер документу80364472
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини у сфері господарської діяльності

Судовий реєстр по справі —761/35398/18

Ухвала від 04.03.2019

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Рибак Іван Олексійович

Ухвала від 24.09.2018

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Мєлєшак О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні