Ухвала

від 05.03.2019 по справі 760/519/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участі прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

власника майна-підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року у кримінальному провадженні № 32017110080000012 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області майора податкової міліції ОСОБА_8 , погодженого з прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_5 та накладено арешт шляхом обмеження у праві розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортні засоби:

-LAND ROVER DISCOVERY SPORT,2016 року випуску,номерний знак НОМЕР_1 ;

-JAGUAR XF,2017 року випуску,номерний знак НОМЕР_2 .

Приймаючи рішення про задоволення клопотання, слідчий суддя вказав що слідчим доведено наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно на підставі ч.2 ст. 170 КПК України оскільки воно підлягатиме можливій конфіскації, як санкції за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та з метою збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 діючи в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.

Вимоги мотивує тим, що у поданому органом досудового розслідування клопотанні про арешт транспортних засобів що належать ОСОБА_7 викладено обставини що не відповідають дійсності, а саме клопотання не містить належних доказів що обґрунтовують повідомлену ОСОБА_7 підозру.

Додає, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про задоволення клопотання з тих підстав, що інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України передбачає конфіскацію майна як вид покарання, однак в силу того що ні сам ОСОБА_9 ні його представник для участі в розгляді клопотання викликані не були, та не мали змоги надати пояснення, такі висновки суду є хибними. Зазначає, що ОСОБА_7 сплатив всі податкові зобов`язання а тому відпала необхідність у накладенні арешту.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, про законність прийнятого слідчим суддею рішення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні слідчогоуправлінням фінансових розслідувань головного управління ДФС у Київській області, здійснюється досудове розслідуванняу кримінальному провадженні внесеному 11.09.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017110080000012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.212 КК України..

В ході досудового слідства встановлено, що генеральний директор ТОВ «Проксімус» (код ЄДРПОУ 31355139) ОСОБА_7 , з метою умисного ухилення від сплати податків відобразив операції з суб`єктами підприємницької діяльності, які мають ознаки фіктивності: ТОВ «Інком Строй» (код ЄДР 38824525), ТОВ «Строй Кепітал Груп» (код ЄДР 39234753), ТОВ «Лейтер Плюс» (код ЄДР 39006869), що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах на загальну суму 4 938 494 грн. (податок на додану вартість у сумі 635 813,00 грн. (штрафні санкції 317 906,00 грн.) та податок на прибуток підприємства у розмірі 3 187 820,00 грн. (штрафні санкції 796 955 грн.)).

27 грудня 2018 року ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Також в ході слідства встановлено, що ОСОБА_7 у період з 2016 по 2017 року придбано майно LAND ROVER DISCOVERYSPORT,2016 року випуску,номерний знак НОМЕР_1 ; JAGUARXF,2017 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , з орієнтованою загальною вартістю 2157045,00 гривень.

Старший слідчий з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 за погодженням із прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_5 , звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно що перебуває у власності ОСОБА_7 з метою його збереження, як речового доказу у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року було задоволено з метою забезпечення збереження речових доказів у справі та забезпечення можливої конфіскації майна, як санкції за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 ..

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддівв матеріалах судової справи порозгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК Українивимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогамст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідност. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України,може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження №32017110080000012, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого, з метою конфіскації майна як виду покарання.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 212 КПК України, санкція якого передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, те, що в судовому засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також те, що автомобілі визнані речовими доказами, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та арешту майно, з метою його збереження для можливої конфіскації майна як виду покарання.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, яке належить ОСОБА_9 діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Доводи апелянта з приводу того, що у слідчого судді були відсутні підстави для накладення арешту, колегія судді до уваги не бере, оскільки такі доводи спростовуються змістом клопотання, відповідно до якого, метою накладення арешту на майно що належить ОСОБА_9 ,є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а підставою - наявність розумних підозр вважати, що майно може бути конфіскованеу підозрюваного.

Крім того, посилання апелянта на те, що зазначена у клопотанні мета арешту не передбаченаст. 170 КПК України, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п. 3 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, про що прямо вказано слідчим у клопотанні.

Підстав вважати клопотання таким, що не відповідає нормам ч. 2ст. 171 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Необґрунтованими є і доводи власника майна про те, що і ухвала слідчого судді не містить посилань на мету та підставу арешту, оскільки, відповідно до ухвали, рішення є вмотивованим та таким, що відповідає вимогамст. 370 КПК України, з урахуванням наявності у ньому підстав, мети та завдання арешту майна у даному кримінальному провадженні.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.170,171,173,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області майора податкової міліції ОСОБА_8 , погодженого з прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_5 та накладено арешт шляхом обмеження у праві розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортні засоби: LAND ROVERDISCOVERY SPORT,2016 року випуску,номерний знак НОМЕР_1 ; JAGUAR XF,2017 року випуску,номерний знак НОМЕР_2 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1110/2019

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1