ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/386/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Безеги А.А.
представника позивача - Бабак Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
31 січня 2019 року позивач Головне управління ДФС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 15871,41 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем зберігається податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 15871,41 грн., що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, прийнято рішення про розгляд справи по суті без проведення судового засідання, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов разом із доказами на його обґрунтування, а також строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали від 19 лютого 2019 року разом із повісткою вручено позивачу 22 лютого 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 36/.
Разом із тим, відповідач відзиву на позов або доказів на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові суду не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01 грудня 2008 року між позивачем (орендар) та Селещинською сільською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі за умовами якого ОСОБА_2 в строкове платне користування на 10 років передано земельну ділянку за кадастровим номером 5323086601:01:001:0089 для комерційного використання за адресою: вул. Пролетарська, 2-А, с. Селещина, Машівський район, Полтавська область /а.с. 16/. За умовами вказаного договору орендна плата за земельну ділянку встановлена в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки землі. В подальшому розмір орендної плати переглядався сторонами та з 15 травня 2013 року був знижений до 4% від нормативної грошової оцінки землі /а.с. 17/.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем до Карлівської ОДПІ подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 26 січня 2017 року /а.с. 18/.
У зв'язку з несплатою позивачем самостійного узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за листопад-грудень 2018 року за вищевказаною податковою декларацією утворилась заборгованість в розмірі 2146,68 грн.
Пунктом 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу передбачено, що самостійно обчислена платником сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку останній зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Крім того, через неподання контролюючому органу ОСОБА_2 у встановлені Податковим кодексом України строки звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 04 травня 2018 року № 4792449-0000-1612, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 12876,27 грн. /а.с. 19/.
Вищевказане податкове повідомлення-рішення направлялось платнику засобами поштового зв'язку, та було вручене адресату 31 травня 2018 року /а.с. 20/.
Згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 04 травня 2018 року № 4792449-0000-1612 ні в адміністративному, ні в судовому порядку платником податків не оскаржувалось, визначена контролюючим органом сума податкового зобов'язання в добровільному порядку відповідачем не сплачена, а відтак остання набула статусу податкового боргу.
Внаслідок порушення строків сплати узгодженого зобов'язання контролюючим органом, у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України, нарахована пеня в розмірі 848,46 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, податковий борг відповідача з орендної плати за землю з фізичних осіб складає 15871,41 грн., що підтверджується також витягом з інтегрованої картки платника вказаного податку /а.с. 37-41/.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Контролюючим органом 04 червня 2015 року винесено податкову вимогу № 29-11, яка 05 червня 2015 року вручена відповідачу, що підтверджується особистим підписом останнього в зазначеному документі /а.с. 21/.
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.
Відповідно до підпунктів 20.1.19 та 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 257-263, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) кошти на погашення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 15871 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят одну) гривню 41 (сорок одну) копійку на розрахунковий рахунок 33215815016616, код бюджетної класифікації платежу 18010900, одержувач: Машівське УК/ОТГ смт. Машівка/18010900, код отримувача (ЄДРПОУ): 38058806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Повний текст рішення виготовлений 12 березня 2019 року.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2019 |
Оприлюднено | 13.03.2019 |
Номер документу | 80383086 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
А.О. Чеснокова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні