РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2019 Провадження №2-о/425/40/19
Справа № 425/516/19
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого - судді Москаленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Окрошко О.О.
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Хрустальнинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту смерті, -
встановив:
До Рубіжанського міського суду Луганської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту смерті, посилаючись на такі обставини.
03.02.2019 року помер її дід - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на час смерті проживав у ІНФОРМАЦІЯ_2.
З метою реєстрації смерті діда вона звернулась з відповідною заявою до Хрустальнинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, але отримала відмову у реєстрації факту смерті, оскільки заявником для підтвердження факту смерті надано документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Встановити факт смерті діда їй необхідно для отримання свідоцтва про смерть українського державного зразку та реалізації права на спадкування після померлого.
Просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер 03 лютого 2019 року у місті Луганськ Луганської області.
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 13.02.2019 вищевказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі, та призначено до розгляду у судовому засіданні за правилами окремого провадження.
У судове засідання заявник не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, вимоги заяви підтримала.
Представник заінтересованої особи - Хрустальнинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області у судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву, в якій проти заявлених вимог не заперечував, просив справу розглянути в його відсутність.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться у справі, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
В судовому засіданні встановлено, що заявник є онукою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження матері заявника- Кузьменко ОСОБА_3 (а.с.10), повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб щодо матері заявника - ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2) ОСОБА_3 ( а.с.29-31), свідоцтвом про народження заявника- Даниленко Л.П. (а.с.-9).
Відповідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 від 06.09.2017 року, ОСОБА_1, яка зареєстрована за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Згідно відмови Хрустальнинського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області № 13/17.4-66 від 11.12.2019 року, заявнику відмовлено в реєстрації смерті ОСОБА_4, оскільки заявником для підтвердження факту смерті пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с.15).
Відповідно до Постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями № 254-VІІІ від 17.03.2015 визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей тимчасово, на три роки з дня набрання цим Законом чинності, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України (далі - окремі райони Донецької та Луганської областей).
Відповідно Постанови Верховної Ради України Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування № 252-VIII від 17.03.2015, до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької і Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року.
Указом президента Про затвердження рішення РНБО Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей , введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про зміну формату широкомасштабної антитерористичної операції, яка була запроваджена у 2014 році.
Згідно наказу Верховного Головнокомандувача ЗСУ Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей від 30 квітня 2018 року, розпочато операцію Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об'єднаних сил .
Таким чином, місто Луганськ розташоване на тимчасово окупованій території Луганської області.
Заявник надала суду копії лікарняної довідки про смерть №93 від 03.02.2019 року та довідку про причину смерті № 93 від 03.02.2019, видані Державним закладом Луганська міська поліклініка №10 ОРДЛО, згідно яких ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер 03 лютого 2019 року від хронічної серцевої недостатності (а.с. 12,13).
Одночасно заявник надала суду копію свідоцтва про смерть виданого 05.02.2019 року Жовтневим відділом запису актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції ОРДЛО, згідно якого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, помер 03 лютого 2019 року у місті Луганськ ОРДЛО (а.с. 14).
З наданої заявником світлини (а.с.16) вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер 03.02.2019 року.
Факт, який просить встановити заявник, має для неї юридичне значення, оскільки необхідний для реєстрації смерті діда.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995 суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, § 45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіки Молдови та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).
Таким чином, суд дійшов висновку застосувати названі загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
В ході розгляду справи судом не встановлено будь-якого умисного порушення заявником, яка є громадянкою України, законодавства України та нормативних актів України після смерті діда в частині належного повідомлення компетентних органів про даний факт, його належного фіксування, реєстрації, тощо. Неможливість отримати у місті Луганськ необхідні документи для реєстрації факту смерті її діда, виникла в зв'язку з розташування цього міста на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню та встановлює факт смерті ОСОБА_2, який помер 03 лютого 2019 року у місті Луганськ Луганської області.
Керуючись ст.ст. 263-265, 293-294, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Хрустальнинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту смерті задовольнити повністю.
Встановити факт смерті громадянина України - ОСОБА_2, який народився 19.01.1940 року у місті Луганськ, визнавши датою його смерті 03 лютого 2019 року та місцем смерті місто Луганськ Луганської області.
Відповідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України допустити рішення до негайного виконання.
Відповідно ч. 5 ст. 317 ЦПК України копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, проживає за адресою: 93000, АДРЕСА_2.
Заінтересована особа: Хрустальнинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, знаходиться за адресою: 93010, вулиця Руденко, 7, місто Рубіжне, Луганської області, код ЄДРПОУ 21757859.
Суддя В.В. Москаленко
Суд | Рубіжанський міський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2019 |
Оприлюднено | 13.03.2019 |
Номер документу | 80392272 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рубіжанський міський суд Луганської області
Москаленко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні