Рішення

від 05.03.2019 по справі 911/2480/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2480/18

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., при секретарі судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Державного підприємства "Національні інформаційні системи" до Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про стягнення 7469,82 грн

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 01.02.2019 вих. № 421/03.1-06;

від відповідача: не прибув.

Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (далі - позивач) подало до суду позов про стягнення з Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач) 7469,82 грн, з яких: 6750,00 грн основної заборгованості, 205,27 грн 3% річних та 514,55 грн інфляційних втрат.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації від 07.04.2016 № 4/КО/АСДР в частині несвоєчасної сплати боргу за отримані послуги з технічної підтримки роботи з державними реєстрами працівниками відповідача.

Ухвалою від 13.11.2018 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання для її розгляду на 13.12.2018.

Ухвалою від 13.12.2018 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 07.02.2019

Ухвалою від 07.02.2019 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.03.2019.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

При цьому щодо неприбуття в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги таке.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час розгляду справи в суді Комунальне підприємство "Бюро державної реєстрації" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зареєстроване за адресою: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Київська, будинок 24, кімната 201.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі її місцезнаходження.

За ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялися ухвали Господарського суду Київської області від 13.11.2018, 13.12.2018 та 07.02.2019, відповідає адресі, вказаній у витязі з ЄДР.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріали справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством "Національні інформаційні системи" (далі - підприємство) та Комунальним підприємством "Бюро державної реєстрації" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - користувач) був укладений договір про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації (далі - договір), за умовами якого підприємство зобов'язалося здійснити організаційні заходи щодо надання співробітникам користувача, які відповідно до законодавства мають право доступу до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (далі - Система), логіну та паролю (далі - ідентифікатори) доступу до Системи, у кількості, що відповідає кількості співробітників користувача, зазначених у письмовому замовленні, що подається користувачем за формою, встановленою у додатку 2 до цього договору, з метою здійснення ними повноважень, передбачених чинним законодавством України.

За п. 6.1 договору передбачено, що він набирає чинності з дати прийняття підприємством в особі відповідної філії від користувача заповненої належним чином заяви про приєднання до цього договору. Цей договір діє протягом одного року. Заява про приєднання до цього договору розглядається відповідною філією підприємства виключно після надходження на адресу підприємства копії рішення уповноваженого органу про акредитацію суб'єкта державної реєстрації, засвідченої в установленому законодавством порядку. Якщо жодна із сторін не заявить про припинення дії цього договору до 01 грудня поточного року, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах.

Судом встановлено, що заяву про приєднання до умов договору про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації, форма якої встановлена в додатку 1 до договору, користувач надіслав підприємству 05.04.2016 вих. № 2, а останній отримав заяву 07.04.2016. Заяві було присвоєно номер 4/КО/АСДР.

Надісланню заяви передував факт направлення користувачем підприємству наказу Міністерства юстиції України від 29.03.2016 №906/5 "Про акредитацію Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області як суб'єкта державної реєстрації" та листа Міністерства юстиції України від 31.03.2016 №2487/19/35-16 про перелік осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам до державного реєстратора.

Відтак, суд констатує, що договір про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації був укладений між сторонами, в порядку ст. 634 ЦК України, 07.04.2016, що також підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3.3 договору передбчено, що оплата послуг підприємства із надання користувачу послуг з технічної підтримки роботи з Системою (та її оновлення) ідентифікованих співробітників користувача, плата за яке зараховується на рахунок підприємства, здійснюється користувачем на підставі рахунку, протягом 5 календарних днів після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок підприємства.

Згідно з п.3.6 договору користувач зобов'язується підписувати та направляти на адресу підприємства один примірник акту наданих послуг підприємства протягом трьох днів з дня його отримання.

Пунктом 3.7 договору унормовано, що у випадку не направлення на адресу підприємства акту наданих послуг у передбачений п. 3.6. цього договору строк чи ненадходження до підприємства підписаного акту наданих послуг чи обґрунтування підстав неможливості його підписання, такий акт вважається таким, що підписаний користувачем, а послуги такими, що ним прийняті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належним чином надано відповідачеві зумовлені договором послуги, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом надання послуг № Б000076282 від 30.09.2017 на суму 6750,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг не виконав, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість у вищевказаній сумі.

За приписами ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи, зокрема наявними у справі копіями наступних документів: рахунком на оплату № 7486 від 30.09.2017, актом надання послуг № Б000076282 від 30.09.2017, розписками державних реєстраторів про отримання логінів та паролей, а також замовленнями відповідача щодо надання доступу до Реєстрів цим особам, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про виконані дії державного реєстратора відповідача, та відповідачем не спростований.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач двічі (16.01.2018 та 06.08.2018) звертався до відповідача із претензіями, в яких вказував на наявність заборгованості відповідача за надані послуги за спірним договором та вимагав сплати заборгованості у десятиденний термін із моменту отримання претензій. Докази направлення зазначених претензій наявні в матеріалах справи.

Проте станом на дату звернення позивача із позовом до суду, відповідачем не вжито жодних заходів для погашення існуючої перед позивачем заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6750,00 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в позовній заяві розрахунку суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 514,55 грн за період з 21.10.2017 по 25.10.2018, а також 205,27 грн 3% річних за аналогічний період.

Перевіривши проведені позивачем нарахування річних, господарський суд встановив, що їх суми обгрунтовані та вірні.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, виходячи з вищевказаного початку періоду їх нарахування, суд вважає правомірно заявленою до стягнення їх суму у розмірі 638,05 грн, сукупний індекс інфляції за період з 21.10.2017 по 25.10.2018 - 1,095, а не 1,076, як вказав позивач.

При цьому, суд зазначає, що допущення позивачем вищезазначених недоліків при розрахунку інфляційних втрат не вплинули на правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача їх суми у розмірі 514,55 грн, оскільки згідно з розрахунком суду, проведеним з урахуванням виправлених недоліків, розмір інфляційних складає більшу суму.

Враховуючи, що заявлення в суді вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у зменшеному розмірі є правом сторони, суд вважає вимогу позивача про стягнення на його користь 514,55 грн інфляційних втрат обґрунтованою.

Відповідно до ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав. Водночас вимоги позивача, заявлені у позові, суд вважає доведеними належними та допустимими доказами у справі.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 7469,82 грн, з яких: 6750,00 грн основної заборгованості, 205,27 грн 3% річних та 514,55 грн інфляційних нарахувань.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Національні інформаційні системи" до Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про стягнення 7469,82 грн задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, будинок 24, кімната 201, код ЄДРПОУ 40311488) на користь Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (04053, м.Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 4, код ЄДРПОУ 39787008): 6750 (шість тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок основної заборгованості, 205 (двісті п'ять) гривень 27 копійок 3% річних, 514 (п'ятсот чотирнадцять) гривень 55 копійок інфляційних втрат та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Повне рішення складено: 12.03.2019.

Суддя В.М. Антонова