Постанова

від 06.03.2019 по справі 813/2845/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/1594/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року (головуючого судді Москаля Р.М.) ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Львів о 09 год. 35 хв. повний текст рішення складено 03.01.2019 у справі № 813/2845/18 за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Приватного підприємства Будконструкція про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДФС у Львівській області 04.07.2018 звернулося в суд з позовом до Приватного підприємства Будконструкція в якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДФС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку та просить скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права. Вказує, що податковий борг відповідача становить 148616,83 грн. 23.02.2018 податковий керуючий склав акт опису майна ПП Будконструкція в податкову заставу, актом опису майна від 23.02.2018 №57 податковим керуючим боржника було описане майно платника податків, описане майно було передане у податкову заставу, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він заперечує доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача Дутканич Н.І. апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.

Представник відповідача Децик В.І. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ПП Будконструкція (ідентифікаційний код 30918275) зареєстроване як суб'єкт господарювання, що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (аркуші справи 7-10).

Підприємство впродовж тривалого часу має заборгованість по сплаті податків та зборів. Контролюючий орган з метою стягнення податкового боргу: - надсилав платникові податків податкову вимогу від 11.02.2014 № 72-25 (аркуш справи 16); - звертався до суду із позовом про стягнення коштів з банківських рахунків ПП Будконструкція для погашення податкового боргу (аркуші справи 17-18); - з метою організації примусового стягнення коштів на виконання постанови суду від 21.12.2016 по справі № 813/4248/16 скеровував до банківських установ інкасові доручення (аркуші справи 19-47).

Вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу ПП Будконструкція , станом на 07.05.2018 такий становить 148616,83 грн. (аркуш справи 12).

Податковий керуючий 23.02.2018 склав акт № 57 опису майна платника податків (аркуш справи 13), відповідно до якого в податкову заставу описано таке майно ПП Будконструкція : нежитлова будівля літ. З-1 - майстерня загальною площею 78,2 кв.м. за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Тернова, 14а; частка власності 1/1. Обтяження (податкова застава) на це майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (аркуш справи 15).

11.09.2018 складено ще один акт №177 опису майна ПП Будконструкція , відповідно до якого описано нежитлові приміщення літ.З-2; З-1 (23/100 частина - приміщення в літ З-1, а саме - І/36,1 кв.м.) за адресою: Львівська область, АДРЕСА_1 (аркуш справи 75). Обтяження (податкова застава) на це майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (аркуші справи 76-77).

Контролюючий орган просить суд з метою погашення податкового боргу платника податків надати дозвіл на продаж описаного в податкову заставу майна ПП Будкострукція .

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Орган стягнення - це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1. статті 20 ПК України).

На підставі пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На підставі пункту 88.1 статті 88 ПК України майно платника податків, який має податковий борг, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, передається у податкову заставу. На майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється акт опису (пункт 89.3 статті 89 ПУ України). До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (пункт 89.8 статті 89 ПК України).

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Пунктом 87.3 цієї ж статті визначено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків серед іншого майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління (підпункт 87.3.2 статті 87 ПК України).

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

ПП Будконструкція тривалий час має податковий борг, а вжиті органом стягнення заходи для стягнення коштів платника податків з метою погашення цього боргу виявилися безрезультатними. Ці обставини підтверджуються долученими до справи письмовими доказами, а також визнаються сторонами.

Наступною дією органу стягнення з метою погашення податкового боргу платника податків відповідно до визначеного статтею 95 ПК України алгоритму дій є опис майна боржника в податкову заставу та його продаж у встановленому ПК України порядку.

На цій стадії погашення податкового боргу ПК України передбачає, що після опису майна платника податків в податкову заставу та до початку процедури його реалізації орган стягнення повинен отримати дозвіл суду на продаж описаного майна.

В предмет доказування у справі про надання дозволу на продаж майна платника податків з метою погашення усієї суми його податкового боргу серед інших входить перевірка належності описаного майна боржникові.

Здійснюючи перевірку аргументів сторін щодо належності описаного в податкову заставу майна суд встановив такі обставини:

Відповідно до договору міни часток нежитлових приміщень від 17.11.2004 (аркуш справи 81), зареєстрованого в державному реєстрі правочинів (а.с.83), ПП Будконструкція передало належні йому на праві приватної власності 20/100 часток нежитлових приміщень (літера З-2 , 5/6,5кв.м. (побутове), 6/7,7 кв.м. (роздягалка), частка в спільному користуванні в приміщеннях 1/6.1 кв.м. (коридор), 3/5.8 кв.м. (коридор), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_3 в обмін на належні йому 23/100 частки нежитлових приміщень (літера З-1 , І/36,1 кв.м., склад), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (аркуш справи 81). На виконання договору сторони підписали акт прийому передачі від 17.11.2004 (аркуш справи 82).

Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 02 грудня 2004 року будинок № АДРЕСА_1 належав на праві спільної часткової приватної власності приватному підприємству Будконструкція (23/100 та 28/100) та ОСОБА_3 (20/100 та 29/100).

Відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації № 81 від 03.02.2005 (аркуш справи 84) нежитлову будівлю АДРЕСА_1 розділено на два самостійні приміщення з присвоєнням окремих номерів (поштових адрес). Так, частині нежитлової будівлі, яка складається з приміщень І/36,1 кв.м. (склад) та ІІ/42,1 кв.м. (майстерня) загальною площею 78,2 кв.м та належить на праві приватної власності ПП Будконструкція присвоєно номер №4 а . Іншій частині будівлі загальною площею 45.8 кв.м., яка належить ОСОБА_3 і складається з приміщень 1/6.1 кв.м. (коридор), 2/9,3 кв.м (роздягальня), 3/5.8 кв.м. (коридор), 4/10,4 кв.м. (побутове), 5/6,5кв.м. (побутове), 6/7,7 кв.м. (роздягальня), присвоєно №4.

21.06.2005 Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради видала розпорядження №591 від 21.06.2005 Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул. Терновій, 4а (аркуш справи 85), на підставі якого ПП Будконструкція отримало Свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю від 21.06.2005 (літера З-1 , майстерня, загальна площа 78,2 кв.м.). 22.02.2006 право власності на цю будівлю зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (аркуш справи 86).

Отже, податковий керуючий 11.09.2018 описав в податкову заставу (акт №177, аркуш справи 75) неіснуюче майно, оскільки нежитлові приміщення літ. З-2;З-1 (23/100 частина - приміщення в літ.З-1, а саме - І/36,1 кв.м.) за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Тернова, 4 на підставі описаних вище розпорядчих документів та реєстраційних дій стали частиною нежитлової будівлі загальною площею 78,2 кв.м., якій присвоєно нову адресу - АДРЕСА_1.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 28.05.2015 ПП Будконструкція продало, а ПП БоТарБуд купило нежитлову будівлю під літерою 3-1 майстерня, загальною площею 78,2 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Тернова, 4а (аркуш справи 88).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суд встановив, що станом на дату складення акту №57 опису майна від 23.02.2018 власником нежитлової будівлі літ. З-1 майстерня загальною площею 78,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, АДРЕСА_1 (а.с. 56-57) є ОСОБА_4, а саме: - ? частини нежитлової будівлі набув 15.09.2017 на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2017 р. № 703; - ? частини нежитлової будівлі набув 22.12.2017 на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2017 р. № 1049.

Отже, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що ПП Будконструкція на момент складення актів опису майна №57 та 177 вже тривалий час не було власником майна, яке податковий керуючий описав в податкову заставу з метою погашення податкового боргу платника податків. З цієї причини відповідно до приписів пункту 87.2 та 87.3 статті 87 ПК України вказане в актах опису майна №57 від 23.02.2018 та №177 від 11.09.2018 майно не може бути використане як джерело погашення податкового боргу ПП Будконструкція .

Суд також враховує, що орган стягнення (позивач) не надав суду доказів того, що станом на дату прийняття рішення в податковій заставі перебуває будь-яке інше майно відповідача, що може бути використане як джерело погашення його податкового боргу.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі. Мотивація, яка наведена у апеляційній скарзі, не дає адміністративному суду апеляційної інстанції підстави для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції та скаржником не надано суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів зазначених в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі №813/2845/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 11.03.2019