Рішення

від 01.03.2019 по справі 386/1211/17

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/1211/17

Провадження № 2/386/11/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

свідків ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_9 сільська рада Голованівського району Кіровоградської області та Голованівська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,

встановив:

ОСОБА_7 20.12.2017 звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту. 23.04.2018 ОСОБА_7 подала заяву про збільшення позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 квітня 2017 року помер ОСОБА_10, який мешкав в с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області. Після смерті ОСОБА_10 залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований по вул. Миру, 222 (до перейменування - Леніна, 190) в с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області. Спадщину після його смерті прийняв позивач шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Голованівської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, як спадкоємець першої черги. Зі спливом шестимісячного строку після відкриття спадщини позивач в усній формі звернувся до Голованівської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом, яка залишилась після смерті його батька ОСОБА_10, однак нотаріус повідомив позивача про наявність заповіту складеного від імені ОСОБА_10 на користь відповідача. На адвокатський запит представника позивача ОСОБА_9 сільською радою Голованівського району Кіровоградської області позивачу було надіслано копію заповіту, складеного від імені ОСОБА_10, згідно змісту якого, ОСОБА_10 заповів на користь співмешканки ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Миру, 222 (Леніна, 190) в с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області, вклади у Приватбанку та інших банках, а також усе своє майно. Даний заповіт посвідчений секретарем Капітанської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області за участю двох свідків і підписаний не заповідачем, а іншою особою, а саме: ОСОБА_5 з посиланням на те, що ОСОБА_10 є важкохворим з діагнозом рак і не може підписати заповіт власноручно. Відповідач також звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 та отримала свідоцтво про право на спадщину, видане Голованівською районною державною нотаріальною конторою 28.12.2017.

Представник позивача зазначає, що вказаний заповіт порушує права позивача як спадкоємця першої черги на усе спадкове майно, так як являється сином спадкодавця, вважає даний заповіт недійсним так як складений і посвідчений з порушенням порядку його складання та посвідчення, оскільки не підписаний самим заповідачем, в зв'язку з тим, що на момент укладення спірного заповіту ОСОБА_10 не міг фізично самостійно вчинити підпис на спірному правочині, як того вимагає норма ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що свідчить про відсутність волевиявлення заповідача. Відповідно до п. 33 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року №22/5 (далі - Інструкція) заповіт має бути складений у письмовій формі із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за довіреністю заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними в пункті 13 цієї Інструкції. Таким чином, фізична особа може доручити іншій особі у її присутності підписати текст правочину, якщо вона не може підписати його власноручно лише у зв'язку з хворобою або фізичною вадою. Відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства та відповідно до обставин справи, оспорюваний заповіт повинен бути визнаний недійсним. За приписами ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідає його волі. Крім того, вважає, що свідоцтво про право на спадщину, видане відповідачу 28.12.2017 також має бути визнане недійсним, оскільки видане особі, яка не мала права на спадкування. У зв'язку з наведеним, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої 24.05.2018, посилаючись на ст.ст. 11, 16, 203, 207, 215, 1247, 1248, 1257, 1301 ЦК України, представник позивача просить визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_10, посвідчений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_9 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №7; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_10, виданого на ім'я ОСОБА_1 28 грудня 2017 року Голованівською районною державною нотаріальною конторою Кіровоградської області, зареєстроване під №1233.

