Ухвала

від 04.03.2019 по справі 520/1436/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/235/19

Номер справи місцевого суду: 520/1436/19 1-кс/520/1283/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі: головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника ВКФ «Агромарін» ОСОБА_7 ,

розглянувши апеляційнускаргу директораВКФ «Агромарін» ОСОБА_8 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від31.01.2019року пронакладення арештуна майноу кримінальномупровадженні №12018160000000785від 14.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.191,ч.2ст.364 КК України, ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції. Зазначеною ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.01.2019 року клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про арешт майна у вказаному кримінальному провадженні задоволено, накладено арешт на зразки масла селянського солодковершкового 73 %, виробник ВКФ «Агромарін», дата виготовлення 25.01.2019, проба розмір 250 грам, які 25.01.2019, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 24.01.2019 року були виявлені та вилучені в ході проведення огляду за місцем виробничих потужностей ВКФ «Агромарін» код ЄДРПОУ 13925644, розташованих за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, будинок 21. Як вбачається з ухвали, СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018160000000785, відомості про яке 14.11.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно службових осіб ТОВ «Проект Інвест ХХІ», які, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в тому числі перебуваючи у змові з посадовими особами комунальних закладів м. Одеси, з метою заволодіння бюджетними коштами, організували та постачають за завищеними цінами до дошкільних навчальних закладів, розташованих на території міста Одеси, неякісне вершкове масло, яке не відповідає встановленим вимогам ДСТУ (ТУ).

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2016-2018 р.р., посадові особи Департаменту освіти та науки Одеської міської ради завдяки наявним повноваженням, шляхом створення умов для перемоги у тендерах на постачання товарів та послуг, за попередньою домовленістю із представниками підконтрольних підприємств ТОВ "Проект Інвест ХХІ" і ТОВ "Біт Юг А", завдяки злочинній домовленості про пропонування на конкурсних торгах завідомо завищених цін, а також участі у торгах технічних учасників, зловживаючи службовим становищем в порушенняЗакону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 року №5007-VІ,Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»шляхом внесення до тендерної документації невідповідних даних про очікувану вартість створюють умови для розкрадання коштів місцевого бюджет.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

В апеляційній скарзі директор ВКФ «Агромарін» стверджує, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з порушенням вимог КПК України, при неповному судовому розгляді обставин провадження, висновки, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та посилається на такі обставини: - слідчий суддя неповно та необ`єктивно дослідив обставини провадження, не мотивував належним чином своє рішення та постановив ухвалу про накладення арешту без наявних на те підстав; - слідчий суддя не звернув уваги, що з клопотання слідчого не вбачається правових підстав для накладення арешту, враховуючи, що посадові особи ВКФ «Агромарін» не є ані підозрюваними, а ні обвинуваченими, а також не звернув уваги на те, що підприємство не мало будь-яких відносин з ТОВ «Молокозавод», на їх виробничих потужностях ніколи не вироблялося масло селянське Армол 73% жиру, а виробляється лише масло солодковершкове 73% «ЛАВІТА», яке й постачається ТОВ «Одеська продуктова компанія» та ТОВ «Проект Інвест ХХІ»; Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги. В судовому засіданні представник ВКФ «Агромарін» в повній мірі підтримав апеляційну скаргу за зазначив, що кримінальне провадження відкрито стосовно службових осіб ТОВ «Проект Інвест ХХІ», проте огляд проводився за місцем виробничих потужностей ВКФ «Агромарін» на підставі ухвали слідчого судді, в ході проведення огляду масло «Армол» не вилучено, а було вилучено зразки масла селянського солодковершкового «ЛАВІТА», виробником якого є ВКФ «Агромарін», хоча накладений арешт не є суттєвим для підприємства, але зазначеним оглядом було паралізовано його нормальну господарську діяльність. В судовому засіданні прокурор пояснив, що він був призначений до групи прокурорів за півгодини до судового засідання, тож він не був готовий надати пояснення по суті апеляційної скарги.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга директора ВКФ «Агромарін» підлягає задоволенню.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Згідно ст. 170 ч. ч. 1-4 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Згідно ч.2ст.171КПКУкраїни, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Відповідно дост.173КПК Українислідчий суддя,суд відмовляютьв задоволенніклопотання проарешт майна,якщо особа,що йогоподала,не доведенеобхідність такогоарешту.При вирішенніпитанняпроарешт майнаслідчийсуддя,судповиненвраховувати: 1)правовупідставудля арештумайна; 2)достатністьдоказів,щовказуютьна вчиненняособоюкримінальногоправопорушення; 3)розмірможливоїконфіскації майна,можливийрозміршкоди,завданоїкримінальнимправопорушенням,тацивільногопозову; 4)наслідкиарештумайна дляіншихосіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку про те, що розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, не звернув уваги на необґрунтованість клопотання, дійшов помилкового висновку, що вказане в клопотанні майно відповідає критеріям визначеним в ч. 2ст. 167 КПК України, фактично продублював непереконливі доводи клопотання про підстави накладення арешту на майно та безпідставно задовольнив клопотання слідчого. Слідчим при складанні клопотання про накладення арешту, не зазначені підстави і мета відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Крім того, до матеріалів провадження не долучено жодних документів, які підтверджували б належність вилученого майна до даного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, неможливо встановити відповідність такого майна критеріям, встановленимст. 98 КПК України, не надано також жодного доказу на підтвердження доводів клопотання слідчого, та у клопотанні слідчого взагалі не розкрито, яке відношення мають вилучені зразки масла солодковершкового «ЛАВІТА» саме до цього кримінального провадження, враховуючи, що підприємствоВКФ «Агромарін» не має будь-яких відносин з ТОВ «Молокозавод», та на їх виробничих потужностях ніколи не вироблялося масло селянське Армол 73% жиру, а виробляється лише масло солодковершкове 73% «ЛАВІТА», яке й постачається ТОВ «Одеська продуктова компанія» та ТОВ «Проект Інвест ХХІ». Крім того, до клопотання слідчого не долучено жодних письмових доказів, з яких можна було би зробити висновок про причетність посадових осіб підприємства до даних кримінальних правопорушень, враховуючи, що посадові особи ВКФ «Агромарін» не є а ні підозрюваними, а ні обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні. Вищевказані обставини залишились поза увагою слідчого судді, клопотання слідчого було розглянуто неповно та однобічно, внаслідок чого слідчий суддя дійшов до необгрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно, не мотивувавши належним чином своє рішення, не зазначивши при цьому, чим саме зумовлена необхідність арешту майна та якими конкретно доказами вона підтверджується.

Жодні доводи апеляційної скарги прокурором в судовому засіданні апеляційного суду не спростовані.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою в задоволенні клопотання слідчого належить відмовити. Керуючись ст. ст.170-173,404,405,407,409,419,422 КПК України, апеляційний суд, - УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу директора ВКФ «Агромарін» ОСОБА_8 задовольнити, ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від31.01.2019року пронакладення арештуна майноу кримінальномупровадженні №12018160000000785від 14.11.2018 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту відмовити. Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4