Рішення

від 11.03.2019 по справі 826/16782/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2019 року № 826/16782/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві доАкціонерного товариства закритого типу "Велмед" простягнення заборгованості у розмірі 210189,57 грн. В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - позивач, ГУ ДФС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" (далі також - відповідач, АТЗТ "Велмед"), в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить прийняти рішення на користь ГУ ДФС у м. Києві, яким стягнути кошти платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 210 189,57 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2017 року позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишено без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем у встановлений строк недоліки позовної заяви усунуто, тому судом визнано подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі та Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2018 року, якою встановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідачу надано термін для подання Відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання Відповіді на Відзив відповідача.

Позивач просить задовольнити позовну заяву, обґрунтовуючи її тим, що за відповідачем відповідно до даних з облікових карток, рахується борг за орендну плату з юридичних осіб - 199 932,35 грн. та по податку на нерухоме майно в розмірі - 10 257,22 грн. Вказані суми заборгованості є узгодженими, самостійно визначеними платником податків, а тому борг підлягає стягненню з рахунків відповідача.

Відповідач в своїх Відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив, заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що усі податкові зобов'язання було сплачено, що підтверджується документами з виконавчого провадження, платіжними дорученнями, а також позивачем листом, який знаходиться в матеріалах справи, зазначено, що за АТЗТ Велмед станом на 12.03.2018 року рахується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 0,02 грн., зважаючи на вказане позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу Велмед (код ЄДРПОУ 21627499) перебуває на обліку в ДПІ У Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як стверджує позивач, на час складання позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 210 189,57 грн.

Відповідачем самостійно визначено вказану суму та подано відповідні податкові декларації. Зазначену суму у визначений податковим законодавством термін сплачено АТЗТ Велмед не було, а тому позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до п. 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктами 14.1.175 і 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 1, пункту 2 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтями 269, 270, 271 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власник землі, земельних часток (паїв) і землекористувачі, об'єктом оподаткування земельним податком є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу).

Відповідно до вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 31.3 статті 31 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 46.1 статті 46 Кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з пунктом 288.7 статті 288, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо орендної плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до облікової картки відповідача з 30.08.2016 року по 30.06.2017 року з податку по орендній платі рахується заборгованість по основній сумі 158 590,03 грн. та за штрафними санкціями 41 342,32 грн., що в сумі становить 199 932, 35 грн. та з 29.01.2017 року по 29.04.2017 року за основним платежем 10 049,08 грн. та по штрафних санкціях 208,14 грн., що в сумі становить 10 257,22 грн.

Також до матеріалів справи надано Корінець податкової вимоги форми Ю від 09.10.2013 року № 769-15, яким встановлено зобов'язання станом на 08.10.2013 року в загальному розмірі 19 594,53 грн.

Натомість відповідачем до матеріалів справи надано банківські виписки та квитанції, а саме: № 636/з3 від 27.06.2016 року; № 636/з12 від 29.07.2016 року; № 636/з30 від 10.08.2016 року; № 637/з27 від 31.08.2016 року; № 636/з8 від 30.09.2016 року; № 636/а59 від 06.10.2016 року; № 636/з1 від 02.11.2016 року; № 636/з46 від 09.12.2016 року; № 637/з87 від 19.12.2016 року ; № 637/з9 від 23.12.2016 року; № 636/з71 від 30.01.2017 року; № 637/з9 від 02.02.2017 року, а також виписками від 30.01.2017 року; 14.02.2017 року; 15.03.2017 року; 06.04.2017 року; 10.11.2017 року; 07.12.2017 року, відповідно до яких відповідачем було сплачено грошові кошти у розмірі 311 618,50 грн. з 27.06.2016 року по 07.12.2017 року.

Також в матеріалах справи містяться докази сплати відповідачем податкової заборгованості по податку за землю, штрафними санкціями, пені з 30.07.2013 року по 01.02.2014 року в розмірі 108 679,27 грн.

В матеріалах справи знаходиться копія листа ГУ ДФС у м. Києві від 13.03.2018 року № 10241/10/26-15-13-10-23, яким останній повідомляє АТЗТ Велмед , що з суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, задекларовану податковою декларацією № 1500019987 від 17.02.2015 року, сплаче згідно платіжних доручень від 15.04.2015 року № 75, від 17.07.2015 року № 120, від 26.10.2015 року № 174, від 17.12.2015 року № 203, тому недоплата по вказаному податку складає 0,01 грн.

Відповідно до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, № 1500019987 від 17.02.2016 року, як зазначає далі в листі позивача, податкові зобов'язані відповідачем були сплачені наступними платіжними дорученнями: від 14.03.2016 року № 242, 29.07.2016 року № 636/з14, від 28.10.2016 року № 632/з1, від 23.01.2016 року № 637/з3, а тому недоплата складає 0,01 грн.

Станом на 12.03.2018 заборгованість по вказаному податку складає 0,02 грн.

Зважаючи на вказані обставини та докази, що містяться в матеріалах справи, судом не встановлено наявності заборгованості у відповідача на вказані позивачем суми з орендної плати з юридичних осіб - 199 932,35 грн. та податку на нерухоме майно - 10 257,22 грн.

Також доречно зазначити, що позивач в поясненнях до позовної заяви не вказано конкретно за який термін утворилась зазначена заборгованість у відповідача, натомість до матеріалів справи надано виписку з облікової картки з 30.08.2016 року по 30.06.2017 року та з 29.06.2017 року по 29.04.2017 року, хоча в позовній заяві вказано, що заборгованість становить станом на день подання позовної заяви (18.12.2017 року), а отже докази з зазначенням суми заборгованості з 01.05.2017 року по 18.12.2017 року в матеріалах справи відсутні, що не дає можливості суду встановити вірність нарахованого податкового зобов'язання по сплаті вказаних заборгованостей відповідача та дійсно наявність чи відсутність заборгованості у відповідача станом на день розгляду вказаного адміністративного позову.

Слід зазначити, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/16238/17 встановлено наступні обставини: крім того, перевіркою бухгалтерської звітності позивача порушень термінів при сплаті платежів до бюджету по орендній платі за землю за період з 27.07.2016 року по 08.11.2017 року не встановлено.

Таким чином, Акціонерним товариством закритого типу Велмед виконано усі зобов'язання щодо перерахування коштів до бюджету за період з 27.07.2016 року по 08.11.2017 року.

Крім того, 02.03.2018 року набрала законної сили постанова Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12548/16 за позовом Акціонерного товариства закритого типу Велмед до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ДФС у м. Києві, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 року № 0004861203. .

У свою чергу, позивачем не надано суду належних доказів правомірності нарахувань зобов'язань по вказаних податках.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" про стягнення заборгованості у розмірі 210189,57 грн.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980;

Відповідач: Акціонерне товариство закритого типу "Велмед", 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 132, код ЄДРПОУ 21627499.

Суддя Л.О. Маруліна