Ухвалою суду від 21.12.2017 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Відповідач 16.02.2018 подала до суду відзив, в якому вказує про те, що позовні вимоги не визнає з таких підстав. Позивач в позовній заяві вказує, що вважає заповіт недійсним оскільки, на думку позивача, заповідач ОСОБА_10 міг фізично самостійно вчинити підпис на заповіті, що свідчить про відсутність волевиявлення заповідача і при цьому позивач не вказує на підстави чому він дійшов до висновку, що заповідач міг власноручно підписати заповіт. Відповідач зазначає, що позивач більше 20 років не спілкувався зі своїм батьком, не зустрічався з ним, не цікавився про стан його здоров'я і будь-яких стосунків з батьком не підтримував. Позивач на повідомлення ОСОБА_5 приїхав в с. Капітанка Голованівського району - в день поховання батька, з нею не спілкувався і не цікавився як жив батько і який був стан його здоров'я. Згідно ч. 4 ст. 207 ЦК України, якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. В спірному заповіті чітко вказано, що в зв'язку з тим, що ОСОБА_10 за станом здоров'я не в змозі сам підписати текст заповіту. Відповідно до ст. 1253 ЦК України заповіт посвідчено в присутності свідків, в заповіті вказано, що оскільки ОСОБА_10 є важкохворим з діагнозом рак і не може підписати заповіт власноручно, на його особисте прохання та в його присутності текст заповіту підписала його племінниця ОСОБА_5, близька йому людина. ОСОБА_10 перед смертю хворів близько 4-х місяців, лікувався в Побузькій дільничній лікарні, лікарі не могли поставити діагноз, останній місяць у ОСОБА_10 перестали працювати руки та ноги, однак до останнього дня свого життя ОСОБА_10 був при свідомості, віддавав звіт своїм діям, спілкувався з відповідачем. Підписати заповіт ОСОБА_10 не міг, він не міг без її допомоги приймати їжу і робити будь-які дії руками. В останній час приблизно за дві неділі до смерті вона запросила до ОСОБА_10 лікаря ОСОБА_11, який оглянувши останнього сказав, що у ОСОБА_10 є симптоми "раку", однак обстеження на "рак" не проводили оскільки ОСОБА_10 помер. Відповідач вважає, що заповіт складений і посвідчений в повній відповідності з чинним законодавством, тому вказаний позов задоволенню не підлягає. У зв'язку з наведеним відповідач просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 39-40 т. 1) .

24.05.2018 за клопотанням представника позивача судом було постановлено ухвалу про витребування доказів, якою у Голованівської районної державної нотаріальної контори витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_10, на виконання якої, нотаріальна контора 05.06.2018 надала витребуваний доказ.

09.07.2018 проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання 16.08.2018, 19.11.2018, 07.02.2019 та 01.03.2019 не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Представник позивача в судове засідання 16.08.2018 не з'явилась, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою. В судове засідання 19.11.2018 представник позивача повторно не з'явилась, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із її зайнятістю в іншій справі у Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. В судове засідання 07.02.2019 представник позивача втретє не з'явилась, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із її зайнятістю в іншій справі у Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. В судове засідання 01.03.2019 представник позивача вчетверте не з'явилась, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.

Врахувавши норми п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, згідно якої, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки, суд 07.02.2019 та 01.03.2019 відмовив представнику позивача у задоволенні клопотань про відкладення судового засідання, яка втретє та вчетверте відповідно не з'явилась в судове засідання та розглянув справу за її відсутності.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнала, вважає, що заповіт посвідчений належним чином, чоловік ОСОБА_10 ще за життя попросив свою племінницю ОСОБА_5 здійснити підпис на заповіті, оскільки сам не міг підписати із-за своєї хвороби: у нього не працювали суглоби рук та ніг, якого вона була вимушена годувати з ложки. ОСОБА_10 приблизно за два місяці до складання заповіту зліг та не міг ходити. Заповіт був підписаний при свідках ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений секретарем Капітанської сільської ради ОСОБА_6 в них вдома за адресою с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області, вул. Миру, 222.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві та суду пояснив, що на думку позивача заповідач ОСОБА_10 міг фізично самостійно вчинити підпис на заповіті, що свідчить про відсутність волевиявлення заповідача і при цьому позивач не вказує на підстави чому він дійшов до такого висновку. Позивач більше 30 років не спілкувався зі своїм батьком, не зустрічався з ним, не цікавився про стан його здоров'я і будь-яких стосунків з батьком не підтримував. Заповіт посвідчено секретарем Капітанської сільської ради належним чином, без будь-яких порушень, на підставі якого, нотаріусом відповідачу було видано оспорюване свідоцтво про право на спадщину, яка при його видачі жодних помилок не виявила. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСОБА_9 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, вважає, що оспорюваний заповіт складено з дотриманням чинного законодавства (а.с. 36 т. 1).

Представник третьої особи Голованівської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, проти позову заперечень не має.

Заслухавши пояснення відповідача та її представника, заслухавши покази свідків та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 03 квітня 2017 року в с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області помер ОСОБА_10, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії І-ФП №265202, повторно виданого 19.07.2017 Первомайським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (а.с. 8 т. 1).

Згідно копії свідоцтва про народження, серії ІV-УР №1103612, виданого 09.09.1963 Антонюківською сільською радою Березовського району Одеської області, позивач являється сином ОСОБА_10 (а.с. 9 т. 1).

Як вбачається з копії заповіту від 30.03.2017, посвідченого секретарем виконавчого комітету ОСОБА_9 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №7, ОСОБА_10 за життя заповів відповідачу житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по вул. Миру, 222 (до перейменування - Леніна, 190) в с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області, вклади у Приватбанку та інших банках, а також усе те, що буде йому належати на день смерті, і на що він за законом матиме право. В заповіті зазначено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_10 за станом здоров'я не в змозі сам підписати текст заповіту, останній посвідчено в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та підписано ОСОБА_5. Заповіт складений та посвідчений за місцем проживання заповідача в с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області, записаний секретарем сільської ради ОСОБА_6 зі слів ОСОБА_10, до підписання прочитаний уголос (а.с. 10 т. 1).

28 грудня 2017 року державним нотаріусом Голованівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_12 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яким посвідчено, що на підставі заповіту від 30.03.2017, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_10 є ОСОБА_1, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований по вул. Миру, 222 в с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 42 т. 1).

Відповідно копії довідки за №98, виданої 01.12.2017 філією Голованівської ЦРЛ смт. Побузьке, ОСОБА_10 на диспансерному обліку у філії з приводу онкозахворювання не перебував і засобів пересування не потребував (а.с. 190 т. 1).

Як вбачається з копії лікарського свідоцтва про смерть №33 від 03.04.2017 та довідки про причину смерті №33 від 03.04.2017, ОСОБА_13 помер 03.04.2017 у віці 76 років, причина смерті: хронічна серцева недостатність (а.с. 80 т. 1).

Відповідно довідки за №934/01-22, виданої 07.11.2017 Голованівською центральною районною лікарнею, ОСОБА_10 з 2016 року знаходився на диспансерному обліку з діагнозом остеохондроз нижнього грудного відділу хребта, ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, повна блокада правої ножки пучка Гісса СН ІІ А, хронічний бронхіт. Лікувався амбулаторно з 2014 року по 2017 рік у філії Голованівської ЦРЛ смт. Побузьке (а.с. 191 т. 1).

Як вбачається з довідки Медичного центру "Агапіт", виданої 16.11.2017 лікарем ОСОБА_14, ОСОБА_10 03.03.2017 звертався до центру до лікаря-невропатолога, відносно якого встановлено діагноз: дегенеративно-деструктивне ураження поперекового відділу хребта з больовим корінцевим синдромом (а.с. 189 т. 1).

Згідно копії спадкової справи №51/2017, заведеної Голованівською районною державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_10 відповідачем 14.04.2017 було подано заяву про прийняття спадщини за заповітом від 30.03.2017; позивачем 01.08.2017 подано заяву про прийняття спадщини як за заповітам, так і за законом; 28.12.2017 відповідач подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з чим, цього ж дня видано свідоцтво про право на спадщину (а.с. 95-179 т. 1).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що знає покійного ОСОБА_10 та його дружину ОСОБА_1, які проживали разом в ІНФОРМАЦІЯ_1. Недавно з'явився син померлого ОСОБА_10, який претендує на спадщину після смерті батька. Вона знала покійного ОСОБА_10, часто бачила його по дорозі на роботу, розмовляла з ним. Останній раз бачила його навесні 2017 року, коли її запросила ОСОБА_5 бути присутньою при засвідченні заповіту. Коли вона прийшла в с. Капітанка Голованівського району до ОСОБА_10, побачила, що той лежав у кімнаті на ліжку біля вікна, він відповідав на запитання секретаря, був дуже хворий, зхудший, руками не рухав. Крім неї у кімнаті були ОСОБА_1, Янюк, ОСОБА_5 та секретар сільської ради ОСОБА_6, яка зачитала заповіт. Заповіт замість ОСОБА_10 підписала ОСОБА_5, яка мала гарні стосунки з ОСОБА_10 Вона також підписалась як свідок у заповіті, текст заповіту не пам'ятає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що знає сім'ю відповідача та покійного ОСОБА_10, з якими вона товаришувала. Близько за два тижні до смерті ОСОБА_10 дуже захворів, зліг та попросив викликати представника сільської ради, щоб скласти заповіт на користь відповідача. ОСОБА_10 хворів недовго, розмовляв, хоч кінцівки рук та ніг у нього не працювали. ОСОБА_10 просив підписати заповіт, яким бажав передати будинок відповідачу, як своїй дружині. ОСОБА_5 до неї зателефонувала, щоб вона прийшла до ОСОБА_10 бути свідком при складані заповіту. Вона прийшла в с. Капітанка Голованівського району до будинку ОСОБА_10, в якому окрім неї, також знаходились представник сільської ради ОСОБА_6, ОСОБА_3 та його племінниця ОСОБА_5. ОСОБА_10 лежав у ліжку в одній з кімнат біля вікна, розмовляв, однак рухатись не міг взагалі. Секретар сільської ради ОСОБА_6 зачитала заповіт, ОСОБА_10 попросив замість нього підписати заповіт племінницю ОСОБА_5, після чого остання підписала заповіт, потім підписали вона, ОСОБА_3 та секретар. Помер ОСОБА_10 у квітні 2017 року, до смерті його доглядала дружина ОСОБА_1, годувала його. Сина ж ОСОБА_10 через соціальні мережі знайшла ОСОБА_5, який приїхав лише на поховання батька.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що відповідач являється співмешканкою її дядька ОСОБА_10, які проживали разом 23 роки. Позивач ніколи не приїжджав до батька, з ним не спілкувався. Сина покійного вона знайшла через соціальні мережі і повідомила про поховання батька. Коли дядько захворів приблизно з літа 2016 року, він відмовився їхати до лікарні. Він почав худнути, коли у нього перестали згинатись суглоби вона дядьку запропонувала оформити будинок на дружину, оскільки у них є спільна дитина. За декілька днів до смерті дядько попросив привезти нотаріуса для складання заповіту, після чого вона запросила до дядька секретаря Капітанської сільської ради для складання заповіту, також попросила прийти в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки дядько не міг тримати ручку, він був прикутий до ліжка, однак розумів свої дії, попросив щоб підпис у заповіті за нього здійснила вона (свідок). Секретар сільської ради ОСОБА_6 зачитала заповіт, за проханням дядька вона здійснила підпис за дядька, також заповіт підписали свідки, які були присутні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона працює секретарем Капітанської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. ОСОБА_10 часто приходив до сільської ради, говорив, що бажає скласти заповіт, однак не приходив до сільської ради для його складання. 30.03.2017 до неї звернулась племінниця ОСОБА_10 - ОСОБА_5, і повідомила, що її дядько бажає скласти заповіт. ОСОБА_5 привезла її до будинку ОСОБА_10, який розташований по вул. Миру, 222 в с. Капітанка Голованівського району, в якому на ліжку біля вікна лежав ОСОБА_10, який був при свідомості, відповідав на запитання чітко, однак не крутився, руками не рухав. В присутності ОСОБА_5, ОСОБА_1 та двох свідків вона зачитала заповіт, яким він заповів своє майно відповідачу та оскільки ОСОБА_10 не міг тримати ручку, за його проханням підпис вчинила ОСОБА_5, потім підписалися свідки. Довідки про хворобу ОСОБА_10 не було, він був у свідомості, недієздатним не визнавався. ОСОБА_10 їй скаржився, що дотягнув до того, що сам не може прийти до сільської ради. Зазначила, що у заповіті зробила технічну помилку, використавши слово "рак", яке використовується в народі, про що їй повідомляла племінниця заповідача.

У суду немає підстав ставити під сумнів показання свідків і таких доказів суду не надано.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання правочину недійсним.

Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Пунктом другим частини першої ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1 та ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Нормами частин 1-3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

За нормами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч. 1 ст. 1233 ЦК України).

Загальні вимоги до форми заповіту визначені ст. 1247 ЦК України, згідно якої, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Частина 4 ст. 207 ЦК України вказує на те, що якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Частина перша ст. 1251 ЦК України дозволяє посвідчувати заповіт уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, крім секретного заповіту.

Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 №3306/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 р. за №1298/20036 (далі - Порядок)

За п.2.1. розділу ІІ Порядку нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням. Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування, то в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії із зазначенням адреси, а також причини, з якої нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування.

Згідно п.2.3. розділу ІІ Порядку, при вчиненні нотаріальної дії посадові особи органів місцевого самоврядування встановлюють особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, у порядку, визначеному статтею 43 Закону України "Про нотаріат". У разі, якщо за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт чи заяву, підписується інша фізична особа, посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього. Копія документа, за яким встановлюється особа, долучається до примірника документа, який залишається у справах органу місцевого самоврядування.

Пунктом 1.4. розділу ІІІ Порядку встановлено, що заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.

Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути посадова особа органу місцевого самоврядування, яка посвідчує заповіт, спадкоємці за заповітом, члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом, особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними у пункті 2.6. розділу II цього Порядку.

Особа, на користь якої заповідається майно, не має права підписувати його за заповідача.

Пунктом 2.6. розділу ІІ Порядку визначено, що глуха, німа або глухоніма фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, сама читає заповіт чи заяву і підписує його (її). Якщо така особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписати документ, то при вчиненні нотаріальної дії обов'язково повинна бути присутня особа (сурдоперекладач), яка може порозумітися з глухою, німою або глухонімою особою і підтвердити своїм підписом, що зміст заповіту, заяви відповідає волі учасника нотаріальної дії. Підпис особи (сурдоперекладача) проставляється після тексту заповіту, заяви. Від зазначеної особи вимагається документ, що підтверджує її кваліфікацію.

Судом встановлено, що оспорюваний заповіт 30.03.2017 складено секретарем Капітанської сільської ради ОСОБА_6 зі слів ОСОБА_10, у заповіті зазначено місце його складання - за місцем проживання спадкодавця в с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області, вул. Миру, 222, зазначено причини, з яких ОСОБА_10 не може власноручно підписати заповіт (за станом здоров'я), для підписання якого, за волею заповідача, запрошено ОСОБА_5, яка не являється спадкоємцем; заповіт прочитано вголос та підписано в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, реквізити паспортів яких зазначені у заповіті та які мають повну цивільну дієздатність, не являються посадовими особами органу місцевого самоврядування, спадкоємцями за заповітом, членами сім'ї чи близькими родичами спадкоємців за заповітом.

Також в судовому засіданні, враховуючи досліджені довідки Голованівської центральної районної лікарні, Медичного центру "Агапіт" та покази свідків, встановлено, що при посвідченні оспорюваного заповіту в ОСОБА_10 були наявні фізичні вади, у зв'язку з чим, не мав можливості власноручно розписатись, про що й зазначено в заповіті секретарем Капітанської сільської ради ОСОБА_6

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки оспорюваний заповіт складено без порушення вимог ст.ст. 207, 1247, 1251 ЦК України, з урахуванням положень Порядку, а тому не підлягає визнанню недійсним.

У зв'язку з тим, що оспорюваний заповіт відповідає вимогам законодавства, суд не знаходить підстав для визнання недійсним оспорюваного свідоцтва про право на спадщину, яке видане на підставі належним чином посвідченого заповіту.

При виборі правових норм, що підлягають застосуванню до правовідносин сторін, суд застосовує вимоги Порядку та не застосовує вимоги Інструкції, на які посилається в позові представник позивача, як на підтвердження позовних вимог, оскільки Інструкція втратила чинність з 02.12.2011 згідно наказу Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року N 3306/5.

З наведених підстав, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати зі сплати позивачем судового збору при зверненні до суду в сумі 1344 грн. 80 коп., що підтверджується квитанціями від 12.12.2017 (а.с. 1) та від 20.04.2018 (а.с. 67а), покладаються на позивача.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-89, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_9 сільська рада Голованівського району Кіровоградської області та Голованівська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1344 грн. 80 коп. сплачені позивачем покласти на останнього.

Місце проживання позивача ОСОБА_8: м. Первомайськ Миколаївської області, вул. Академіка Сеченова, 30, поштовий індекс 55213; РНОКПП НОМЕР_1.

Місце проживання відповідача ОСОБА_1: с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області, вул. Миру, 222, поштовий індекс 26554; РНОКПП НОМЕР_2.

Місцезнаходження третьої особи ОСОБА_9 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області: с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області, вул. Миру, 112, поштовий індекс 26554, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04527572.

Місцезнаходження третьої особи Голованівської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області: смт. Голованівськ Кіровоградської області, вул. Соборна, 40, поштовий індекс 26500, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 02884629.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 11 березня 2019 року.

Суддя Гарбуз О. С.