Рішення

від 11.03.2019 по справі 910/16800/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2019Справа № 910/16800/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест"

про стягнення 117 462, 00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" (далі -відповідач) про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 117 462, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 3-2014 від 08.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 позовну заяву Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк залишено без руху. Встановлено Публічному акціонерному товариству Всеукраїнський акціонерний Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду: належним чином засвідчену читабельну копію рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк , яким визнано нікчемними договори про внесення змін до кредитного договору № 3-2014 від 08.01.2014.

02.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

В силу положень ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.01.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 66 Б, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 08.01.2019 з відміткою не зареєстровано .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливость ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.01.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 3-2014, умовами якого передбачено, що кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 150 000 000, 00 грн. (далі - кредит), а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені договором, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.

За умовами п.1.2. договору процентна ставка за користування кредитом становить 23 % річних.

Відповідно до п. 1.3. договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 06 січня 2015 року.

В пункті 2.3. договору сторони визначили, що проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується).

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок № 29098000100125 не пізніше 15 (п'ятнадцятого) календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту.

Згідно п. 6.5. договору, погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості:

- проценти за користування кредитом, прострочені на строк понад 31 день;

- комісії, прострочені на строк понад 31 день;

- проценти за користування кредитом, прострочені на строк до 31 день;

- комісії, прострочені на строк до 31 дня;

- прострочена до повернення частина кредиту;

- строкові проценти за користування кредитом;

- строкові комісії;

- сума основного боргу за кредитом;

- пеня та штрафи за несплату в строк кредиту, процентів та комісій.

З підписанням цього договору сторони домовились, що у випадку порушення позичальником будь-якої з умов договору, кредитор має право самостійно визначити інший порядок (черговість) погашення заборгованості позичальника перед кредитором.

Відповідно до п. 8.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором кредитор має право припинити надання кредитних коштів за цим договором, скасувати ліміт кредитування та вимагати дострокового повного погашення заборгованості позичальника за кредитом разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (у тому числі, прострочені проценти), пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до договору зобов'язань (п. 15.4. договору).

Договорами про внесення змін від 17.02.2014 року, 17.03.2014 року, 15.04.2014 року, 15.05.2014 року, 16.06.2014 року, 15.07.2014 року, 14.08.2014 року, 15.08.2014 року, 15.09.2014 року, 15.10.2014 року, 31.10.2014 року до кредитного договору № 3-2014 від 08.01.2014 року сторонами було перенесено строки сплати процентів за кредитним договором № 3-2014 від 08.01.2014 року, змінено дату повернення кредиту та змінено процентну ставку за користування кредитними коштами - 13, 5%.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року у справі № 910/23812/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 910/23812/15 позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" грошові кошти: заборгованості за кредитом - 150 000 000,00 грн. (сто п'ятдесят мільйонів гривень), заборгованості за процентами - 44 849 315,11 грн. (сорок чотири мільйони вісімсот сорок дев'ять тисяч триста п'ятнадцять гривень 11 копійок), пені за несвоєчасне погашення кредиту - 43 668 493,15 грн. (сорок три мільйони шістсот шістдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто три гривні 15 копійок), пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 9 767 826,40 грн. (дев'ять мільйонів сімсот шістдесят сім тисяч вісімсот двадцять шість гривень 40 копійок), заборгованості по 3% річних - 3 567 907,32 грн. (три мільйони п'ятсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот сім гривень 32 копійки), інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту - 54 656 336,34 грн. (п'ятдесят чотири мільйони шістсот п'ятдесят шість тисяч триста тридцять шість гривень 34 копійки) та інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів - 12 843 370,87 грн. (дванадцять мільйонів вісімсот сорок три тисячі триста сімдесят гривень 87 копійок). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень).

25.05.2016 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва 01.02.2016 року у справі № 910/23812/15 видано відповідні накази.

Зокрема, судом у справі № 910/23812/15 встановлено, що на виконання умов кредитного договору № 3-2014 від 08.01.2014 року кредитором було надано позичальнику кредит в розмірі 150 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №№ 245820, 245787 від 08.01.2014 року та банківською випискою по особовому рахунку відповідача станом на 08.01.2014 року, що в повному обсязі відповідає розміру траншу, який був погоджений сторонами кредитного договору № 3-2014 від 08.01.2014 року, проте відповідач, в порушення вищенаведених норм Цивільного кодексу України та умов кредитного договору, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 150 000 000,00 грн. та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Таким чином, суд у справі № 910/23812/15 дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" заборгованості за кредитом в розмірі 150 000 000, 00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 44 849 315, 11 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.

Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року у справі № 910/23812/15, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо повернення наданих кредитних коштів, станом на момент винесення судового рішення у даній справі заборгованість ТОВ "М'ясопродінвест" перед ПАТ ВіЕйБі за кредитним договором № 3-2014 від 08.01.2014 не погашена, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 117 462, 00 грн. - заборгованість за процентами, сплата яких прострочена на строк понад 31 день.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом у справі № 910/23812/15 на виконання умов кредитного договору № 3-2014 від 08.01.2014 року кредитором було надано позичальнику кредит в розмірі 150 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №№ 245820, 245787 від 08.01.2014 року та банківською випискою по особовому рахунку відповідача станом на 08.01.2014 року, що в повному обсязі відповідає розміру траншу, який був погоджений сторонами кредитного договору № 3-2014 від 08.01.2014 року, проте відповідач, в порушення вищенаведених норм Цивільного кодексу України та умов кредитного договору, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 150 000 000,00 грн. та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

На підставі постанови Правління НБУ від 20 листопада 2014 року № 733 "Про віднесення ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", згідно з яким з 21 листопада 2014 року по 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від № 63 від 20 березня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20 березня 2015 до 19 березня 2016 включно, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2016 року № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та повноваження ліквідатора ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на два роки - до 19 березня 2018 року включно.

15.02.2018 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 474 про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та делегування повноважень ліквідатора, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з 20.03.2018 по 19.03.2020 включно.

На виконання вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у повідомленні про нікчемність правочину (договору) № 11/2-27458 від 29.08.2015 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ВіЕйБі Банк" повідомлено відповідача про нікчемність договорів про внесення змін до кредитного договору №3-2014 від 08.01.2014, а саме: від 17.02.2014, від 17.03.2014, від 15.04.2014, від 15.05.2014, від 15.07.2014, від 14.08.2014, від 15.08.2014, від 15.09.2014, від 15.10.2014, та від 31.10.2014.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року у справі № 910/23812/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 910/23812/15 позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" грошові кошти: заборгованості за кредитом - 150 000 000,00 грн. (сто п'ятдесят мільйонів гривень), заборгованості за процентами - 44 849 315,11 грн. (сорок чотири мільйони вісімсот сорок дев'ять тисяч триста п'ятнадцять гривень 11 копійок), пені за несвоєчасне погашення кредиту - 43 668 493,15 грн. (сорок три мільйони шістсот шістдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто три гривні 15 копійок), пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 9 767 826,40 грн. (дев'ять мільйонів сімсот шістдесят сім тисяч вісімсот двадцять шість гривень 40 копійок), заборгованості по 3% річних - 3 567 907,32 грн. (три мільйони п'ятсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот сім гривень 32 копійки), інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту - 54 656 336,34 грн. (п'ятдесят чотири мільйони шістсот п'ятдесят шість тисяч триста тридцять шість гривень 34 копійки) та інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів - 12 843 370,87 грн. (дванадцять мільйонів вісімсот сорок три тисячі триста сімдесят гривень 87 копійок). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень).

Однак, відповідач надані кредитні кошти не повернув, доказів зворотного суду не надав, тож на момент винесення судового рішення у даній справі заборгованість ТОВ "М'ясопродінвест" перед ПАТ ВіЕйБі за кредитним договором № 3-2014 від 08.01.2014 не погашена, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальність "М'ясопродінвест" утворилась заборгованість за процентами, сплата яких прострочена на строк понад 31 день у сумі 117 462, 00 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, відповідно до п. 1.3. договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 06 січня 2015 року.

Згідно п. 6.5. договору, погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості:

- проценти за користування кредитом, прострочені на строк понад 31 день;

- комісії, прострочені на строк понад 31 день;

- проценти за користування кредитом, прострочені на строк до 31 день;

- комісії, прострочені на строк до 31 дня;

- прострочена до повернення частина кредиту;

- строкові проценти за користування кредитом;

- строкові комісії;

- сума основного боргу за кредитом;

- пеня та штрафи за несплату в строк кредиту, процентів та комісій.

З підписанням цього договору сторони домовились, що у випадку порушення позичальником будь-якої з умов договору, кредитор має право самостійно визначити інший порядок (черговість) погашення заборгованості позичальника перед кредитором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Тож, позивач просить суд стягнути з відповідача 117 462, 00 грн. - заборгованість за процентами, сплата яких прострочена на строк понад 31 день.

Відповідно до п.1.2. договору процента ставка за користування кредитом становить 23 % річних.

Таким чином, приймаючи до уваги положення п. 1.2. кредитного договору, враховуючи погоджену сторонами проценту ставку, а також виходячи із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суд дійшов про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами у сумі 117 462, 00 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 66 Б, ідентифікаційний код - 35755680) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул.Дегтярівська 27-Т, ідентифікаційний код - 19017842) 117 462 (сто сімнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 37 коп. - заборгованості за процентами та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя С. О. Щербаков