Рішення

від 11.03.2019 по справі 520/21490/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/21490/18

Провадження № 2/520/7200/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2019 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

секретар судового засідання - Белінська Ганна Сергіївна,

за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСВ ЕКСПОРТ-ІМПОРТ", про звільнення майна з-під арешту , -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить зняти арешт та заборону на відчуження з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , зареєстровані Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою 06.10.2005 року за №2463378 на підставі постанови аа 255824 від 23.08.2005 року Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 16, 25 ЦК України, ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 03.01.2019 року провадження по справі відкрито.

05.02.2019 року від третьої особи ОСОБА_4 . надійшли письмові пояснення на позов.

07.02.2019 року до участі в справі залучено в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСВ ЕКСПОРТ-ІМПОРТ".

Ухвалою суду від 11.03.2019 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання з`явилась позивач, яка вимоги підтримала, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 повідомила, що відзив на позов не готували, що дійсно в відділі в провадженні перебувало виконавче провадження, яке було закрито, виконавчі листи було повернуто стягувачу без виконання. В подальшому виконавче провадження не відкривалось, оскільки в Реєстрі відсутня вказана інформація. Відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не має права скасовувати арешт майна та заборону відчуження майна без рішення суду. В зв`язку з викладеним вирішення спору залишила на розсуд суду.

Представник третьої особи без самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСВ ЕКСПОРТ-ІМПОРТ" до судового засідання не з`явився, повідомлявся.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_4 підтримав письмові пояснення та вказав, що він також є потерпілою особою, оскільки і на його майно накладено арешт. При цьому вказав, що він не був участником справи в Малиновському суду м. Одеси, ніякого відношення до квартири на АДРЕСА_3 не має. Позов підтримує.

Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одесі від 01.03.2005 року з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в солідарному порядку стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСВ ЕКСПОРТ-ІМПОРТ" заборгованість за спожиту теплову енергію та інші витрати.

Першим Малиновським відділом ДВС ОМУЮ було відкрито провадження з примусового виконання вказаного рішення суду.

Постановою держвиконавця від 23.08.2005 року накладено арешт та заборона відчуження майна відповідача ОСОБА_4 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

Підставою для накладення арешту саме на вказану квартиру була довідка КП "МБТІ та РОН" від 13.09.2005 року. Вказана постанова була виконана Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою 06.10.2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловік позивача.

Позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та дізналась, що на спадкове майно накладено арешт. В зв`язку з отримаю інформацією позивач звернулась до Першого Малиновського відділу ДВС та 05.12.2018 року отримала відповідь, що скасувати арешт та заборону відчуження майна неможливо, що стало підставою для звернення до суду.

Судом досліджено:

- постанову серії НОМЕР_3 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.08.2005 року. З даної постанови вбачається, що арешт накладено на 1/2 частину квартири АДРЕСА_7 та на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ;

- свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що складено актовий запис № 10758 Одеським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області;

- рішення Малиновського районного суду м. Одесі від 01.03.2005 року про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСВ ЕКСПОРТ-ІМПОРТ" заборгованості за спожиту теплову енергію та інші витрати. З рішення вбачається, що послуги надавались за адресою: АДРЕСА_3

З дослідженних письмових доказів вбачається, що особу боржника - ОСОБА_4 , по рішенню Малиновського районного суду м. Одеси та постанови державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника, будь-якими додатковими даними особи: число, місяц, рік народження, ідентификаційний номер платника податків не ідентифіковано.

Також судом встановлено, що позивач та її покійний чоловік є власниками квартири АДРЕСА_1 , набули право власності в порядку приватизації з 04.01.2005 року, позивач має реєстрацію за вказаною адресою з 1978 року. Вказана квартира не належала боржникам - відповідачам по справі Малиновського районного суду м. Одеси - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Тобто, в ході судового розгляду справи доведені доводи позивача, що її покійний чоловік та боржник є різними людьми, які мають однакові прізвища, ім`я та по-батькові. При цьому діями держвиконавця, який не переконався щодо особи боржника та наклав арешт на майно іншої особи, порушені права позивача як спадкоємця власника квартири, на яку був накладений арешт в ході виконання рішення Малиновського районного суду м. Одесі від 01.03.2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, в ході судового розгляду справи достеменно встановлено, що під час виконання рішення Малиновського районного суду м. Одесі від 01.03.2005 року в зв`язку з співпадінням анкетних даних чоловіка позивача та боржника по вказаній справі арешт був накладений на майно чоловіка позивача ОСОБА_4 та на теперішній час зазначений арешт майна порушує права позивача ОСОБА_1 на оформлення спадкових прав після смерті її чоловіка ОСОБА_4

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 158, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 16, 25 ЦК України, Закону України "Про виконавче провадження", суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси (код ЄДРПОУ 35048858, місце знаходження: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 42), треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_4 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_7), Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСВ ЕКСПОРТ-ІМПОРТ" (код ЄДРПОУ 23863318, місце знаходження: м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 12), про звільнення майна з-під арешту , - задовольнити .

Зняти арешт та заборону на відчуження з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , зареєстровані Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою 06.10.2005 року за №2463378 на підставі постанови АА 255824 від 23.08.2005 року Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складено 13.03.2019 року.

Суддя Васильків О. В.