ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4462/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 листопада 2018 року (повний текст складено 06 листопада 2018 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні технології інформації та безпеки до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2016 року №004357206 та №004835206, винесені заступником начальника ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві від 16 грудня 2016 року №№ 0043571206, 0048351206.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем було порушено терміни сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 213108,30 грн. на строк до 30 днів та більше 30 днів, а тому відповідачем правомірно винесено оскаржувані рішення, якими до ТОВ Сучасні технології інформації та безпеки застосовано штрафні санкції, передбачені п.126.1 ст.126 ПК України.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що позивачем у повній мірі сплачено податок на додану вартість за визначений в акті перевірки період із дотриманням встановлених податковим законодавством строків, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.76 ПК України посадовою особою ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві здійснено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ Сучасні технології інформації та безпеки , за результатами якої складено акт від 05 грудня 2016 року №3938/26-55-12-06 (а.с.12), в якому зафіксовано порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, за порушення правил сплати (перерахування) податку у строки, визначені законодавством, відповідальність платника передбачена ст.126 ПК України.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми Ш від 16 грудня 2016 року:
- №0043571206 (а.с.15), яким за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 20298,20 грн. зобов'язано ТОВ Сучасні технології інформації та безпеки сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2029,82 грн. за платежем податок на додану вартість;
- №0048351206 (а.с.16), яким за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 192810,10 грн. зобов'язано ТОВ Сучасні технології інформації та безпеки сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 38562,02 грн. за платежем податок на додану вартість.
За наслідками оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку рішенням ГУ ДФС у м.Києві №5107/10/26-15-10-01-35 від 10 березня 2017 року (а.с.29), податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві від 16 грудня 2016 року №0048351206 залишено без змін, а скаргу ТОВ Сучасні технологи інформації та безпеки від 05 січня 2017 року №64 (а.с.17) - без задоволення; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м Києві від 16 грудня 2016 року №004371206 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 813,31 грн., а скаргу позивача від 05 січня 2017 року №63 (а.с.23) - задоволено частково.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що фіскальний орган проводив перевірку не податкової звітності позивача, а перевірку своєчасності сплати (перерахування) ним податків до бюджету, що відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України є предметом документальної, а не камеральної перевірки, в той же час, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.
Підпунктами 16.1.3-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно зі ст.62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки, відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити, відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до абз.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1.1 ст.75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Згідно з п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 200.10 ст.200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до п.76.2 ст.76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно з п.2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.
Аналіз вищенаведених правових положень дозволяє дійти до висновків, що у даному випадку камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків; камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, повинна бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.
Як вбачається зі змісту акта від 05 грудня 2016 року №3938/26-55-12-06 (а.с.12), в даному випадку контролюючим органом проведена камеральна перевірка.
Згідно з зазначеним актом, фіскальний орган проводив перевірку не податкової звітності позивача, а перевірку своєчасності сплати (перерахування) ним суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що відповідно до п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.
В той же час, відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.
На відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення.
Як встановлено судом першої інстанції, та не спростовано апелянтом, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її проведення, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.
Крім того, наявні в матеріалах справи копії податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди: листопад 2012 року, за якою позивачем самостійно нараховано суму ПДВ, яка підлягає перерахуванню та сплаті в бюджет (р.25) - 9018,00 грн., за червень 2014 року, за якою позивачем самостійно нараховано суму ПДВ, яка підлягає перерахуванню та сплаті в бюджет (р.25) - 14032,00 грн., за серпень 2014 року на суму ПДВ - 19556,00 грн., за вересень 2014 року на суму ПДВ - 13763,00 грн., за жовтень 2014 року на суму ПДВ - 9717,00 грн., за листопад 2014 року на суму ПДВ - 5638,00 грн., за грудень 2014 року на суму ПДВ - 3249,00 грн., за січень 2015 року на суму ПДВ - 6441,00 грн., за лютий 2015 року на суму ПДВ - 4884,00 грн., за березень 2015 року на суму ПДВ - 6650,00 грн., за квітень 2015 року на суму ПДВ - 6653,00 грн., за травень 2015 року на суму ПДВ - 11051,00 грн., за червень 2015 року на суму ПДВ - 7398,00 грн., за липень 2015 року на суму ПДВ - 6243,00 грн., за серпень 2015 року на суму ПДВ - 13116,00 грн., за вересень 2015 року на суму ПДВ - 12193,00 грн., за жовтень 2015 року на суму ПДВ -7357,00 грн., за листопад 2015 року на суму ПДВ - 5628,00 грн., за грудень 2015 року на суму ПДВ - 19984,00 грн., за січень 2016 року на суму ПДВ - 5590,00 грн., за лютий 2016 року на суму ПДВ - 10616,00 грн., за березень 2016 року на суму ПДВ - 7708,00 грн., за квітень 2016 року на суму ПДВ - 11242,00 грн., а також копії платіжних доручень за вказаний період (а.с.39-157) в повній мірі підтверджують факт своєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за вказаними податковими деклараціями в повному обсязі.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку, що викладені в акті перевірки від 05 грудня 2016 року №3938/26-55-12-06 висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи, а сама перевірка позивача щодо своєчасності сплати (перерахування) позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість здійснена із порушенням норм податкового законодавства, що свідчить про протиправність податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві від 16 грудня 2016 року №0043571206 та №0048351206 і наявність підстав для їх скасування.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 листопада 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст постанови виготовлено 11 березня 2019 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2019 |
Оприлюднено | 13.03.2019 |
Номер документу | 80384253 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні