Рішення

від 11.03.2019 по справі 200/12843/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 р. Справа№200/12843/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління №112» Стальконструкція» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, 49, код ЄДРПОУ 01413767) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0079094802 від 29.10.2018, щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 687,72 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання та №0079104802 від 29.10.18, щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 8564,41 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ :

ПАТ «Спеціалізоване управління №112» Стальконструкція» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0079094802 від 29.10.2018, щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 687,72 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання та №0079104802 від 29.10.18, щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 8564,41 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив наступне. Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, стало нібито встановлення відповідачем несвоєчасної сплати позивачем сум узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за 2017 рік. В той же час, прострочення сплати цих зобов'язань виникло через протиправне зарахування фіскальним органом оплат за цей період в рахунок сплати зобов'язань за минулий період, оскільки відповідачем не враховано, що згідно положень статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції, чинній до 08.06.2018, звільнено від сплати за користування земельними ділянками суб'єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції під час проведення антитерористичної операції. Оскільки позивач здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, він був звільнений від сплати плати за користування земельними ділянками. Про відсутність в позивача обов'язку по сплаті за користування земельними ділянками на території проведення антитерористичної операції наголошено в судовому рішенні, що набрало законної сили, від 02.10.2018 у справі № 0540/6687/18-а. Отже, штраф за нібито несвоєчасну сплату грошових зобов'язань за 2017 рік застосовано безпідставно.

В судове засідання сторони не з'явились про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідачем надано до суду відзиві на позов. За змістом відзиву в ході проведеної камеральної перевірки встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених грошових зобов'язань з плати за землю за 2017 рік, що стало підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання. Що стосується посилань позивача на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , то відповідач вважає їх необґрунтованими, оскільки цей Закон не є законом з оподаткування, не вносить змін до Податкового кодексу України, суперечить нормам п. 2.1 ст. 2 та п. 7.3 ст. 7 вказаного Кодексу. Крім цього, орендовані позивачем земельні ділянки не знаходяться у межах населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють повноважень або які розташовані на лінії зіткнення (п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України). З огляду на зазначене підстави для застосування до спірних правовідносин статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відсутні.

Позивач - Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління №112» Стальконструкція» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 01413767. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства позивача є: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, 49.

Позивач є користувачем земельної ділянки за адресою свого місцезнаходження площею 0,7397 га., орендодавцем якої виступає Мелекінська сільська рада. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області.

17.11.2017 позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік до відповідача.

Відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2016-2017 роки Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління №112» Стальконструкція» , за результатом якої складено акт № 463/05-99-48-02/1413767 від 04.10.2018 року.

Згідно висновку викладеного в акті встановлено, що перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначених п.287.3 ст.287 Кодексу.

За наслідком перевірки у відповідності до її висновків прийнято податкові повідомлення-рішення №0079094802 від 29.10.2018, щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 687,72 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання та №0079104802 від 29.10.2018, щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 8564,41 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Як визначено пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з п.п. 286.2, 286.3 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

15.10.2014 набув чинності Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VІІ від 02.09.2014, яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669) в редакції, чинній до 08.06.2016 року, суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з ч. 3 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції є часом між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17 травня 2016 року № 1365-VIII тексти статей 6 та 7 Закону України № 1669 викладено в наступній редакції: "Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону";"Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону". Закон України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII набрав чинності 8 червня 2016 року.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Із врахуванням приписів частини 3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону, суд дійшов висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах. Отже, застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Крім іншого, Закон України № 1669 прийнято пізніше ніж ПК України.

Статтею 6 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції чинній до 08.06.2016 року) передбачалося звільнення суб'єктів господарювання які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р., яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до цього переліку належить село Мелекіно де розташована земельна ділянка, якою воно користується, м.Маріуполь де розташоване ПАТ «Спеціалізоване управління №112» Стальконструкція» .

На підставі наведеного позивач в період з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно був звільнений від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, показник його зобов'язань за цей період є нульовим.

В той же час слід зазначити, що позивач звільнений від сплати за користування землею у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно, втім не звільнений від обчислення цього податку, у зв'язку з чим відображення у деклараціях певних сум зобов'язань за зазначений період є належним виконанням передбаченого п. 286.2. ст. 286 ПК України обов'язку з обчислення плати за землю. Відображення у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно певних сум зобов'язань не може автоматично зобов'язувати платника сплачувати такі зобов'язання, оскільки від їх сплати він звільнений на підставі ст. 6 Закону № 1669-VII. Вказана стаття не передбачає будь-яких додаткових умов для звільнення платників від сплати за користування землею держаної і комунальної власності та не вимагає від платника вчинення додаткових дій. Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII закони та інші нормативно-правові акти України (у тому числі Податковий кодекс України) діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Як вбачається зі місту акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, штрафні санкції застосовані внаслідок врахування як сплати податкових зобов'язань зменшення зобов'язань згідно уточнюючої податкової декларації № НОМЕР_1 від 17.11.2017, на підставі чого, у зв'язку з несвоєчасної сплатою грошових зобов'язань за цей період також застосовано штраф.

Згідно матеріалів справи 17.11.2017 позивачем надано уточнюючу податкову декларацію, якою зменшено зобов'язання з плати за землю за 2015 рік. Право надання уточнюючих розрахунків передбачено п. 50.1 ст. 50 ПК України, згідно якого у разі,якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Подання уточнюючої декларації на зменшення раніше визначених грошових зобов'язань не є їх сплатою, з огляду на що відповідачем протиправно застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання внаслідок відображення в обліковій картці зменшення зобов'язання згідно уточнюючої декларації.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду порушення, що стосуються обліку відповідачем зобов'язань з орендної плати за землю, що призвели до безпідставного нарахування відповідачем штрафних санкцій, застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань внаслідок зменшення зобов'язань згідно уточнюючої декларації, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., сума якого підлягає стягненню на його користь з бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління №112» Стальконструкція» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, 49, код ЄДРПОУ 01413767) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0079094802 від 29.10.2018, щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 687,72 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання та №0079104802 від 29.10.18, щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 8564,41 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.10.2018 №0079094802 про застосування до Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління №112» Стальконструкція» штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю на суму 687,72 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.10.2018 № НОМЕР_2 про застосування до Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління №112» Стальконструкція» штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю на суму 8564,41 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління №112» Стальконструкція» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, 49, код ЄДРПОУ 01413767) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 11.03.2019 року.

Суддя Аканов О.О.