Рішення

від 12.03.2019 по справі 360/4398/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4398/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, в якому позивач просить, зобов'язати відповідача виплатити винагороду за безпосередню участь в антитерористичних операціях за період з 27.09.2014 по 31.12.2014 включно, з розрахунку 100% щомісячного грошового забезпечення, а саме загальну суму 8080,49 грн.

В обґрунтування якого позивач послався на те, що під час проходження служби в ОВС у спірний період він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, однак відповідачем не виплачено винагороду за таку участь, а тому просить стягнути з відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 27.09.2014 по 31.12.2014 в сумі 8080,49 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 позовну заяву залишено без руху (арк.спр. 17).

Ухвалою суду від 14.01.2019 відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

29.01.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 28-36), в обґрунтування якого останній послався на таке. Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 12.06.2014 по 26.06.2014 та з 27.09.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015. Виплата винагороди за спірний період не здійснювалась, оскільки підставою для її виплати, згідно п. 1 наказу МВС № 719 від 23.07.2017, є наказ начальника відповідного органу внутрішніх справ, який відносно ОСОБА_1 не видавався. Наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 про включення позивача до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, сам по собі не свідчить про виконання позивачем завдань, передбачених п. 2 постанови КМУ № 158 від 04.06.2014, за виконання яких і нараховується винагорода за участь в АТО. Також відповідач вважає, що матеріали справи свідчать лише про можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції на території Луганської області у спірний період, а докази того, що позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції в спірний період, в матеріалах справи відсутні. Вказаний період часу є загальним періодом, що визначає лише можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції. Безпосередня участь позивача у проведення антитерористичної операції здійснюється на підставі відповідних рапортів керівництва, за якими і проводиться нарахування та виплата винагороди за таку участь (на підставі відповідних наказів). Наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУМВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Також зазначив, що ч. 3 ст. 112 ЦК України визначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними. Позивач звільнений з ОВС 06.11.2015, остаточний розрахунок проведений у квітні 2016 року, до суду звернувся 22.12.2018, тобто з пропуском місячного строку. Крім цього, вважає, що винагорода за безпосередню участь в АТО не є складовою заробітної плати. На підставі викладеного відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

27.02.2019 Відповідач додатково надав на адресу суду витяг з наказу АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321, яким ОСОБА_1 виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 07.11.2015 (арк.спр. 57-59).

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача до суду не прибув, у відзиві на позов просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

У довідці Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 06.07.2015 № ВДЗ/6707/А зазначено, що ОСОБА_1 в період з 12.06.2014 по 26.06.2014, з 27.09.2014 по теперішній час безпосередньо бере участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 9).

Також, у витягу з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158 зазначено таким, що перебуває у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганських областей, забезпечені її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань - сержант міліції ОСОБА_1 в період з 12.06.2014 по 26.06.2014, з 27.09.2014 (арк. спр. 38-40).

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області від 21.01.2019 № 934 ОСОБА_1 у період 12.06.2014 по 31.12.2014 використав чергову відпустку у кількості 30 діб з 11.09.2014, та перебував у навчальній відпустці у кількості 15 діб з 05.12.2014. За вказаний період на лікарняному не перебував.( арк.спр. 43).

Згідно з довідкою від 21.01.2019 № 924, виданою ліквідаційною комісією Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганський області, грошове забезпечення позивача у червні 2014 року становило 1650,27 грн, у липні 2014 року - 2400,46 грн, у серпні 2014 року - 2359,04 грн, у вересні 2014 року - 44703,13 грн, у жовтні 2014 року - 2470,13 грн, у листопаді 2014 року - 2521,29 грн, у грудні 2014 року - 5071,01 грн (арк. спр. 41). За вказаною довідкою винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції позивачу не нараховувалася та не сплачувалася.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Статтею 13 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону.

За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.

Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

У спірний період (червень, вересень- грудень 2014 року) питання виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції було врегульовано пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету", відповідно до якого за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць, а також виданим на виконання цієї постанови наказом Міністерства внутрішніх справ України № 719 від 23 липня 2014 року.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23.07.2014, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 01 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), за останньою займаною штатною посадою на час участі в зазначених операціях і заходах.

Пунктом 2 наказу № 719 від 23.07.2014 встановлено: Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ .

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах.

При цьому безпосередня участь в АТО на території Донецької та Луганської областей має бути обов'язково підтверджена наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) та довідкою, виданою безпосередньо органом, в якому особа проходила службу.

Отже, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який свідчить про залучення особи до виконання заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою тощо та, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

Як встановлено судом, безпосередня участь позивача з 12.06.2014 по 26.06.2014 та з 27.09.2014 в проведенні антитерористичної операції території Луганської області підтверджена наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158 та довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 06.07.2015 № ВДЗ/6707/А.

Однак, суд приймає до уваги те, що відповідачем у відзиві зазначено, що у 2014 році керівництвом ГУМВС України в Луганській області та начальником Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області не видавались накази про залучення ОСОБА_1 до виконання заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою тощо.

Відсутність відповідних наказів про залучення позивача до безпосередньої участі у виконанні заходів АТО у період з 12 червня 2014 року по 26 червня 2014 року та з 27 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року унеможливлює вирішення питання про нарахування позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО за визначений період.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження доводів позивача щодо виконання ним завдань, пов'язаних з участю в АТО, за період з 12.06.2014 по 26.06.2014 та з 27.09.2014 по 31.12.2014, а також беручи до уваги те, що виконання службових обов'язків в містах, які відносяться до зони проведення АТО, в даному випадку у м. Старобільську Луганської області, де позивач проходив службу, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов'язаних з його безпосередньою участю в проведенні АТО, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 № 805/4523/16-а, провадження №№ К/9901/20506/18, К/9901/20508/18.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива