ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року Справа № 915/27/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
без виклику сторін
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Приватного підприємства «Агроторговий дім «Фортуна» , 57300, АДРЕСА_1; адреса для листування: 54038, м.Миколаїв, вул.Морехідна, 1В/3, оф.208
до відповідача: Державного підприємства «Володимирське» , 56065, Миколаївська область, Казанківський район, с.Володимирівка, вул.Марії Павлової, буд.36
про: стягнення 57 600,00 грн.
10.01.2019 Приватне підприємство «Агроторговий дім «Фортуна» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 10.01.2019 в якій просить суд стягнути з Державного підприємства «Володимирське» заборгованості у розмірі 57 600,00 грн. судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі - продажу №145 в частині оплати поставленого позивачем товару.
Також, позивачем надано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.
Вказану ухвалу було отримано відповідачем 15.01.2019 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 35441941. Відповідач відзиву по суті позовних вимог, заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
18 липня 2018 року між Приватним підприємством «Агроторговий дім «Фортуна» (далі - продавець) та Державним підприємством «Володимирське» (далі - покупець) було укладено Договір №145 купівлі - продажу (далі - Договір), у відповідності до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти до оплати засоби захисту рослин, насіння на умовах даного Договору (п.1.1 Договору). Найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю виміру та сума товару визначено у п.1.2 Договору.
Згідно п.1.3 Договору, документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: товарна накладна, податкова накладна, сертифікат якості.
У відповідності до п.3.1 Договору, ціна товару, вказана в п.1.2 Договору вважається такою, що базується на чинних на дату підписання цього Договору податках, зборах миті тощо, що відноситься до товару. У разі наступного збільшення/зменшення таких податків, зборів, мита, з врахуванням діючого курсу національної валюти на підставі діючого законодавства України, ціна товару може коригуватися сторонами у сторону збільшення/зменшення.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що загальна сума даного Договору становить 57 600,00 грн.
Відповідно до п.4.1.1 Договору, покупець здійснює оплату на умовах передоплати за товар в розмірі 100% на підставі рахунків на розрахунковий рахунок продавця.
Згідно п.5.2 Договору, перехід власності на товар відбувається в момент передачі його покупцю. Товар поставляється на умовах СРТ (в розумінні Інтеркомс-2010 ) за адресою покупця.
У відповідності до п.6.1 Договору, покупець гарантує виконання розрахунку по цьому Договору майном підприємства та особистим майном.
Пунктом 8.5 Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з цим підписанням і діє до остаточного виконання сторонами розрахунків.
Договір підписано та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним чи розірвання договору суду не подано.
Приписами ст. 655 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 662 Цивільного Кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Так, на виконання умов Договору позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 57 600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000177 від 19 липня 2018 року.
Вказаний товар був отриманий без зауважень відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на вказаній видатковій накладній.
Позивачем для оплати поставленого товару був виставлений рахунок - фактури №СФ-0000163 від 18.07.2018.
Відповідач всупереч умовам договору не розрахувався за поставлений товар, що і зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором купівлі - продажу №145 від 18.07.2018 в розмірі 57 600,00 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 760,00 грн.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 ГПК України (ст. 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ) передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст.126 ГПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Крім цього п.2 ч. 2 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як визначено у п.6.3 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7 відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 Кодексу, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з договору про надання правової допомоги №5 від 03.01.2019 (далі - Договір №5), укладеного між Приватним підприємством «Агроторговий дім «Фортуна» (далі - клієнт) та адвокатом ОСОБА_1 (далі - адвокат), адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнту професійну правничу допомогу у спорі, який виник між клієнтом та Державним підприємством Володимирське , а саме щодо поставки клієнтом та передання у власність ДП Володимирське засобів захисту рослин купівлі - продажу №145 від 18.07.2018, а клієнт зобов'язаний оплатити йому послуги в розмірі, у строк та в порядок, що встановлені цим Договором (п.1.1 Договору №5).
У відповідності до п.1.2 Договору, адвокат, зокрема, зобов'язаний: - ознайомитись та вивчити матеріали правовідносин, що виникли між клієнтом та ДП Володимирське , а саме щодо поставки клієнтом та передання у власність ДП Володимирське засобів захисту рослин за Договором купівлі - продажу №145 від 18.07.2018 в розмірі 57 600,00 грн.; - в термін до 11 січня 2019 року скласти позовну заяву у відповідності до вимог статей 161-164 ГК України, включаючи документи, які додаються до позовної заяви та передати їх клієнту для подання до господарського суду Миколаївської області.
Згідно п.3.1 Договору, за правову допомогу, передбачену в п.1.2 розділу 1 Договору, клієнт у безготівковій формі сплачує гонорар у фіксованому розмірі, а саме: 5 760,00 грн. Розмір гонорару складає 10 відсотків від ціни позову. Оплата здійснюється після відкриття провадження у справі. Розмір гонорару не підлягає зміні (п.3.1.1, п.3.1.2 Договору).
Пунктом 3.3 Договору, за результатом наданих послуг між адвокатом та клієнтом складається детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та їх вартості. Клієнт підтверджує, що визначений в пункті 3.1 розмір гонорару є розумним та відповідає його фінансовому стану (п.3.4 Договору).
11 січня 2019 року між клієнтом та адвокатом складено детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), згідно якого адвокатом надані послуги складання позовної заяви про стягнення з ДП Володимирське заборгованості за Договором купівлі - продажу №145 від 18.07.2018 в розмірі 57 600,00 грн. та передання її клієнту для подачі до господарського суду Миколаївської області. Вартість наданих послуг складає 5 760,00 грн.
Відповідно до Акту здачі - прийняття наданих послуг №1, сума гонорару адвоката складає 5 760,00 грн., який сплачений позивачем згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №6 від 07.02.2019.
Відповідно до п.6.5 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Позивачем надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката, а саме: договір про надання правової допомоги №5 від 03.01.2019, детальний опис виконаних робіт (надання послуг) від 11.01.2019, акт здачі - приймання надання послуг №1 від 11.01.2018, квитанцію до прибуткового касового ордеру №6 від 07.02.2019 про сплату 5 760,00 грн.
Суд також зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірний зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також предметом позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, то судові витрати слід покласти на відповідача, а саме судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 760,00 грн.
Керуючись п.13 ст. 8,, ст.ст. 73, 74, 76-79, 86,91, 123, 129, 232, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Володимирське» (56065, Миколаївська область, Казанківський район, с.Володимирівка, вул.Марії Павлової, буд.36, код ЄДРПОУ 32778065) на користь Приватного підприємства «Агроторговий дім «Фортуна» (57300, АДРЕСА_1; адреса для листування: 54038, м.Миколаїв, вул.Морехідна, 1В/3, оф.208, код ЄДРПОУ 35424436) заборгованості у розмірі 57 600,00 грн. судовий збір у розмірі 1921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 760,00 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2019
Суддя Н.О. Семенчук
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2019 |
Оприлюднено | 12.03.2019 |
Номер документу | 80366016 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Семенчук Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні