ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2019м. ДніпроСправа № 904/124/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ", м. Дніпро
про стягнення основного боргу у сумі 74 485,33 грн., пені у сумі 8757,29 грн., інфляційних втрат у сумі 4841,58 грн., 3 % річних у сумі 732,22 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ" (далі - відповідач) про стягнення основного боргу у сумі 74 485,33 грн., пені у сумі 8757,29 грн., інфляційних втрат у сумі 4841,58 грн., 3 % річних у сумі 732,22 грн.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позовної заяви.
06.07.2018 між сторонами укладено договір оренди № 0607/2018-О.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування об'єкта оренди.
Взяті на себе зобов'язання відповідач виконав не у повному обсязі, внаслідок чого у нього перед позивачем утворився борг, який складає 74 485,33 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:
- пеню у сумі 8757,29 грн. (за період з 04.08.2018 - по 28.12.2018);
- інфляційні втрати у сумі 4841,58 грн. (за період з серпня 2018 - по листопад 2018);
- 3 % річних у сумі 732,22 грн. (за період з 04.08.2018 - по 28.12.2018).
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2019 справу № 904/124/19 передано судді Петренко Наталії Едуардівні.
Ухвалою Господарського Дніпропетровської області від 14.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 05.02.2019; відповідачу запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.
Господарський суд констатує, що належним чином засвідчена копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка надіслана на адресу відповідача 17.01.2019 та отримана останнім 31.01.2019, згідно поштового повідомлення № 4930007250560 (арк. справи 111).
Отже, зважаючи на зазначене вище, господарським судом дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи.
Відзив на позов не надано.
У разі ненадання відзиву, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
05.02.2019 від представника відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з погіршенням здоров'я представника відповідача.
05.02.2019 від представника позивача до суду надійшли наступні документи:
- уточнення попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс, у зв'язку із розглядом справи у розмірі 14 467,20 грн., з яких: судовий збір у сумі 1921,00 грн., послуги адвоката у сумі 10 000,00 грн., послуги адвоката у сумі 2500,00 грн., поштові витрати у сумі 46,20 грн.;
- заперечення позивача на клопотання відповідача (представника відповідача) про перенесення розгляду справи;
- заява позивача про долучення до матеріалів справи копії акту здачі-прийняття наданих послуг № 36 від 05.02.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 відкладено розгляд справи на 20.02.2019.
13.02.2019 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відпустці.
18.02.2019 від представника позивача до суду надійшло уточнення попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс, у зв'язку із розглядом справи у розмірі 18 000,00 грн., з яких: судовий збір у сумі 1921,00 грн., послуги адвоката у сумі 10 000,00 грн., послуги адвоката у сумі 5000,00 грн., компенсація витрат адвоката на проїзд в засідання 20.02.2019 у сумі 1033,60 грн., поштові витрати у сумі 46,20 грн.
20.02.2019 від представника позивача до суду надійшла заява позивача про повідомлення відповідача (представника відповідача) про розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2019 відкладено розгляд справи на 11.03.2019.
20.02.2019 від представника позивача до суду надійшла заява позивача про долучення копії акту здачі-прийняття наданих послуг № 49 від 20.02.2019.
26.02.2019 від представника позивача до суду надійшло уточнення попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс, у зв'язку із розглядом справи у розмірі 18 000,00 грн., з яких: судовий збір у сумі 1921,00 грн., послуги адвоката у сумі 10 000,00 грн., послуги адвоката у сумі 7500,00 грн., компенсація витрат адвоката на проїзд в засідання 20.02.2019 та 11.03.2019 у сумі 2271,13 грн., поштові витрати у сумі 46,20 грн.
11.03.2019 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
11.03.2019 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.
В судовому засіданні, яке відбулося 11.03.2019 здійснено розгляд справи по суті.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні, яке відбулося 11.03.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ" (далі - орендар, відповідач) укладений Договір оренди № 0607/2018-О від 06.07.2018 (далі - Договір).
Предметом договору є надання орендодавцем в строкове платне користування (оренду) орендарю підйомно-транспортного обладнання (навантажувачі, річтраки, транспортувальники, палет та інше), далі - за текстом договору іменоване, як майно або об'єкт оренди, за умови сплати останнім орендної плати згідно Додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного договору. Перелік майна, що передається в оренду за даним договором та його кількість та вартість, зазначено в додатку №1 до даного договору, що є його невід'ємною частиною. Технічна характеристика майна, що передається в оренду за даним договором, зазначена в додатку № 4 до даного договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 1.1. договору).
Майно передається в оренду з метою його використання для виробничих та будь-яких інших господарських (підприємницьких) потреб орендаря. Напрямки використання майна визначаються орендарем самостійно, без необхідності отримання погодження від орендодавця (пункт 1.2. договору).
Строк оренди. Відповідно до п. 2.1. Договору строк користування орендарем майном визначається в Додатку №1 до цього договору та починає свій перебіг з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі майна.
Факт передачі майна в оренду за умовами договору підтверджується актом прийому-передачі обладнання (майна) №1, який є Додатком №2 до договору.
Орендна плата. Пунктом 3.1 договору визначено, що орендар виплачує орендодавцю плату за користування майном відповідно до Додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно пункту 1.1. Додатку №1 від 06.07.2018 до договору визначені умови оплати:
- підпункт 1.1.1. Розмір орендної плати за один календарний місяць користування кожною окремою одиницею майна та розмір відновлювальної вартості, зазначені в п. 1.3. даного Додатку в гривні, розраховані виходячи з наступного курсу НБУ євро до гривні: 1 Євро = 30,9466 грн. (погоджений сторонами курс на дату укладення цього додатку) і є попередньою орієнтовною ціною, яка полягає перегляду відповідно до п. 1.1.4 даного Додатку і діє до встановлення остаточної ціни. Еквівалент орендної плати за місяць в іноземній валюті з кожної окремої одиниці майна з урахуванням ПДВ зазначено в п. 1.3. даного Додатку. Загальна сума орендної плати за все майно на місяць, з урахуванням ПДВ, становить 993 євро.
- підпункт 1.1.2. Орендна плата за звісний місяць оренди сплачується не пізніше 3-го робочого для такого звітного місяця.
- підпункт 1.1.3. Платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривні). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування орендарем грошових коштів на поточний рахунок орендодавця за цим договором. У випадку підвищення рівня курсу євро до української гривні на день виставлення рахунку фактури відповідно до курсу НБУ у порівнянні із курсом, зазначеним в п. 1.1.1. цього додатку.
- підпункт 1.1.5.Рахунок-фактура за поточний місяць оренди має бути виставлений не пізніше кожного першого числа поточного місяця із зазначенням курсу євро до Української гривні на НБУ на день, що передував дню виставлення рахунку.
Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 283 Господарського кодексу України та статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем у період з серпня 2018 - по жовтень 2018 відповідачу надані послуги з оренди у розмірі 96 485,33 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:
- акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000772 від 31.08.2018 на суму 31 310,08 грн. (арк. справи 30);
- акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000881 від 28.09.2018 на суму 32679,13 грн. (арк. справи 32);
- акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0001016 від 31.10.2018 на суму 32496,12 грн. (арк. справи 34).
За твердженням позивача, заборгованість за вказаний період, з урахуванням часткової оплати основного боргу складає 74 485,33 грн.
Господарський суд дійшов висновку, що конклюдентними діями відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відноситися дії з часткової оплати спірної заборгованості.
Дослідивши вказані акти здачі-прийняття робіт, господарський суд констатує, що останні підписані представниками сторін, підписи, яких засвідчено печатками підприємств позивача та відповідача. Відтак, зазначені акти здачі-прийняття робіт є належними доказами надання послуг з оренди позивачем відповідачу.
Доказів оплати орендних платежів в сумі 74 485,33 грн. відповідач не надав.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 74 485,33 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
За приписами п. 9.1. договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених даним договором, кожна сторона несе відповідальність у порядку, передбаченому діючим законодавством України та з урахуванням особливостей, передбачених даним договором. Винна сторона зобов'язана відшкодувати збитки, заподіяні іншій стороні невиконанням або неналежним виконанням обов'язків, передбачених даним договором. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання обов'язків по даному договору.
Позивач нарахував відповідачу пеню розмірі 8757,29 грн. (за період з 04.08.2018 - по 28.12.2018).
Господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки договором оренди №0607/2018-О від 06.07.2018 сторони не визначили розмір нарахування пені.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 4841,58 грн. (за період з серпня 2018 - по листопад 2018) та 3 % річні у сумі 732,22 грн. (за період з 04.08.2018 - по 28.12.2018).
Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат та 3 % річних не надав.
Господарський суд перевірив розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних, визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з вимогами п. п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до "Адвокатського Бюро Володимира Потапенко" з метою надання позивачу правової допомоги з приводу захисту інтересів в Господарському суді Дніпропетровської області у справі № 904/5124/19.
Між ТОВ "Універсал-Спецтехніка" (позивачем, клієнтом) та "Адвокатським Бюро Володимира Потапенко" (бюро) укладений договір про надання правової допомоги №1 від 17.08.2018.
Факт надання правової допомоги "Адвокатського Бюро Володимира Потапенко" підтверджується наявними в матеріалах справи:
- актом здачі-прийняття наданих послуг № 30 від 28.12.2018, згідно якого розмір понесених позивачем витрат на адвокатські послуги складає суму 10 000,00 грн., відповідно до рахунку-фактури №30 від 19.12.2018, яка сплачена позивачем за платіжним дорученням №7392 від 21.12.2018 у повному обсязі;
- актом здачі-прийняття наданих послуг № 36 від 05.02.2019, згідно якого розмір понесених позивачем витрат на адвокатські послуги складає суму 2500,00 грн., відповідно до рахунку-фактури №36 від 29.01.2019, яка сплачена позивачем за платіжним дорученням №7733 від 30.01.2019 у повному обсязі;
- актом здачі-прийняття наданих послуг № 49 від 20.02.2019, згідно якого розмір понесених позивачем витрат на адвокатські послуги складає суму 3533,60 грн., відповідно до рахунку-фактури №49 від 12.02.2019, яка сплачена позивачем за платіжним дорученням №7872 від 12.02.2019 у повному обсязі;
- рахунком-фактурою №50 від 20.02.2019, за яким позивачем сплачено платіжним дорученням №7998 від 20.02.2019 суму 3737,53 грн. (арк. справи 144).
Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, і відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, господарський суд приходить до висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача, стягнувши з останнього на користь позивача суму в загальному розмірі 19 771,13 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Таким чином, позивачем понесено витрати на надсилання відповідачу копії позовної заяви і копії доданих до неї документів листом з описом вкладення у розмірі 46,20 грн., що підтверджується поштовою квитанцією від 29.12.2018 (зворотня сторінка аркушу справи 9).
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 172, 231, 233, 236-238, 240-241, 247-252, 254-259, п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" (03170, місто Київ, вулиця Перемоги, будинок 9, офіс 7; код ЄДРПОУ 32210390) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ" (49087, місто Дніпро, вулиця Калинова, будинок 68; код ЄДРПОУ 40233962) про стягнення основного боргу у сумі 74 485,33 грн., пені у сумі 8757,29 грн., інфляційних втрат у сумі 4841,58 грн., 3 % річних у сумі 732,22 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ" (49087, місто Дніпро, вулиця Калинова, будинок 68; код ЄДРПОУ 40233962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" (03170, місто Київ, вулиця Перемоги, будинок 9, офіс 7; код ЄДРПОУ 32210390) основний борг у сумі 74 485,33 грн. (сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят п'ять грн. 33 коп.), інфляційні втрати у сумі 4841,58 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок одна грн. 58 коп.), 3 % річних у сумі 732,22 грн. (сімсот тридцять дві грн. 22 коп.), витрати по сплаті судового збору в сумі 1731,59 грн. (одна тисяча сімсот тридцять одна грн. 59 коп.), витрати на професійну правничу допомогу у сумі 19 817,33 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімнадцять грн. 33 коп.)
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Реквізити сторін:
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" (03170, місто Київ, вулиця Перемоги, будинок 9, офіс 7; код ЄДРПОУ 32210390).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ" (49087, місто Дніпро, вулиця Калинова, будинок 68; код ЄДРПОУ 40233962).
Повний текст рішення складено - 12.03.2019.
Суддя Н.Е. Петренко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2019 |
Оприлюднено | 12.03.2019 |
Номер документу | 80365139 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Наталія Едуардівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Наталія Едуардівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Наталія Едуардівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Наталія Едуардівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Наталія Едуардівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні