Рішення

від 12.03.2019 по справі 171/1601/18

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1601/18

2/171/68/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"12" березня 2019 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Семенової Н.М.,

за участю секретаря - Ровної Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник позивачів ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення в натурі часток зі спільної часткової власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом до відповідача, просять виділити в натурі із майна, що є в спільній частковій власності земельна ділянка площею 7,630 га, яка знаходиться на території Кам'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, переданої у власність ОСОБА_5 (яка померла 23.11.2007 року) на підставі розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації №814-р-03 від 08.12.2003 року, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №104568, виданого головою Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 11 червня 2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0104041202264, яка Апостолівським відділом Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , зареєстрована 11 червня 2004 року, кадастровий номер 1220383300:01:016:0144, наступним чином: виділити в натурі ОСОБА_1 1/3 частку із земельної ділянки для ведення товарного сільського господарського виробництва площею 7,630 гектарів, кадастровий номер 1220383300:01:016:0144, розташованої на території Кам'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області та виділити в натурі ОСОБА_2 1/3 частку із земельної ділянки для ведення товарного сільського господарського виробництва площею 7,630 гектарів, кадастровий номер 1220383300:01:016:0144, розташованої на території Кам'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, та не вказав поважних причин такого.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник - адвокат ОСОБА_3 до суду не з'явилась, від представника надійшла заява про розгляд справи за відсутністю позивачів, про дату, час та місце проведення судового засідання позивачі повідомлені належним чином, позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити, не заперечують проти винесення заочного рішення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку загального провадження, вивчивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 7,63 га яка розташована в Дніпропетровській області Апостолівському районі с/рада Кам янська кадастровий номер 1220383300:01:016:0144 дата державної реєстрації земельної ділянки 11.06.2004 року відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень належить 1/3 приватна спільна частка ОСОБА_4, 1/3 приватна спільна частка ОСОБА_2, 1/3 приватна спільна частка ОСОБА_1, що стверджується матеріалами справи (а.с.21-23).

Так, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.02.2010р., після смерті ОСОБА_5 її спадкоємці ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 успадкували по 1/3 частки у спадщині, яка складається із земельної ділянки площею 7,630га, що розташована на території Кам'янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ДП №104568, виданого головою Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 11 червня 2004 року (а.с.24).

Статтею 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст.88 Земельного кодексу України, учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною 3 визначено, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Разом з тим, ст.358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до вимог ст.88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку .

Із аналізу вказаних норм вбачається, що при вирішенні спорів щодо здійснення власниками права власності, зокрема, щодо виділення земельної ділянки у натурі, слід враховувати можливість функціонального користування предметом власності усіма співвласниками без втрати її цільового призначення, а також недопущення порушення прав суміжних землекористувачів.

Таким чином, для вирішення питання щодо виділення у натурі частки із майна, яке перебуває у спільній частковій власності, зокрема земельної ділянки, необхідна наявність висновку експерта про можливість здійснення такого виділу з дотриманням прав усіх співвласників земельної ділянки.

Згідно вимог ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Статтею 103 ЦПК України встановлено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Відповідно до ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Частиною 2 даної статті визначено, що порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Згідно ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до клопотання представника позивачів - адвоката ОСОБА_3 щодо призначення судової земельно-технічної експертизи, судом винесено ухвалу від 08.10.2018 року щодо задоволення даного клопотання та призначено судову земельно-технічну експертизу проведення якої доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз, попередивши експерта про кримінальну відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до листа №13 від 14.01.2019 року Незалежного інституту судових експертиз, оплата за проведення судової експертизи не надійшла, та в телефонній розмові з представником платників, було з'ясовано, що за проведення експертизи сплачувати позивачі не будуть.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачі не виконали оплату за проведення експертизи яку призначено на підставі клопотання їх представника, щодо визначення можливості виділу у натурі частки із спірної земельної ділянки, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, ст.358, 364 Цивільного кодексу України, ст.88 Земельного кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник позивачів ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення в натурі часток зі спільної часткової власності відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя:ОСОБА_6