Рішення

від 07.03.2019 по справі 160/203/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року Справа № 160/203/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фермерського господарства АГРОАЛЬЯНС до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання незаконним рішення та зобов'язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

08 січня 2019 року Фермерське господарство АГРОАЛЬЯНС звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просив:

- визнати незаконним рішення комісії із розгляду скарг Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області від 27.09.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ФГ АГРОАЛЬЯНС 31.08.2018 року на суму 3 531 147,42 грн.;

- зобов'язати Головне управління ДФС України в Дніпропетровській області провести реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) ФГ АГРОАЛЬЯНС від 15.08.2018 року на суму 3 531 147, 42 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову зазначено, що 31.08.2018 року позивачем було направлено податкову накладну №3 від 15.08.2018 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак відповідачем було відмовлено у її реєстрації. 11 вересня 2018 року ФГ АГРОАЛЬЯНС направило на електронну адресу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області пояснення разом із підтверджуючими документами, однак Рішенням комісії з питань розгляду скарг ГУ ДФС в Дніпропетровській області відмовлено в реєстрації податкової накладної. На думку позивача, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, так як не містить конкретної інформації щодо причин і підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Ухвалою суду від 14.01.2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до розгляду на 08.02.2019 року на 12:00 год.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

05 лютого 2019 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позивачем подано на реєстрацію податкову накладну від 15.08.2018 року №3 з сумою обсягу 5 351 147,42 грн., оформлену на реалізацію ТОВ АТ КАРГІЛЛ товару за наступною номенклатурою: ріпак врожаю 2018 року у кількості 279,142 тони. При цьому, позивачем не надано документів щодо наявності власної або орендованої сільськогосподарської техніки, а тому, відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних. За викладених обставин вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийнято відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача - безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

05 лютого 2019 року від Державної фіскальної служби України надійшов відзив на позов, який залучений до матеріалів справи та в якому зазначається, що зобов'язання зареєструвати податкові накладні є похідними вимогами до ДФС України від вимог до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач не погодився із доводами відповідача та подав до суду 07.02.2019 року відповідь на відзив, зазначаючи, що з метою підтвердження підстав реєстрації спірної податкової накладної позивачем подано всі документи, які підтверджують наявність у господарства сільськогосподарської техніки для обробітку та збору врожаю.

Ухвалою суду від 08.02.2019 року Державну фіскальну службу України залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

08 лютого 2019 року у судове засідання сторони не з'явились; про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином. Від представників сторін через канцелярію суду поступило клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 1 ст. 257 КАС України).

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 258 КАС України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд зазначає, що оскільки останній день строку ухвалення рішення є 15.03.2019 року, рішення ухвалено у межах строку розгляду справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Фермерське господарство АГРОАЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 32220739) зареєстровано у якості юридичної особи та платника податку на додану вартість.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Згідно з довідками Відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.03.2018 року №27-4-0.33-359/115-18 та №27-4-0.33-358/115-18 за позивачем числиться всього земель 115,4715 га, розташованих на території Солонянського району, на яких позивач займається вирощуванням сільгосппродукції.

Фермерське господарство АГРОАЛЬЯНС у своїй діяльності використовує власну сільскогосподарську техніку, автомобільний транспорт та сільгоспприладдя, в тому числі: Трактор Case IH Farmall 110JX#HFJ174969 (1 од.), Культиватор універсальний АК-4 (1од.), Борона дискова БДП-4000 (2од.), Борона дискова БДФП-2,8 (1 од.), автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, причіп АЕ 3194 XX.

У фермерському господарстві працюють 7 чоловік.

Весною 2018 року господарством було засіяно 62,0415 га ріпак під урожай 2018 року. Урожайність ріпаку в 2018 року склала 4,5 тонн з 1 га. Загальна кількість зібраного ріпаку після очистки склала 279,142 тонн.

Згідно з договором складського зберігання сільськогосподарської продукції №72 від 20.07.2018 року, укладеному позивачем (Поклажодавець) з ТОВ Мирівський елеватор (Зерновий склад), позивач відвантажив весь зібраний урожай насіння ріпаку в кількості 279,1 тонн на ТОВ Мирівський елеватор для зберігання за адресою: 52540, Дніпропетровська обл., Томаківський р-н., с. Мирове, вул. Привокзальна, буд. 2, що підтверджується актом приймання-передавання зерна №74 від 15.08.2018 року; актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №159 від 15.08.2018 року, №138 від 31.07.2018 року; реєстрами №552 від 08.08.2018 року, №502 від 27.07.2018 року, №503 від 27.07.2018 року, №504 від 27.07.2018 року, №511 від 28.07.2018 року накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком; актом-розрахунком №84 від 15.08.2018 року.

Транспортування вирощеного ріпаку в кількості 281,230 тонн здійснювалось власним автотранспортом позивача.

14 серпня 2018 року між ФГ АГРОАЛЬЯНС (постачальник) та ТОВ АТ КАРГІЛЛ (покупець) було укладено договір поставки № СVР14622, згідно з умовами якого ФГ АГРОАЛЬЯНС зобов'язалось поставити та передати у власність, а ТОВ АТ КАРГІЛЛ прийняти та оплатити ріпак для харчових цілей урожаю 2018 року українського походження на умовах ЕХW Франко завод - зерновий склад на Зерновому складі ТОВ Мирівський елеватор в кількості близько 300 тонн.

Поставка товару відбувалась шляхом переоформлення згідно складської квитанції на зерно серії АЧ №498966 від 15.08.2018 року на загальну кількість 279,142 тони.

На виконання умов вказаного договору поставки № СVР14622 від 14 серпня 2018 року була оформлена видаткова накладна №АА-0000001 від 15 серпня 2018 року на кількість 279,142 тонни ріпаку, на загальну суму 3 531 147,42 грн., в т.ч. ПДВ 588 524,57 грн.

Відповідно до умов додаткового договору №1 від 14 серпня 2018 року до договору поставки № СVР14622 від 14 серпня 2018 року, покупець здійснює оплату 80% від повної вартості товару.

Згідно рахунку-фактури №АА-0000001 від 15.08.2018 року на розрахунковий рахунок позивача ТОВ АТ КАРГІЛЛ перераховано кошти платіжним дорученням №25186 від 15.08.2018 року в сумі 2 942 622,85 грн., в т.ч. ПДВ 490437,14 грн.

На відвантажений ріпак в кількості 279,142 тони на загальну суму 3 531 147,42 грн., в т.ч. ПДВ 588 524,57 грн. 15 серпня 2018 року було виписано 2 податкові накладні: а саме: №1 на кількість 145,142 тони на загальну суму 1 836 046,88 грн., в т.ч.ПДВ306 007,81 грн., яка зареєстрована ЄРПН20.08.2018 року за реєстраційним №9175661661; №2 на кількість 134,0 тони на загальну суму 1 695 100,54 грн., в т.ч. ПДВ 282 516,76 грн., яка зареєстрована в ЄРПН 29.08.2018 року за реєстраційним №9182902609.

Через те, що покупця - ТОВ АТ КАРГІЛЛ не влаштовувало те, що видаткова накладна виписана одна, а податкових накладних дві, позивачем складено два розрахунки коригування кількісних і вартісних показників на загальну кількість - 279,142 тони та суму - 3 531147,42 грн., в т.ч. ПДВ - 588524,57 грн. від 15.08.2018 року до податкових накладних №1 і 2 від 15.08.2018року: розрахунок коригування №1 на кількість -145,142 тони загальна сума розрахунку коригування склала - 1 836 046,88 грн., в т.ч. ПДВ - 306007,81 грн., зареєстрований в ЄРПН 30.08.2018року за реєстраційним №9184108954; розрахунок коригування №2 на кількість -134,0 тони загальна сума розрахунку коригування склала -1 695100,54 грн., в т.ч. ПДВ -282 516,76 грн., зареєстрований в ЄРПН 30.08.2018року за реєстраційним №9184096066.

У зв'язку з вищевикладеним, позивачем була виписана одна податкова накладна №3 від 15.08.2018 року на відвантажений ріпак в кількості 279,142 тони на загальну суму 3 531147,42грн., в т.ч. ПДВ 588 524,57 грн., яку направлено на реєстрацію.

Згідно з Квитанцією №1 від 03.09.2018 року документ прийнято, реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 ПКУ. Обсяг постачання/послуги 1205 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

11 вересня 2018 року ФГ АГРОАЛЬЯНС направило на електронну адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області лист-пояснення №11, до якого додано документи, які підтверджують, що саме ФГ АГРОАЛЬЯНС виростило і зібрало реалізоване на адресу ТОВ АТ КАРГІЛЛ насіння ріпаку в кількості 279,142 тони.

Факт отримання вказаного листа Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не заперечується.

13 вересня 2018 року Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення №914492/32220739 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 15.08.2018 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись із таким рішенням комісії Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, 13.09.2018 року ФГ АГРОАЛЬЯНС подало в електронному вигляді скаргу, лист-пояснення разом із підтверджуючими документами. Надходження доданих до скарги документів до ДФС підтверджується електронними екземплярами Документів довільного формату, які свідчать про доставлення до ДФС додатків до скарги позивача та збереження цих додатків на центральному рівні.

27 вересня 2018 року Комісією з питань розгляду скарг було прийнято рішення, яким скаргу позивача на Рішення №914492/32220739 від 13.09.2018 року про відмову в реєстрації ПН залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Пунктами 12-17 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Процедуру прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у період, протягом якого виникли спірні правовідносини, регламентовано Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117(далі - Порядок №117).

За правилами пунктів 12-15 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Як встановлено із матеріалів справи, реєстрацію податкової накладної №3 від 15.08.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, що підтверджується квитанцією від 03.09.2018 року про зупинення реєстрації податкової накладної. Зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 1205 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризикованості платника податку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно із пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 критеріїв ризикованості платника податку податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Відповідно до пункту 1 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року, розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3 даного Порядку).

Згідно з пунктом 13 цього Порядку, за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що у квитанції від 03.09.2019 року та рішенні №914492/32220739 від 13.09.2018 року не вказано конкретного переліку документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Між тим, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено реальність здійснених позивачем господарських операцій, а також те, що на балансі в ФГ АГРОАЛЬЯНС знаходилась сільськогосподарська техніка, достатня для обробітку землі. Зокрема, 02.07.2018 руку ФГ АГРОАЛЬЯНС із ФОП Грабко було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки на збір врожаю вирощеного ФГ АГРОАЛЬЯНС .

Крім того, позивач, отримавши рішення комісії від 13.09.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, подало в паперовому, а 18.09.2018 року і в електронному варіанті 10 листів із прикріпленими до них файлами, в тому числі: оборотно-сальдову відомість по рахунку 10, скановані документи про наявність у ФГ АГРОАЛЬЯНС техніки, копію договору від 02.07.2018 року, укладеного між ФГ АГРОАЛЬЯНС та ФОП Грабко про надання послуг по збору врожаю ріпаку, акт виконаних робіт № 1/8-18 від 10.08.2018 року.

За правилом частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем помилково вказано дату рішення Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних - 27.09.2018 року замість 13.09.2018 року.

Беручи до уваги наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність проведення позивачем господарських операцій, суд вважає, що уповноважений контролюючий орган не мав правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, а тому рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, №914492/32220739 від 13.09.2018 року прийнято не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Оскільки позивач просить суд зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну, а Державна фіскальна служба України є органом, уповноваженим забезпечити реєстрацію податкової накладної, суд вважає за необхідне з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 15.08.2018 року датою її фактичного отримання, а саме 31.08.2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, а також приймаючи до уваги те, що відповідачами не було надано до суду доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства АГРОАЛЬЯНС (52422, Дніпропетровська обл., Солонянський район, село Миропіль, код ЄДРПОУ 32220739) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49047, м. Дніпро, вул. Симферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання незаконним рішення та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення №914492/32220739 від 13.09.2018 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 15.08.2018 року Фермерського господарства АГРОАЛЬЯНС .

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 15.08.2018 Фермерського господарства АГРОАЛЬЯНС датою її фактичного отримання, а саме - 31.08.2018 року.

Стягнути на користь Фермерського господарства АГРОАЛЬЯНС за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева