Рішення

від 12.03.2019 по справі 357/786/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/786/19

2/357/1722/19

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко О. В. ,

при секретарі - Бондаренко Н. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області, про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом 23.01.2019 року мотивуючи тим, що він на підставі договору дарування нежитлової будівлі від 24.05.2011 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19.09.2016 року являється власником нежитлової будівлі площею 254,40 кв.м. за адресою: Білоцерківський район, с. Пилипча, вул.. Соборна ( Леніна), буд. 50-в та на підставі договору дарування нежитлової будівлі від 24.05.2011 року є власником нежитлової будівлі площею 548,90 кв.м. за адресою: Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна ( Леніна), буд. 52. До розпаювання вказані будівлі були розташовані на території бувшого господарського двору КСП Пилипчанське за адресою: Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна (Леніна) та належали КСП Пилипчанське . Вказані будівлі знаходяться на земельній ділянці загальною площею 0,7425 га, кадастровий номер: 3220485100:01:003:0044, що виділена в натурі ( на місцевості) згідно кадастрового плану, призначена для обслуговування господарських будівель та дворів, відноситься до земель колективної власності КСП Пилипчанське , право власності на яку посвідчується Державним актом на право колективної власності на землю серії КВ 000014 від 07.06.1996 року, виданого відповідно до рішення ОСОБА_2 сільської ради від 21.11.1995 року. Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам. Несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні смуги та інші захисні насадження, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо) не паювалися. Вказана земельна ділянка не підлягала паюванню, оскільки є землями під господарськими будівлями і дворами, а саме під господарським двором КСП Пилипчанське . Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України та ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) набувши у власність нежитлові будівлі до нього перейшло право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення, в розмірах, що зайнята будівлями, та на частину земельних ділянок, які необхідні для їх обслуговування. 21.12.2018 року він звернувся із заявою до ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області, в якій просив оформити за ним право власності на спірну земельну ділянку під нежитловими будівлями, однак сільська рада надала відповідь листом за № 14/02-14 від 09.01.2019 року про те, що не може прийняти рішення про передачу йому у власність земельних ділянок та рекомендувала для вирішення даного питання звернутися до суду. Можливість користуватися належним йому майном знаходиться у прямій залежності від можливості користуватися земельною ділянкою, тому позбавлення такого права, не дозволяє здійснювати належне йому право власності на майно в розумінні положень ст. 317 ЦК України, відповідно до якої власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Тому, позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,7425 га, кадастровий номер: 3220485100:01:003:0044, з цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування господарських будівель та дворів, в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна,50-в.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Білоцерківського району Київської області представника до суду не направила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, 19.02.2019 року до суду подала клопотання про розгляд справи без участі їх представника та відзив на позовну заяву обґрунтовуючи тим, що не заперечує проти позову, оскільки позивач дійсно є власником нежитлових споруд, які знаходяться в с. Пилипча, вул. Соборна,50-в, 52, які раніше належали КСП Пилипчанське . Зазначені нежитлові споруди розміщенні на земельній ділянці, яка відноситься до земель колективної власності КСП Мрія , право власності на яку посвідчується Державним актом на право колективної власності на землю серії КВ 000014 від 07.06.1996 року, виданого відповідно до рішення ОСОБА_2 сільської ради від 21.11.1995 року. Позивач звертався із заявою до сільської ради в якій просив оформити право власності на земельну ділянку під належними йому нежитловими будівлями, однак сільська рада не може оформити право власності на вказані в заяві земельні ділянки, оскільки законодавчо не визначена процедура переоформлення права власності на земельні ділянки, що знаходилися у колективній власності колективних сільськогосподарських підприємств. В зв'язку з тим, що в іншому порядку вирішити дане питання не має можливості позивачу було рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено матеріалами справи ( а.с. 1, 33-34), на підставі договору дарування нежитлової будівлі від 24.05.2011 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації КС142162631037 від 19.09.2016 року ( а.с. 11-15) являється власником нежитлової будівлі площею 254,40 кв.м. за адресою: Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна ( Леніна), буд. 50-в, та на підставі договору дарування нежитлової будівлі від 24.05.2011 року ( а.с. 16-18) є власником нежитлової будівлі площею 548,90 кв.м. за адресою: Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна ( Леніна), буд. 52. Вказані нежитлової будівлі до розпаювання належали КСП Пилипчанське , розташовані та території бувшого господарського двору колективного сільськогосподарського підприємства та розміщені на земельній ділянці загальною площею 0,7425 га, кадастровий номер: 3220485100:01:003:0044, з цільовим призначенням: ведення сільськогосподарського виробництва, що відносяться до земель колективної власності КСП Пилипчанське право власності на яку посвідчено Державним актом на право колективної власності серії КВ 000014 від 07.06.1996 року, виданого відповідно до рішення ОСОБА_2 сільської ради від 21.11.1995 року, що підтверджено довідкою ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області від 09.01.2019 року за № 12 та копією Державного акту на право колективної власності на землю ( а.с. 22-26).

Також, з матеріалів справи ( а.с. 19-21) вбачається, що вказані нежитлові будівлі розміщені на земельній ділянці площею 0,7425 га, яка виділена в натурі (на місцевості) згідно кадастрового плану земельної ділянки, експлікації земельних угідь та акта визначення та погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами від 25.03.2015 року.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,7425 га кадастровий номер: 3220485100:01:003:0044, під нежитловими будівлями, знаходиться в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області, відносяться до земель колективної власності КСП Пилипчанське , право власності на яку посвідчується Державним актом на право колективної власності на землю серії КВ 000014 від 07.06.1996 року, виданого відповідно до рішення ОСОБА_2 сільської ради від 21.11.1995 року, що також підтверджується довідкою Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 29-10-0.222-522/2-19 від 16.01.2019 року ( а.с. 27).

Відповідно до ч. 4 та 6 ст. 5 ЗК України (чинного на час видачі зазначеного державного акта) у колективну власність були передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств (сільськогосподарські та не сільськогосподарські угіддя).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, в тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Тобто, несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні смуги та інші захисні насадження, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо) не паювалися.

Відповідно до ст.377 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

За положеннями ч.1 ст.120 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах , встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Відповідно до п. е ст.141 Земельного кодексу України підставами для припинення права користування земельної ділянки є набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь - яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору.

Отже, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами, ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається.

Крім того, згідно вищенаведених правових норм, в усіх випадках переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає в набувача одночасно із виникненням права на розташовані на ній об'єкти.

Як зазначено в п.3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку.

За ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Як вказано вище в рішенні, позивачем здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у визначеному на час придбання цього майна порядку, а тому до нього перейшло і право власності на земельну ділянку, на якій розташоване це нерухоме майно без зміни її цільового призначення.

Судом при вирішенні спору також враховується, що для обслуговування вказаних нежитлових будівель, згідно кадастрового плану та акту визначення та погодження меж землекористування, тобто, за погодженням сторін, визначена площа земельної ділянки: площею 0,7425 га, з цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування господарських будівель та дворів, в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна,50-в, із земель КСП Пилипчанське .

Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на вказану земельну ділянку, як за набувачем нежитлових будівель, що узгоджується з правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведеною в ухвалі від 13.03.2013 року.

Крім того, позивач звертався за вирішенням даного питання 21.12.2018 року із заявою до ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області, в якій просив оформити за ним право власності на спірну земельну ділянку під нежитловими будівлями, однак сільська рада надала відповідь листом за № 14/02-14 від 09.01.2019 року про те, що не може прийняти рішення про передачу йому у власність земельних ділянок та рекомендувала для вирішення даного питання звернутися до суду ( а.с. 28-30), що узгоджується з відзивом на позов.

Відповідно до п.15 розділу Х Перехідні положення до Земельного Кодексу України, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 182, 377 ЦК України, ст.120 ЗК України, ст.1 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , ст.ст. 4, 12, 76 - 81, 206, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 315, 355 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (11.03.1973 рік народження, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 09100, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області ( код ЄДРПОУ 04363113, місцезнаходження: 09153, Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна,5), про визнання права власності, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (11.03.1973 рік народження, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 09100, АДРЕСА_1) право власності на земельну ділянку площею 0,7425 га, кадастровий номер: 3220485100:01:003:0044, з цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування господарських будівель та дворів, в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Пилипча, вул. Соборна,50-в.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

СуддяОСОБА_3