Рішення

від 28.02.2019 по справі 160/826/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Справа № 160/826/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агролендлізинг до Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ІВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОПЕРСПЕКТИВА , Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25.01.2019 надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агролендлізинг (далі - Товариство) до Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про перевірку виконавчого провадження №57976239 начальника Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 від 16.01.2019 року;

- зобов'язати Криворізький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрити виконавче провадження на підставі Ухвали про забезпечення позову від 21.12.2018 року по справі №20/2018 постійно діючий третейський суд при Асоціації Правова Ліга .

В обґрунтування позову Товариство посилалось на протиправність оскарженої постанови, прийнятої начальником Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 за наслідками перевірки виконавчого провадження № 57976239, що мало своїм наслідком скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 57976239, де Товариство є стягувачем. За позицією позивача, ухвала постійно діючого третейського суду при Асоціації Правова Ліга про забезпечення позову від 21.12.2018 року у справі №20/2018 є виконавчим документом та підставою для відкриття виконавчого провадження відповідно, що помилково залишилось поза увагою начальника Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, у зв'язку з чим просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агролендлізинг залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків.

У зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу і третім особам роз'яснено право

Відповідач у визначений судом строк, відзиву на позовну заяву не надав. Пояснення від третіх осіб на адресу суду також не надходили.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації Правова Ліга від 21.12.2018 року у справі №20/2018 задоволено заяву Товариства про забезпечення позову, накладено арешт на майно та на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю ІВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОПЕРСПЕКТИВА у межах суми позову 1883680,41 грн., встановивши заборону на його відчуження та здійснивши опис такого майна.

26.12.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОЛЕНДЛІЗИНГ звернулось до Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

26.12.2018 року старшим державним виконавцем Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57976239 на підставі ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації Правова Ліга №20/2018 від 21.12.2018 року, постанову про арешт коштів боржника 27.12.2018 року, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках боржника та постанову про арешт майна боржника від 26.12.2018 року, яке належать Товариству з обмеженою відповідальністю ІВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОПЕРСПЕКТИВА .

16.01.2019 року постановою № 57976239 про перевірку виконавчого провадження визнано дії старшого державного виконавця Криворізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області за результатами перевірки такими, що вчинені з порушенням п.2 ст. 3, 26 Закону України Про виконавче провадження та зобов'язано старшого державного виконавця Криворізького РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області терміново усунути виявлені порушення шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 57976239 та як наслідок скасувати постанови про арешт майна боржника від 26.12.2018 року та постанову про арешт коштів боржника від 27.12.2018 року.

Не погодившись із такою постановою, позивач оскаржив її до суду, правомірність прийняття якої і є предметом розгляду у цій справі.

При вирішенні спору суд виходить із того, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню визначені Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України Про виконавче провадження визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Судом встановлено, що виконавче провадження ВП № 57976239 відкрито на підставі ухвали про забезпечення позову, прийнятою Постійно діючим третейським судом при асоціації Правова Ліга .

Видача виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів регламентовано главою 2 розділу VІІ Господарського процесуального кодексу України та главою 4 розділу ІХ Цивільного процесуального кодексу України. З даних положень процесуального закону слідує, що рішення третейських судів підлягають до виконання лише після видачі судом виконавчого листа чи видачі господарським судом наказу.

Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні визначені у Законі України Про третейські суди від 11.05.2004 року № 1701-IV (далі - Закон № 1701-IV), який встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом (стаття 1 Закону).

Відповідно до визначення термінів, наведених у статті 2 України Про третейські суди , третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Третейський суд утворюється та діє на принципах, закріплених у статті 4 Закону України Про третейські суди , зокрема: законності; обов'язковості для сторін рішень третейського суду; добровільності утворення третейського суду; добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

Відповідно до статті 40 Закону України Про третейські суди якщо сторони не домовилися про інше, третейський суд може за заявою будь-якої сторони розпорядитися про вжиття стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони надати належне забезпечення позову у зв'язку з такими заходами.

Питання, зокрема, щодо прийняття рішення третейським судом, вимог до рішення третейського суду, винесення додаткового рішення, роз'яснення та виправлення рішення, обов'язковості рішення третейського суду та оскарження рішення третейського суду врегульовані у розділі VI Закону України Про третейські суди .

Так, відповідно до ст. 45 Закону України Про третейські суди рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

Статтею 52 Закону України Про третейські суди визначено, що з питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, третейський суд постановляє ухвали.

Згідно зі статтею 55 Закону України Про третейські суди рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Норми, яка б прирівнювала ухвалу третейського суду до рішення третейського суду вказаний Закон також не містить.

Питання обов'язковості виконання рішення третейського суду розтлумачено у пункті 4 Рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року № 1-рп/2008 (справа про завдання третейського суду), в якому зазначено, що третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. Згідно з положеннями частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до Закону України Про третейські суди третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов'язковими лише для сторін спорів. Забезпечення примусового виконання рішень третейських судів перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних судів і державної виконавчої служби. Третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

Враховуючи наведені положення та рішення Конституційного Суду України суд дійшов висновку, що ухвала Третейського суду про забезпечення позову є обов'язковою для виконання лише сторонами, така ухвала не є виконавчим документом у розумінні статті 3 Закону України Про виконавче провадження , тобто не є ухвалою суду у господарській чи цивільній справі, а тому не підлягала примусовому виконанню органами державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 74 Закону України Про виконавче провадження начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до Законів України Про державну виконавчу службу , Про виконавче провадження та з метою встановлення єдиного механізму витребування і проведення перевірки виконавчих проваджень розроблено Порядок витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затверджений наказом Міністерства юстиції України №136/5 від 01.12.2004 року (далі - Порядок №136/5).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку №136/5 він поширюється на всі виконавчі провадження, які перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби (далі - орган ДВС), у тому числі на зведені виконавчі провадження.

Пунктом 3.1 Порядку №136/5 перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту ДВС та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів ДВС; начальники регіональних органів ДВС, їх заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні підрозділів примусового виконання рішень цих органів та територіальних органів ДВС, що їм підпорядковані.

Про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова (пункт 3.2 Порядку №136/5).

Відповідно до п. 3.8 Порядку №136/5, про результати перевірки виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребовувала, виноситься постанова, що є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами органів ДВС.

У постанові зазначаються:

підстави здійснення перевірки даного виконавчого провадження;

в мотивувальній частині - коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства.

в резолютивній частині надається висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні; визначається особу, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення); особу, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови;

встановлюється строк виконання даної постанови; інша необхідна інформація; коло осіб, яким надсилаються копії постанови та порядок її оскарження.

Судом встановлено, що перевірка виконавчого провадження №57976239 проведена начальником Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі доручення начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за результатами якої прийнята постанова про перевірку виконавчого провадження, яка містить всі необхідні реквізити, та відповідає вимогам закону.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що виконавче провадження №57976239 відкрито на підставі ухвали третейського суду про забезпечення позову, яка не є виконавчим документом, суд дійшов висновку, що відповідач здійснюючи перевірку виконавчого провадження з примусового виконання ухвали про забезпечення позову №20/2018 від 21.12.2018 року, дійшов правомірного висновку щодо протиправності дій державного виконавця та наявності підстав для скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника та про арешт коштів боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати до стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агролендлізинг - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна