Ухвала

від 11.03.2019 по справі 810/3510/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 березня 2019 року

Київ

справа №810/3510/18

адміністративне провадження №К/9901/5638/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг С. Білогородка" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі №810/3510/18 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Комунального підприємства Комбінат комунальних послуг С.Білогородка про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

УСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства Комбінат комунальних послуг С.Білогородка , в якому з урахування заяви про уточнення позовних вимог просило застосувати до відповідача заходи реагування, а саме: тимчасово зупинити господарську діяльність в частині надання послуг водопостачання за адресою: вул. Володимирська, 33, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, до здійснення заходів організаційного та санітарно-епідеміологічного характеру щодо поліпшення якості питної води та доведення показників якості питної води у відповідність до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10* відповідно до припису від 12.02.2018 №64.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019, адміністративний позов задоволено.

Застосовано заходи реагування шляхом зобов'язання Комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг с. Білогородка" за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Володимирська (Леніна), буд. 33, зупинити надання послуг водопостачання до здійснення заходів організаційного та санітарно-епідеміологічного характеру щодо поліпшення якості питної води та доведення показників якості питної води у відповідність до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10, відповідно до припису від 12.02.2018 №64.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями 26.02.2019 Комунальним підприємством "Комбінат комунальних послуг с. Білогородка" до Верховного Суду направлено касаційну скаргу.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме:

- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

- щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, у даній справі суб'єкт владних повноважень просив тимчасово заборонити/зупинити (на певний період) господарську діяльність відповідача до здійснення заходів організаційного та санітарно-епідеміологічного характеру щодо поліпшення якості питної води та доведення показників якості питної води у відповідність до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10* відповідно до припису від 12.02.2018 №64.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач як суб'єкт владних повноважень довів суду необхідність тимчасового зупинення підприємства з огляду на небезпеку, яку може завдати життю та здоров'ю населення неякісна питна вода.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет позову, зважаючи на значення справи для сторін, її категорію та складність і обраний позивачем спосіб захисту, а також приймаючи до уваги відсутність даних про те, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес, Верховний Суд приходить до висновку про наявність законних підстав вважати дану справу такою, що є незначної складності.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що зазначена справа не є справою незначної складності, а також є резонансною та такою, що викликає значний суспільний інтерес, оскільки стосується фундаментальних прав та інтересів широкого кола осіб.

Однак, підстав вважати, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково відсутні, оскільки ця справа не відноситься до справ визначених частиною четвертою статті 12 КАС України.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах а - г пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг С. Білогородка" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі №810/3510/18 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Комунального підприємства Комбінат комунальних послуг С.Білогородка про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

Т.О. Анцупова

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду