Рішення

від 11.03.2019 по справі 304/1798/18

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року

м.Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Шешені М.О.,

за участі секретаря судового засідання - Гарайдич Р.А.,

Справа № 304/1798/18

Провадження № 2/304/101/2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Муріна Олександр Степанович до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Перечинської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Мурін О.С. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що з 04 жовтня 2003 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого в них народилося донька ОСОБА_4 Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 17 червня 2011 року шлюб розірвано, а доньку після розірвання шлюбу залишено проживати разом з позивачкою ОСОБА_1 Остання самостійно займається вихованням доньки, піклується про її фізичний та духовний розвиток, а відповідач уже тривалий період взагалі не цікавиться життям своєї дитини, її здоров'ям, навчанням, не виявляє бажання спілкуватися з нею та не приймає участі у її вихованні. Разом з цим, за час шлюбу ОСОБА_3 взагалі не утримував свою дитину, у зв'язку з чим в 2009 році позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів, який рішенням Перечинського районного суду від 05 лютого 2009 року був задоволений. Оскільки відповідач ОСОБА_3 впродовж тривалого часу проживає окремо від дитини, не займається її вихованням та не виявляє інтересу до життя такої, бажання до спілкування зі своєю донькою, що є беззаперечною підставою для позбавлення його батьківських прав. Тому позивачка просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судове засідання ані позивачка ОСОБА_1 ані її представник - адвокат Мурін О.С. не з'явилися, однак останній подав заяву, в якій просить справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю та просять такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, а тому справа розглядається за його відсутності, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Представник органу опіки та піклування Перечинської РДА Набокова І.Ю. не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій просив справу розглянути без її участі, при цьому висновок органу опіки та піклування райдержадміністрації щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав підтримала повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони з 04 жовтня 2003 року перебували у шлюбі, від якого у них народилася одна дитини, а саме донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим від 15 грудня 2004 року виконкомом Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, актовий запис №29.

Також встановлено, що рішенням Перечинського районного суду від 17 червня 2011 року по справі №2-168/11 шлюб зареєстрований 04 жовтня 2003 року у виконкомі Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, розірвано, а доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати при матері, ОСОБА_1.

Крім цього встановлено, що рішенням Перечинського районного суду від 05 лютого 2009 року по справі №2-66/2009 стягнуто з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, в розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно, починаючи з 27 січня 2009 року до досягнення дитиною повноліття.

Разом з цим встановлено, що відповідач ОСОБА_3 взагалі не підтримує жодних зв'язків з донькою ОСОБА_4, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не спілкується з нею, не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не забезпечує їй доступу до культурних та духовних цінностей, матеріально не забезпечує її тощо.

Також встановлено, що орган опіки та піклування Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, згідно наданого суду висновку №24/01-31 від 23 січня 2019 року, вважає за доцільне надати згоду на позбавлення батьківських прав гр.ОСОБА_3, відносно доньки ОСОБА_4, як такого, що ухиляється від виконання батьківських обов'язків.

Так, згідно ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення .

У ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів .

Згідно ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.8 Закону України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно статті 11 цього ж Закону сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 12 даного Закону виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Разом з цим, згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що відповідач ОСОБА_3 взагалі не надавав і не надає жодної матеріальної допомоги на утримання своєї доньки ОСОБА_4, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з нею, не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не забезпечує доступу до культурних та духовних цінностей, а тому суд вважає, що відповідач фактично самоусунувся від виконання ним своїх батьківських обов'язків по вихованню та матеріальному забезпеченню своєї дитини, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід позбавити батьківських прав щодо його доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім цього, згідно ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Однак, як встановлено у судовому засіданні з відповідача ОСОБА_3 на даний час за рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2009 року уже стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, а тому дане питання судом не вирішується.

Разом з цим, суд роз'яснює відповідачу, що відповідно до ч.1 ст.169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Також, з відповідача підлягає стягненню і судовий збір, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.51 Конституції України, Декларацією прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, Конвенцією про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року, ст.ст.8, 11, 12 Закону України Про охорону дитинства , ст.ст.19, 150, 155, 164, 165, 166 СК України, с, ст.ст.13, 223, 259, 260, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов представника позивачки ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) - адвоката Муріна Олександр Степанович (адреса місця знаходження: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 42559600) до ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Перечинської районної державної адміністрації (адреса місця знаходження: 89200, Закарпатська область, м.Перечин, пл.Народна, №16, код ЄДРПОУ 35152206) про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав щодо доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Роз'яснити відповідачу - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що він в порядку ст.169 СК України вправі звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., як сплачений судовий збір.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Повне найменування сторін справи:

позивач ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1);

відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3.

Головуючий: Шешеня М. О.