Рішення

від 11.03.2019 по справі 910/17464/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.03.2019Справа № 910/17464/18

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Фермерського господарства Карат

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інновер Агро

про стягнення 371 374,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Карат (надалі - ФГ Карат ) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Інновер Агро (надалі - ТОВ Інновер Агро ) про стягнення 371 374,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було оплачено вартість товару згідно рахунку-фактури №ІА-0007559 від 04.09.2017, а відповідачем належним чином зобов'язання по поставці товару не виконано, в зв'язку з чим позивач просить повернути на його користь суму попередньої оплати у розмірі 371 374,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначити строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Зазначена ухвала суду направлена відповідачу на адресу місцезнаходження поштовим відправленням №0103048931298, проте повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення фірма не зареєстрована .

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 28.12.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано, будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

04.09.2017 між ТОВ Інновер Агро (постачальник) та ФГ Карат (покупець) був укладений договір поставки мінеральних добрив №04092017/13 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у встановлені цим договором строки мінеральні добрива у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець прийняти та оплатити його вартість за цінами та на умовах визначених цим договором.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна, кількість, асортимент, терміни і пункти поставки товару обумовлюються в додатках (специфікаціях) до даного договору, які погоджуються сторонами та є невід'ємними частинами даного договору.

Так, 04.09.2017 сторонами підписана специфікація №1 до Договору (надалі - Специфікація №1 ) за умовами п. 1 якої загальна вартість продукції за даною специфікацією складає: сімсот сорок дві тисячі сімсот сорок дев'ять гривень 50 копійок.

Пунктом 2 Специфікації передбачені умови оплати: покупець має здійснити попередню оплату 50% вартості товару протягом двох банківський днів з моменту виставлення рахунку постачальником, та післясплата 50% в день отримання товару.

Відповідно до п. 4 Специфікації строки поставки: 07.09.2017-08.09.2017.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №ІА-0007559 від 04.09.2017 на оплату товару загальна сума якого складає 742 749,50 грн., а згідно платіжного доручення №511 від 04.09.2018 позивачем вказаний товар оплачений у розмірі 371 374,75 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 371 374,75 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжне доручення №511 від 04.09.2018) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача попередньої оплати у розмірі 371 374,75 грн. (50% вартості товару) згідно рахунку на оплату №ІА-0007559 від 04.09.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4 Специфікації відповідач мав поставити товар згідно Договоре не пізніше 08.09.2017.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту поставки товару за Договором у встановлений строк.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлена претензія №23/1 від 12.09.2017, в якій ФГ Карат просило ТОВ Інновер Агро повернути грошові кошти у сумі 371 374,75 грн., у зв'язку з не здійсненням поставки товару згідно Договору.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, із реалізацією покупцем його права на повернення передоплати за договором, правочин, що витікає з цього договору, припиняється та виникає нове грошове зобов'язання.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного суду від 25.05.2018 у справі №925/125/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 371 374,75 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 371 374,75 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ФГ Карат про стягнення з ТОВ Інновер Агро заборгованості у розмірі 371 374,75 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Згідно із попереднім розрахунком судових витрат, розмір судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом даної справи, становив 5 570,62 грн. судового збору за подання позовної заяви, 881,00 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а також 8 000,00 грн. витрати на професійну правову допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу ФГ Карат посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги та представлення інтересів в суді від 03.12.2018, укладеним з Адвокатським бюро Павла Нікітюка , додатковою угодою №1 до договору про надання професійної правничої допомоги та представлення інтересів в суді від 03.12.2018, рахунком №20 від 18.12.2018 та платіжним дорученнями №30 від 18.12.2018.

Судом встановлено, що 02.12.2018 між Фермерським господарством Карат (клієнт) та Адвокатським бюро Павла Нікітюка було укладено договір про надання професійної правничої допомоги та представлення інтересів в суді, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є надання адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справі щодо стягнення (добровільне повернення) коштів, що сплачені клієнтом згідно договору поставки мінеральних добрив №04092017/13 від 04.09.2017, з Товариства з обмеженою відповідальністю Інновер Агро із штрафними санкціями, в тому числі і щодо звернення до суду, підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів по справі, у випадку добровільного неповернення коштів, та представлення інтересів в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання професійної правничої допомоги та представлення інтересів в суді від 03.12.2018, Фермерським господарством Карат та Адвокатським бюро Павла Нікітюка було складено акт приймання виконаних робіт від 23.01.2019, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень.

Згідно вказаного акту, витрати на правову допомогу (гонорар) за даним позовом складають 8 000,00 грн., які були сплачені клієнтом на рахунок адвокатського бюро 18.12.2018, що підтверджується платіжними дорученням №30 від 18.12.2018.

Із змісту акту приймання виконаних робіт від 23.01.2019 вбачається, що адвокатом Нікітюком Павлом Михайловичем було надано послуги з вивчення судової практики у схожих справах на суму 1 250,00 грн., оформлення додатків до позовної заяви, в тому числі і до відповідача на суму 1 750,00 грн., підготовка та оформлення позовної заяви, в тому числі і примірника для відповідача по справі на суму 3 750,00 грн. та підготовка і оформлення клопотання про долучення документів на підтвердження повноважень представника та доказів по справі на суму 1 250,00 грн.

На підтвердження повноважень адвоката Нікітюка П.М. позивачем надано ордер серії РН-595 №117 від 15.01.2019, свідоцтво серії РН-№1065 від 01.03.2014 та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України серії ВК №001086.

Отже, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатським бюро Павла Нікітюка професійної правничої допомоги Фермерському господарству Карат в межах даної справи на суму 8 000,00 грн.

Враховуючи викладене, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, а також витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Стосовно витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову, суд відзначає, що у зв'язку з відмовою в її задоволенні, що відображено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.12.2018, такі витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства Карат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інновер Агро (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код 34414165) на користь Фермерського господарства Карат (35830, Рівненська обл., Острозький район, село Милятин; ідентифікаційний код 34414165) заборгованість у розмірі 371 374 (триста сімдесят одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 75 коп., судовий збір у розмірі 5 570 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 62 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий