ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22389/18 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.
за участю секретаря Рейтаровської О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2019 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
у справі №640/22389/18
за позовом ОСОБА_2
до відповідача Головного територіального управління юстиції в Київській області в особі державного реєстратора Іллічова Сергія Олександровича,
про зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2018 року ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції в Київській області в особі державного реєстратора Іллічова Сергія Олександровича, в якому просив:
- визнати протиправними дії державного реєстратора Іллічова Сергія Олександровича Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо державної реєстрації змін до установчих документів Громадської організації САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО СУЛИМІВСЬКЕ - 2 (код ЄДРПОУ 20602511), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме щодо нової редакції Статуту Громадської організації САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО СУЛИМІВСЬКЕ - 2 та скасувати реєстраційний запис від 31.07.2018 за № 13541050012003982.
- визнати протиправними дії державного реєстратора Іллічова Сергія Олександровича Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо внесення змін до відомостей про Громадську організацію САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО СУЛИМІВСЬКЕ - 2 (код ЄДРПОУ 20602511), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Громадської організації САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО СУЛИМІВСЬКЕ - 2 (код ЄДРПОУ 20602511) на ОСОБА_5 та скасувати реєстраційний запис від31.07.2018 за № 13541070013003982.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі, на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу через порушення норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Зокрема, позивач вказує на те, що даний спір є публічно-правовим розгляд якого належить до повноважень адміністративного суду, оскільки фактично оскаржуються дії суб'єкта владних повноважень.
Відповідачем було подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали вимоги та доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального права.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню в частині з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачем не заявлено вимоги про вирішення публічно-правового спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Таким чином, спір набуває ознак публічно-правового за наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, які виконують владні управлінські функції.
Як вбачається з позовної заяви позивач звернувся до Окружного адміністративного суду з вимогами щодо визнання протиправними дії державного реєстратора та скасування відповідних записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до відомостей щодо Громадської організації Садівницьке товариство Сулимівське-2 . Крім того, позивач просив вирішити питання щодо поновлення його на посаді керівника Громадської організації Садівницьке товариство Сулимівське-2 .
Згідно пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
У розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація здійснюється за заявницьким принципом.
Тобто відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виникають саме між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. Якщо в результаті державної реєстрації - суб'єктом звернення за послугою порушується (не визнається, оспорюється) право позивача, то виникає спір про цивільне право. У такому разі, ця особа і має бути належним відповідачем у спорі про скасування запису про проведену державну реєстрацію, адже наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст і стан цього права.
Колегія суддів звертає увагу про наявність впливу на право позивача, зокрема поновлення на посаді керівника Громадської організації Садівницьке товариство Сулимівське-2 у разі позитивного вирішення спору судом, що не заперечується самим позивачем.
Отже, колегія суддів звертає зауважує, що суттю даного спору являється вирішення питання щодо поновлення позивача на керівній посаді Громадської організації Садівницьке товариство Сулимівське-2 , що вказує на наявність спору про право.
Так, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що вимоги заявлені в адміністративному позові щодо скасування державної реєстрації є похідними від вимог про поновленні позивача в складі Громадської організації Садівницьке товариство Сулимівське-2 на посаді її Голови.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не є учасником правовідносин, правомірність дій яких він оспорює.
Отже вимога заявлена позивачем до Головного територіального управління юстиції в Київській області в особі державного реєстратора Іллічова Сергія Олександровича не носить ознак публічно-правового спору передбачає приватний інтерес, отже підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний правовий висновок щодо визначення юрисдикції адміністративних судів міститься у постанові Верховного Суду у справі № 806/528/16 від 23 листопада 2018 року. Так, у вказаній постанові суд зазначив, що водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не містять ознак публічності, оскільки діями відповідача зачіпаються права позивача в сфері приватних правовідносин, захист яких, в силу приписів ч.1 ст.19 та ч.1 ст.23 Цивільного процесуального кодексу України, віднесений до компетенції місцевого загального суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand&Austria ; вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України погоджується з висновком суду першої інстанції , що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки носить приватноправовий характер.
При цьому, апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення .
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2019 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2019 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2019 |
Оприлюднено | 13.03.2019 |
Номер документу | 80388227 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні