Постанова

від 07.03.2019 по справі 916/1403/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1403/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від ТОВ "ГАРАНТ-2" - ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1606 від 25.12.2007р.; витяг з договору про надання правової допомоги № 9 від 03.12.2018п.;

від КП Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2 підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси"

на рішення Господарського суду Одеської області від 13 грудня 2018 року, повний текст якого складений та підписаний 21 грудня 2018 року

у справі № 916/1403/18

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-2"

до відповідача ОСОБА_2 підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси"

про стягнення

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси"

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-2"

про визнання недійсним договору

головуючий суддя - Рога Н.В.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 07.03.2019р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ-2 (далі ТОВ ГАРАНТ-2 ) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 підприємства Одеської міської ради Узбережжя Одеси (далі КП ОМР Узбережжя Одеси ) про стягнення заборгованості, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, у розмірі 310 148,08 грн., в т.ч. 199 200 грн. - основної заборгованості, 19 632,88 грн. - 3% річних, 91 315,20 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2016р. між ТОВ ГАРАНТ-2 та КП Ланжерон був укладений договір №18/07 на виконання робіт з благоустрою. За умовами якого, вартість робіт складає 484 800 грн. Позивач вважає, що за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2016 року і довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за серпень 2016 року, які підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств. ТОВ ГАРАНТ-2 виконало узгоджені сторонами роботи, проте відповідач за виконані роботи розрахувався частково. Отже, заборгованість відповідача на користь позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, становить 310 148,08 грн., на яку були нараховані 3% річних та інфляційні втрати.

Крім цього, позивач зазначив, що відповідно до Додаткової угоди №1 від 06.03.2017 року до Договору на виконання робіт з благоустрою №18/07 від 18 липня 2016 року, сторони дали згоду на заміну сторони договору, а саме передали КП ОМР Узбережжя Одеси всі права та обовязки КП Ланжерон . Відповідач прийняв на себе всі права та обов'язки первісного Замовника як правонаступник на підставі рішення Одеської міської ради від 03.02.2016 №313-VІІ та став стороною Договору на виконання робіт з благоустрою №01/09 від 01 вересня 2016 року.

07.08.2018р. КП ОМР Узбережжя Одеси звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ТОВ ГАРАНТ-2 про визнання недійсним Договору №18/07 на виконання робіт з благоустрою від 18.07.2016р., укладеного між сторонами у справі.

Позивач за зустрічним позовом - КП ОМР Узбережжя Одеси , в своїх доводах, викладених у зустріній позовній заяві, як на піставу недійсності договору від 18.07.2016р., в силу ч.2 ст. 203 ЦК України, посилається на те, що від імені КП Ланжерон оспорюваний договір був підписаний ОСОБА_4 без необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки вказана особа не мала необхідних повноважень на вчинення правочину від імені КП Ланжерон у той час, як діяла комісія з реорганізації комунальних підприємств, яка мала відповідні повноваження.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.12.2018 року (суддя Рога Н.В.) позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Гарант-2» до ОСОБА_2 підприємства Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» про стягнення заборгованості у розмірі 199 200 грн. , 3% річних у розмірі 19 632 грн.88 коп. , інфляційних втрат у розмірі 91 315 грн. 20 коп. задоволений повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 підприємства Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Гарант-2" заборгованість у розмірі 199 200 грн., 3% річних у розмірі 19 632 грн.88 коп., інфляційні втрати у розмірі 91 315 грн. 20 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 652 грн. 22 коп.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 підприємства Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Гарант-2" про визнання недійсним договору відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення первісного позову обгрунтовано тим, що ТОВ "Гарант-2" було виконано узгоджені сторонами роботи на загальну суму 484 800 грн. (з ПДВ), що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2016р. від 31.08.2016р. ( з урахуванням зворотніх сум) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за серпень 2016р. від 30.08.2016р., що буди підписані без зауважень повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Отже, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати прийнятих будівельних робіт. За таких обставин, на думку суду, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором№18/07 від 18.07.2016р. з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову судом зазначено, що відсутні підстави для визнання недійсним Договору №18/07 на виконання робіт з благоустрою від 18.07.2016р., укладеного між КП «Ланжерон» та ТОВ "Гарант-2", оскільки в матеріалах справи наявні докази подальшого схвалення спірного договору правонаступником КП Ланжерон - КП ОМР «Узбережжя Одеси» .

Не погоджуючись з вказаним рішенням, КП ОМР Узбережжя Одеси звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2018 по справі №916/1403/18 за первісним позовом скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов КП ОМР Узбережжя Одеси в повному обсязі.

КП ОМР Узбережжя Одеси не погоджується з рішенням Господарського суду Одеської області, вважає, що його було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що сума заборгованості КП ОМР Узбережжя Одеси є значно меншою, ніж встановлено в рішенні суду. Так, на підтвердження вказаних обставин до суду першої інстанції надавалися копії (та оригінали для їх посвідчення) документів, а саме: порядок погашення заборгованості від 21.04.2017р. з графіком погашення заборгованості, гарантійні листи КП ОМР Узбережжя Одеси від 28.02.2017р. та від 28.04.2017р. Даними документами визначено загальний розмір заборгованості, який є значно меншим ніж позовні вимоги ТОВ "Гарант-2", які задоволені господарським судом.

Крім цього, на думку скаржника, Договір№18/07 на виконання робіт з благоустрою від 18.07.2016р., укладеного між КП «Ланжерон» та ТОВ "Гарант-2", є недійсним у звязку з тим, що директор КП Ланжерон не мав понвоважень на укладання та підпис даного договору. Проте, судом першої інстанції невірно було надано оцінку фактам щодо подальшого схвалення Договору правонаступником, адже Додаткову угоду підписано особою, яка відповідно до п.10 ч.4 ст. 42 ЗУ Про місцеве самоврядування не мала повноважень на це.

25.01.2019р. до суду апеляційної інстанції від ТОВ ГАРАНТ-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив пеляційну скаргу КП ОМР Узбережжя Одеси залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2018р. у справі №916/1403/18 без змін.

Представник ТОВ "ГАРАНТ-2" заперечував проти апеляційної скарги та просив суд, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник КП ОМР Узбережжя Одеси не скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні, а тому колегія суддів вважає за можливо розглянути справу за його відсутності.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника ТОВ "ГАРАНТ-2", розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 18.07.2016 між КП Ланжерон (замовник) та ТОВ ГАРАНТ-2 (підрядник) укладено Договір на виконання робіт з благоустрою № 18/07.

Згідно із преамбулою Договору від 18.07.2016 сторони уклали даний договір з метою виконання робіт по благоустрою території об'єкту Отрада доріжки .

На умовах договору сторони зобовязались виконати наступне: Підрядник своїми силами, з використанням своїх матеріалів, машин та механізмів, а також тротуарної плитки 2000 кв.м. Замовника, виконати та здати замовнику роботи вказані у Додатку № 1 даного договору, який є невід'ємною частиною договору, відповідно до схеми, що додається, далі роботи, на території об'єкта, визначеного у преамбулі договору; Замовник оплатити та прийняти у підрядника виконані роботи відповідно обсягів, узгоджених у Додатку № 1 та схеми відповідно до Генерального плану об'єкту. Зі згоди сторін, роботи можуть виконуватись як з матеріалу замовника, так і з матеріалу підрядника. При виконані робіт з матеріалів Замовника передача матеріалів підтверджується актами приймання-передачі уповноваженому працівнику підрядника. Вартість робіт за цим договором визначається проектно-кошторисною документацією (Договірна ціна), та складає 484 800 грн. у т.ч. ПДВ. Оплата робіт за цим договором здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, на підставі акта виконаних робіт (п.п. 1.1., 1.2., 3.1., 3.4. Договору).

На виконання договору, позивач виконав підрядні будівельні роботи на загальну суму 484 800 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року за формою № КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року № КБ-3, підписаними представниками сторін без жодних зауважень та скріплені печатками підприємств.

06.03.2017р. між ТОВ ГАРАНТ-2 (підрядник) та КП ОМР Узбережжя Одеси (замовник) укладено додаткову угоду № 1 до договору від 18.07.2016р., відповідно до якої сторони надали згоду замінити одну із сторін договору на виконання робіт з благоустрою № 18/07 від 18.07.2016р., укладеного між КП Ланжерон та ТОВ Гарант-2 , а саме передати новому Замовнику (КП ОМР Узбережжя Одеси ) усі права та обов'язки первісного Замовника за договором. Новий Замовник приймає всі права та обов'язки первісного замовника за договором, як правонаступник на підставі рішення Одеської міської ради від 03.02.2016 № 313-VII Про створення комунального підприємства Одеської міської ради Узбережжя Одеси шляхом злиття комунальних підприємств Гідропарк Лузанівка , Ланжерон , Узбережжя , Прибрежно-експлуатаційне обєднання Київського району . Після підписання сторонами цієї угоди новий Замовник стає стороною договору на виконання робіт з благоустрою № 18/07 від 18.07.2016р. та є повним правонаступником первісного замовника відносно його прав та обов'язків за даним договором. Угода набирає сили з моменту її підписання сторонами та скріплення їх підписів печаткою та діє до закінчення строку дії договору на виконання робіт з благоустрою № 18/07 від 18.07.2016р. у відповідності з його умовами (п.п. 1-4 Додаткової угоди № 1 до договору від 18.07.2016).

18.04.2018р. між КП «Узбережжя Одеси» та ТОВ "Гарант-2" було проведено звірку взаєморозрахунків , та , зокрема, було встановлено, що заборгованість КП «Узбережжя Одеси» перед ТОВ "Гарант-2" за Договором №18/07 від 18.07.2016р. станом на 18.04.2018р. становила 284 800 грн. ( з урахуванням оплати у сумі 25 000 грн. згідно платіжного доручення №589 від 30.08.2017р., у сумі 75 000 згідно платіжного доручення №661 від 19.09.2017р., оплати у сумі 100 000 грн. згідно платіжного доручення №55 від 01.11.2017р.).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, КП «Узбережжя Одеси» платіжним дорученням №64 від 13.07.2018р. перерахувало ТОВ "Гарант-2" 4 800 грн.

З урахуванням зазначених платежів, станом на дату розгляду справи позивач за первісним позовом просив суд стягнути з КП «Узбережжя Одеси» 199 200 грн. - основної заборгованості за Договором №18/07 від 18.07.2016р., а також 3% річних у розмірі 19 632 грн. 88 коп. та інфляційні втрати у розмірі 91 315 грн. 20 коп.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статтей 837, 838 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами статті 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про те, що сторони узгодили об'єкт, ціну та строки виконання робіт. На виконання умов Договору позивач виконав роботи в повному обсязі, відповідач прийняв виконанні роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2016р. від 31.08.2016р. ( з урахуванням зворотніх сум) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за серпень 2016р. від 30.08.2016р., не заявивши при цьому про недоліки, як того вимагають положення статті 853 ЦК України.

Отже, доведеною матеріалами справи є заборгованість відповідача перед позивачем за виконанні роботи за договором № 18/07 від 18.07.2016 в розмірі 199 200 грн. (з врахуванням часткової оплати).

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевірила правильність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі Законодавство та дійшла до висновку, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат зроблено арифметично і методологічно вірно, та господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 91 315 грн.20 коп. та 3% річних у розмірі 19 632 грн. 88 коп..

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-2" про визнання недійсним Договору №18/07 від 18.07.2016р., колегія зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом та перевірено під час апеляційного перегляду, рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016р. №313-УІІ «Про утворення комунального підприємства Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» шляхом злиття комунальних підприємств «Гідропарк «Лузанівка» , «Ланжерон» , Узберіжжя» , «Прибрежно-експлуатаційне обєднання Київського району» КП «Ланжерон» було вирішено утворити КП «Узбережжя Одеси» шляхом реорганізації відповідних комунальних підприємств, затвердити статут КП «Узбережжя Одеси» , призначити комісію з реорганізації комунальних підприємств , якій доручено здійснити заходи з реорганізації. Рішенням Одеської міської ради від 30.06.2016р. №933-УІІ внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 03.02.2016р. №313-УІІ, а саме: викладено у новій редакції додаток №2 до нього - склад комісії з реорганізації комунальних підприємств.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що особами, які мають право від імені КП «Ланжерон» вчиняти дії без довіреності у тому числі підписувати договори, є ОСОБА_4, з 25.02.2015р. (згідно Статуту) - керівник, та ОСОБА_5 - голова комісії з припинення або ліквідатор. При цьому, станом на дату прийняття судового рішення КП «Ланжерон» знаходиться в стані припинення.

18.07.2016 р. між КП «Ланжерон» в особі директора ОСОБА_6 (Замовник) та ТОВ "Гарант-2" (Підрядник) було укладено Договір №18/07 на виконання робіт з благоустрою, згідно п.1.1. якого Підрядник зобов'язався власними силами, з використанням своїх матеріалів, машин та механізмів, а також 2000 кв.м тротуарної плитки Замовника, виконати та здати Замовнику роботи, зазначені у Додатку №1 цього Договору, що є його невід'ємною частиною, згідно схеми, що додається, на території об'єкта - «Отрада, доріжки» . Замовник зобов'язався оплатити та прийняти у Підрядника виконані роботи згідно об'ємів, узгоджених у Додатку №1, та схеми згідно Генерального плану об'єкту.

За умовами п.3.1 Договору вартість робіт за цим Договором визначається проектно-кошторисною документацією (договірна ціна) та складає 484 800 грн. (з ПДВ). Оплата робіт за цим Договором здійснюється Замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядн6ика, на підставі актів виконаних робіт ( п.3.4 Договору.).

Матеріали справи містять ОСОБА_6 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016р. (КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2016р.( КБ-3), згідно якого за Договором №18/07 від 18.07.2016р. ТОВ "Гарант-2" було виконано робіт на суму 484 800 грн. ( з ПДВ). ОСОБА_7 приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт містять підписи представників Замовника та Підрядника , які скріплені печатками підприємств.

При цьому, ОСОБА_7 та довідка не містять посад, фамілій, імені та по батькові посадових осіб , що їх підписали.

Відповідність відтисків печаток сторонами не оспорювалась та будь-які заперечення щодо дійсності вказаних відтисків печаток як на Договорі, так і на акті та довідці - відсутні, як і відсутні докази того, що печатка КП «Ланжерон» , якою було завірено підпис його представника, була втрачена або викрадена.

Відповідно до п.64 Постанови Кабінету Міністрів України №1893 від 27.11.1998р. «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів , справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію» , суб'єкти підприємницької діяльності несуть повну відповідальність за законність використання їх печатки.

Отже, відтиск печаток та штампів підприємства, наявний на документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції.

З матеріалів справи вбачаеться, що на виконання Договору №18/07 від 18.07.2016р. КП «Ланжерон» перерахувало ТОВ "Гарант-2" платіжним дорученням №815 від 05.09.2016р. 20 000 грн., платіжним дорученням №817 від 06.09.2016р. - 20 000 грн., платіжним дорученням №818 від 06.09.2016р. - 40 800 грн.

ОСОБА_7 свідчить про те, що Договір №18/07 від 18.07.2016р. був прийнятий його сторонами, у тому числі і КП «Ланжерон» , ТОВ "Гарант-2" у частині виконання робіт, КП «Ланжерон» у частині оплати за виконані роботи.

Відповідно до п.1.2 Статуту КП «Узбережжя Одеси» , затвердженого рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016р. №313-УІІ, підприємство є правонаступником «Гідропарк «Лузанівка» , «Ланжерон» , Узберіжжя» , «Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району» .

Додатковою угодою №1 від 06.03.2017р. до Договору на виконання робіт з благоустрою №18/07 від 18.07.2016р., укладеною між КП «Узбережжя Одеси» в особі першого заступника директора ОСОБА_4, що діяв на підставі Статуту (Замовник) та ТОВ "Гарант-2" в особі директора ОСОБА_8, що діяв на підставі Статуту (Підрядник) , сторони домовилися, що КП «Узбережжя Одеси» як Новий «Замовник» набуває всіх прав та обов'язків первісного «Замовника» - КП «Ланжерон» за Договором №18/07 від 18.07.2016р., як правонаступник на підставі рішення Одеської міської ради від 03.02.2016р. №313-УІІ . Згідно п.2 Додаткової угоди після її підписання Новий «Замовник» стає стороною за Договором №18/07 від 18.07.2016р. Угода діє з моменту її підписання сторонами, скріплення печатками та до закінчення строку дії Договору №18/07 від 18.07.2016р. відповідно до його умов.

Відповідно до положень статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою (стаття 512 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Дійсно, з матеріалів справи не вбачається наявності у ОСОБА_4 повноважень на підписання зазначеного правочину, але, відповідно до положень ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вірно встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Новий Замовник - КП «Узбережжя Одеси» вчинило дії щодо наступного схвалення правочину, а саме: надавало гарантійні листи від 28.02.2017р. та від 28.04.2017р., згідно з якими загальний розмір заборгованості за договорами №18/07 від 18.07.2016р. та №01/09 від 01.09.2016р. становить 585 000 грн. У серпні, вересні та листопаді 2017р. відбулося часткове погашення КП «Узбережжя Одеси» заборгованості перед ТОВ "Гарант-2" за Договором №18/07 від 18.07.2016р., а саме: у сумі 25 000 грн. згідно платіжного доручення №589 від 30.08.2017р., у сумі 75 000 згідно платіжного доручення №661 від 19.09.2017р., оплати у сумі 100 000 грн. згідно платіжного доручення №55 від 01.11.2017р., згідно платіжного доручення №64 сплачено 4 800 грн., що також свідчить про визнання Договору.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов в оскаржуваному рішенні від 13.12.2018р. правомірного та обгрунтованого висновку про відсутнісь підстав для визнання недійсним Договору №18/07 на виконання робіт з благоустрою від 18.07.2016р., укладеного між КП «Ланжерон» та ТОВ "Гарант-2".

Щодо доводів апеляційної скарги, що сума заборгованості відповідача є меншою ніж зазначена у рішенні суду, на підтвердження яких скаржник посилається на порядок погашення заборгованості від 21.04.2017р. з грфіком погашення заборгованості та гарантійний лист КП ОМР Узбережжя Одеси № 253 від 28.04.2017,, судова колегія зазначає наступне.

З гарантійного листа КП ОМР Узбережжя Одеси № 253 від 28.04.2017р. та графіку погашення заборгованості, на який посилається апелянт, не можливо встановити, яку саме суму заборгованості відповідач має перед позивачем за договором № 18/07 від 18.07.2016р., оскільки вказаний лист не містить жодних посилань на будь-який договір. При цьому, колегія суддів встановила, що матеріали справи містять належні і допустимі докази вартості робіт, що роботи позивачем виконанні, а відповідач прийняв їх та здійснив часткову оплату (договір № 18/07 від 18.07.2016р., акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року за формою № КБ-2в довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року № КБ-3 та платіжні доручення №815 від 05.09.2016р., №817 від 06.09.2016р., №818 від 07.09.2016р.; №589 від 30.08.2017р., №661 від 19.09.2017р., №55 від 11.01.2017р.; №64 від 13.07.2018р.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника, що судом першої інстанції не було з'ясовано чому сумма позовних вимог відрізняється від тих, які позивач вказував у листі про погашення заборгованості від позовних вимог, і чому кожний акт звірки взаєморозрахунків відрізняється від попередніх актів та є значно більшим за сумами вимог, ніж попередні, оскільки у разі незгоди з наданим позивачем розрахунком заборгованості за вказаним договором від 18.07.2016р., відповідач має право надати власний розрахунок заборгованості, проте відповідач не скористався своїм правом та не надав до суду контррозрахунок заборгованості за договором №18/07 від 18.07.2016, а отже і не спростував невідповідність вказаних у розрахунку позивача сум.

При цього, судова колегія зазначає, що ухвалою суду першої інстанції від 11.07.2018 було відкрито провадження у даній справі та крім іншого, надано відповідачу строк для надання відзиву на позов пятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження по справі.

Щодо тверджень апелянта, що судом першої інстанції невірно було надано оцінку фактам щодо подальшого визнання (схвалення) Договору КП ОМР Узбережжя Одеси , додаткову угоду підписано особою, яка не мала повноважень на це, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України).

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11; постанова Вищого господарського суду України від 14 березня 2017 року у справі № 910/32920/15; постанова Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 910/9915/17).

Схвалення - це дія, яка спрямована на виникнення певного наслідку і повинна бути позитивно виражена ззовні і доведенням її до інших. Чинним законодавством не встановлений строк для схвалення правочину, однак відповідно до умов цивільного та господарського законодавства схвалення правочину повинно здійснюватися протягом нормально необхідного строку.

За своєю юридичною природою подальше схвалення правочину є одностороннім правочином, вчиненим на розсуд довірителя. Схвалення може бути висловлене як у письмовій формі, так і шляхом конклюдентних дій, наприклад у вигляді прийняття виконання, здійснення розрахунків тощо.

Якщо довіритель бажає схвалити правочин для того, щоб уникнути можливих судових розглядів, він повинен схвалити його повністю. Довіритель не може схвалити вигідні частини договору, і відкинути ті його частини, які йому не вигідні.

Оспорюваний КП ОМР Узбережжя Одеси Договір №18/07 на виконання робіт з благоустрою від 18.07.2016 року, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2016 року від 31.08.2016 року (з врахуванням зворотних сум) і довідка про вартість виконаних юрми КБ-3 за серпень 2016 року від 31.08.2016 року є дійсними та укладеними у відповідності до норм діючого законодавства, так як вони були підписані ОСОБА_6, який відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань був керівником КП Ланжерон з 25.02.2015 (згідно Статуту) та у подальшому схвалені ОСОБА_2 підприємством ОМР Узбережжя Одеси .

КП ОМР Узбережжя Одеси підписуючи 18 квітня 2018 року акт звірки взаємних розрахунків - здійснило наступне схвалення уповноваженою особою укладеного договору на виконання робіт по благоустрою № 18/07 від 18.07.2016 року , акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2016 року від 31.08.2016 року (з врахуванням зворотних сум) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за серпень 2006 року від 30.08.2016 року, додаткової угоди № 1 від 06 березня 2017 року до договору на виконання робіт з благоустрою № 18/07 від 18.07.2016 року.

При цьому, з моменту укладання оспорюваного правочину КП ОМР Узбережжя Одеси не повідомляло ТОВ Гарант-2 про відмову або не прийняття умов укладених правочинів, а навпаки здійснювало часткове погашення заборгованості за договором на виконання робіт по благоустрою № 01/09 від 01.09.2016 року.

Також, як зазначалось вище, на Договорі на виконання робіт по благоустрою № 18/07 від 18.07.2016 року, акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2016 року від 31.08.2016 року (з врахуванням зворотних сум) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за серпень 2006 року від 30.08.2016 року - наявний штамп КП Ланжерон , а на додатковій угоді № 1 від 06 березня 2017 року до договору на виконання робіт з благоустрою № 18/07 від 18.07.2016 року та акті звірки взаємних розрахунків від 18.04.2018 року - наявний штамп КП ОМР Узбережжя Одеси .

На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2018р. у справі № 916/1403/18 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 підприємства Одеської міської ради Узбережжя Одеси суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Комунальне підприємство Одеської міської ради Узбережжя Одеси , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, суд постановив:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства Одеської міської ради "Узбережжя Одеси" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2018р. у справі №916/1403/18 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскарженню в порядку та строки передбачені ст.ст.287-288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 12.03.2019

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.М. Принцевська

Суддя Г.П. Разюк