Постанова

від 12.03.2019 по справі 540/2123/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 р. Категорія: 10.2.4 м.ОдесаСправа № 540/2123/18 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Херсон

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюк Г.В.

суддів: Потапчук В.О. , Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу для перерахунку пенсії період роботи з 01.09.2005 року до 31.12.2006 року в міському комунальному підприємстві "Комбінат комунальних підприємств" та здійснити перерахунок пенсії позивачці, мотивуючи його тим, що звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просила врахувати відповідний період (з 01.09.2005 року по 31.12.2006 року) при перерахунку пенсії. Листом від 01.10.2018 року відповідач повідомив, що стаж роботи з 01.09.2005 року по 31.12.2006 року не може бути враховано, оскільки підприємство-роботодавець не сплачувало за цей період страхових внесків. Однак, позивачка не погоджується із таким висновком відповідача та вважає відмову незаконною.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року позов задоволено. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу для перерахунку пенсії період роботи у міському комунальному підприємстві "Комбінат комунальних підприємств" з 01 вересня 2005 року по 31 грудня 2006 року та здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 03.09.2018 року.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що до страхового стажу для обчислення пенсії зараховується період роботи після набрання чинності Законом № 1058 за умови сплати страхових внесків та зарахування страхового стажу без сплати страхових внесків є незаконним, оскільки підприємством МКП "Комбінат комунальних підприємств" страхові внески до Пенсійного фонду України не сплачені, зазначені періоди роботи до страхового стажу на підставі вимог ст. 24 Закону № 1058 не враховано.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 НОМЕР_1 позивач з 17.06.2005 року по 13.10.2008 року працювала в МКП "Комбінат комунальних підприємств", у тому числі у період з 22.08.2005 року по 31.12.2006 року працювала на посаді майстра з благоустрою (записи № 32 та № 33).

Сторонами не заперечується та обставина, що МКП "Комбінат комунальних підприємств" не сплачувало за позивача страхові внески до Пенсійного фонду України за період з 01.09.2005 року по 31.12.2006 року.

03.09.2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.09.2005 року по 31.12.2006 року, оскільки пенсіонер не може бути позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за порушення законодавства страхувальником.

01.10.2018 року листом № 590/А-99-1 відповідач, з посиланням на статтю 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" повідомив, що через відсутність факту сплати страхових внесків роботодавцем за період з 01.09.2005 року по 31.12.2006 року відсутні підстави для врахування даного періоду до пенсійного стажу.

Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернулась до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність заборгованості МКП "Комбінат комунальних підприємств" перед Пенсійним фондом України по страховим внескам, а так само і відсутність факту перерахування страхових внесків роботодавцем, не може бути підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи позивача до страхового стажу, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ Про пенсійне забезпечення , громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 цього Закону).

Відповідно до ст. 11 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об'єкту для їх нарахування.

Згідно з вимогами ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ст. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 р. N 5-5. Інструкції затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 6 вересня 1996 р. N 11-1, ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 року платниками зборів на пенсійне страхування є підприємства, установи та організації усіх форм власності, які також несуть відповідальність за своєчасну сплату страхових внесків. Сама застрахована особа не сплачує зборів та не несе відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків підприємством, на якому вона працювала.

Згідно ч. 5, 6 ст. 20 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.

З огляду на вказані норми діючого законодавства колегія суддів приходить до висновку, що наявність у підприємства, де працювала особа, заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку (призначенні) пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює за страхована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків; нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).

Відмовляючи позивачу в зарахуванні певних періодів роботи та відповідної заробітної плати до страхового стажу при обчисленні пенсії, відповідач фактично покладає саме на застраховану особу відповідальність за неперерахування страхувальником відповідних страхових внесків, порушуючи тим самим вищенаведені положення чинного законодавства.

Таким чином, усі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та утримало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні.

За правилами статті 106 Закону № 1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Таким чином, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків Закону № 1058-ІV покладено на страхувальника, тобто роботодавця.

Із наведеного слідує, що обов'язок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на МКП "Комбінат комунальних підприємств".

Як вбачається із архівної довідки архівного сектору Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області № 04-09/А-197 від 22.08.2018 року, МКП "Комбінат комунальних підприємств" у період з 01.09.2005 року по 31.12.2006 року здійснював нарахування позивачу заробітної плати, у тому числі страхових внеків.

Позивач у період часу з 17.06.2005 року по 13.10.2008 року працювала у МКП "Комбінат комунальних підприємств", що підтверджується також копією трудової книжки.

Отже, страхувальник МКП "Комбінат комунальних підприємств" у період з 01.09.2005 року по 31.12.2006 року фактично не виконав обов'язку щодо слати до Пенсійного фонду України страхових внесків за застраховану особу ОСОБА_2

Дана обставина, на думку відповідача, позбавляє позивача права на зарахування до пенсійного стажу періоду роботи з 01.09.2005 року по 31.12.2006 року.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що такий висновок відповідача є безпідставним, оскільки обов'язок сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України покладено на страхувальника, відтак, унаслідок невиконання МКП "Комбінат комунальних підприємств" свого обов'язку позивачка позбавлена соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві з 01.09.2005 року по 31.12.2006 року, що порушує права позивача та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Отже, наявність заборгованості МКП "Комбінат комунальних підприємств" перед Пенсійним фондом України по страховим внескам, а так само і відсутність факту перерахування страхових внесків роботодавцем, не може бути підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи позивача до страхового стажу, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а та постанові від 01.11.2018 року у справі № 199/1852/15-а.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на ту обставину, що позивачка звернулась до відповідача із заявою не відповідного зразка та не відповідно до закону.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 03.09.2018 року.

Однак, апелянт зазначає, що оскільки позивач звернулася із заявою не за формою, встановленою законодавством, то така заява не є підставою для перерахунку стажу.

Колегія суддів не бере до уваги наведені твердження апелянта, оскільки відповідач у відповіді від 01.10.2018 року не повернув позивачу заяву, роз'яснивши при цьому порядок звернення ОСОБА_2 з посиланням на норму законодавства, а надав відповідь по суті звернення.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року по справі № 540/2123/18, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.