Рішення
від 25.02.2019 по справі 600/202/17
КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/202/17

Справа № 2/600/26/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: судді - Гриновець О.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Липної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козова цивільну справу за позовом Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області в інтересах дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Козівське відділення Теребовлянської місцевої прокуратури, Бережанська комунальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Козівська районна державна адміністрація Тернопільської області звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_6 про позбавлення останньої батьківських прав щодо дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі Ѕ частки її заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно з рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 08.02.2016 року від матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 відібрано дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, без позбавлення матері батьківських прав. На підставі розпорядження голови Козівської райдержадміністрації від 03.03.2016 року №76-од діти позбавлені батьківського піклування. Відповідно до розпорядження голови Козівської райдержадміністрації від 09.03.2016 року №83-од формою влаштування дітей визначено Бережанську обласну комунальну загальноосвітню школу-інтернат I-III ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання. Зазначає, що адміністрація вказаної школи-інтернату, повідомила, що з часу влаштування дітей ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на повне державне забезпечення у навчальний заклад, відповідач (мати дітей) відвідувала дітей лише кілька раз, зовсім не спілкується з адміністрацією школи, з вчителями та вихователями своїх дітей, не цікавиться їхнім життям, станом здоров'я тощо. З лютого 2016 року по даний час ОСОБА_6 жодного разу не виявила бажання забрати своїх дітей додому на вихідні, на канікули тощо. Відповідно до інформації Козівського районного центру соціальних служб для сім'ї, виявлено що діти, які відібрані від матері та визначені до школи інтернату, доглянуті, здорові та забезпечені одягом, засобами дитячої гігієни, шкільним приладдям, повноцінним харчуванням, належними умовами проживання для їх повноцінного розвитку. Наміру дітей щодо повернення додому та спільного проживання з матір'ю у них немає. Вказує, що ОСОБА_6 на даний час у с.Таурів Козівського району Тернопільської області не проживає, місце її знаходження невідоме, а відтак повернення дітей до неї негативно відобразиться на їх подальшій долі. Таким чином, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, у зв'язку з чим просить позбавити її батьківських прав щодо усіх дітей. Окрім цього, орган опіки та піклування не володіє інформацією про місце роботи відповідача та її дохід, однак вважає, що згідно з нормами цивільного та сімейного законодавства України, необхідним є стягнення аліментів в користь та на утримання дітей але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття. У зв'язку з вищевикладеним, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 30.03.2017 року відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою попереднього судового засідання від 14.09.2017 року постановлено призначити справу до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, подавши до суду заяву в якій зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Крім цього, згідно із заявою представника позивача, яка подана через канцелярію суду за вх.№988/19 від 25.02.2019 року, остання просить у зв'язку із змінами у законодавстві України, а саме ч.2 ст.182 СК України в частині стягнення мінімального розміру аліментів внести зміни до позовних вимог, а саме у п.2 прохальної частини позову слова не менше 30% прожиткового мінімуму замінити словами не менше ніж 50% прожиткового мінімуму .

Відповідач - ОСОБА_6 у судові засідання з розгляду цієї справи не з'являлась, хоча про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України.

Представники третіх осіб Козівського відділення Теребовлянської місцевої прокуратури та Бережанської комунальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.

При цьому, у судовому засіданні 16.11.2017 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - директор Бережанської комунальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання Старко М.В., позов підтримав та пояснив, що мати ОСОБА_6 практично не приймає участі у вихованні своїх дітей. Вважає, що є всі підстави позбавити її батьківських прав, а тому просить позов задоволити.

16.11.2017 року свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що досягла 15 років, є дочкою відповідача. Зазначила, що до поки в їх сім'ї не з'явилась ОСОБА_12 все було добре; коли вчилась у 6 чи 7 класі мама часто сиділа у соціальних мережах, пояснюючи, що шукала свого брата і через нього знайшла ОСОБА_12, яку запросила у с.Таурів Козівського району Тернопільської області, де вони проживали однією сім'єю. Вказала, що з появою цієї дівчини ОСОБА_12 в їх сім'ї все змінилося і відтоді її мама ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо неї та її братиків, а відносно ОСОБА_11 взагалі позбавлена батьківських прав. Окрім цього, пояснила суду, серед іншого, що у школі-інтернат у м.Бережанах їм краще ніж з матір'ю.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначила, що є директором Козівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, за освітою психолог. Відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків, жодного разу не виявляла бажання забрати своїх шістьох діток із школи-інтернат, однак зрідка відвідувала їх. Вказувала, що дочка відповідача - ОСОБА_12, після того як знайшлася із соціальних мереж зруйнувала сімю ОСОБА_6; чоловік відповідача ОСОБА_9 прийняв ОСОБА_6 вагітною у свою сім'ю, по спливу певного часу у зв'язку із станом здоров'я не давав собі раду з дітьми, оскільки остання додому не поверталась і залишала його з дітьми на довгий проміжок часу. Окрім цього зазначила, що відповідач не зверталась до їх центру щодо повернення дітей, на телефонні дзвінки не відповідала та про піклування щодо них забула.

У зв'язку із неявкою відповідача та представників третіх осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомили, відповідач відзиву на позовну заяву не подала, то зі згоди представника позивача, згідно їх заяви, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст.280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до ч.2, 3 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Крім цього, статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Статтею 59 Закону України Про освіту , статтею 12 Закону України Про охорону дитинства передбачені обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини, відповідно до яких батьки зобов'язані виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та ін.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Крім цього, як роз'яснив у своїй постанові від 30 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав Пленум Верховного Суду України - ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із копій повторних свідоцтв про народження дітей, а саме: ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 серії НОМЕР_2, ОСОБА_5 серії НОМЕР_3, ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 виданих Таурівською сільською радою Козівського району Тернопільської області 15.04.2016 року (а.с.4-7), ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Козівського районного управління юстиції у Тернопільській області 15.04.2016 року (а.с.8), їх батьками вказані ОСОБА_10 та ОСОБА_6.

Згідно із акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_6, виданої Козлівською селищної ради Козівського району Тернопільської області від 26.01.2017 року №01-53/3-09, діти - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстровані у домогосподарстві співжителя відповідача - ОСОБА_9 по АДРЕСА_1, не проживають там, перебувають у Бережанській обласній комунальній загальноосвітній школі-інтернат I-III ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання (діти відібрані від матері без позбавлення батьківських прав). Місце знаходження ОСОБА_6 невідоме (а.с.17).

Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 08.02.2016 року (справа №600/1380/15-ц) ухвалено відібрати у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.33-35).

Як вбачається із копії заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 18.08.2016 року, таким, серед іншого, ухвалено ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительку с.Тайрів Козівського району, Тернопільської області, позбавити батьківських прав стосовно ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.36-38).

Відповідно до копії розпорядження голови Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 03.03.2016 року №76-од, дітям: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, надано статус - діти позбавлені батьківського піклування (а.с.19).

Відповідно до копії розпорядження голови Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 09.03.2016 року №83-од формою влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, визначено Бережанську обласну комунальну загальноосвітню школу-інтернат I-III ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання (а.с.18).

Згідно з довідок Бережанської обласної комунальної загальноосвітньої школи-інтернат I-III ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання від 31 січня 2017 року № 24, №20, №22, діти навчаються у даній школі, зокрема ОСОБА_5 - у підготовчому класі, ОСОБА_3 - у 4 класі, ОСОБА_1 - у 9 класі (а.с.20-22).

Як вбачається із характеристик, складених директором школи-інтернату ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, зарекомендували себе з позитивної сторони (а.с.23-27).

Наведені позивачем обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду і відповідачем не спростовані.

Із інформаційної довідки Бережанської обласної комунальної загальноосвітньої школи-інтернат I-III ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання від 31.01.2017 року №52, вбачається, що з часу влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на повне державне забезпечення у навчальний заклад, мати неповнолітніх - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, відвідувала їх, гуляла, привозила солодощі кілька разів (26.02.2016 року, 02.03.2016 року, 04-05.03.2016 року, 21.04.2016 року; 04.09.2016 року, 09.10.2016 року, 26.11.2016 року, 30.11.2016 року, 14.12.2016 року), не спілкувалась з адміністрацією школи, вчителями та вихователями дітей, не цікавилась їхнім життям, станом здоров'я тощо. З лютого 2016 року не виявила жодного разу бажання забрати своїх дітей додому, на вихідні, канікули (а.с.29).

Крім цього, з висновку органу опіки та піклування від 22.02.2017 року №01-101/01-36 (а.с.39-40) вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити її батьківських прав стосовно дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання обов'язків по вихованню своїх дітей, а саме доньки та чотирьох синів, їх вихованням не займається, не піклується про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у справі доказах, а також, зокрема:

наведених вище поясненнях представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Бережанська комунальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання ;

показаннях свідка ОСОБА_8, психолога, директора Козівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про те, що відповідач жодної участі у вихованні та утриманні своїх шістьох дітей не приймає, не доглядає за ними та не піклується за них;

поясненнями дитини - ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.171 СК України, яка зазначила, що мати ні її життям, ні життям її братів та вихованням не цікавиться, жодної допомоги на їх утримання не надає, а відносно ще сестри ОСОБА_11 позбавлена батьківських прав давно.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

З врахуванням наведеного, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, не займається їх вихованням та не піклується про них, не проявляє інтересу до стану їх здоров'я, не цікавиться їх фізичним, моральним і духовним розвитком, а відтак, суд дійшов до висновку про наявність підстав для позбавлення її батьківських прав стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст.166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, ч.2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відтак, суд вважає, що з відповідача слід також стягнути аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

При цьому, задовольняючи позов в повному обсязі, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 грн..

Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-283, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

позов Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області в інтересах дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Козівське відділення Теребовлянської місцевої прокуратури, Бережанська комунальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 стосовно її дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути із ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1) аліменти на утримання її дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі Ѕ частки її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме 01.03.2017 року і до досягнення дітьми повноліття

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1) в користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень нуль копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Козівська районна державна адміністрація Тернопільської області, як орган опіки і піклування, місцезнаходження: вул. Грушевського, 38, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ: 04058367.

Відповідач: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- Козівське відділення Теребовлянської місцевої прокуратури, місцезнаходження: вул. Грушевського, 11, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область;

- Бережанська обласна комунальна загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів з поглибленим вивченням трудового навчання, місцезнаходження: вул. Руська, 13, м. Бережани, Тернопільська область, код ЄДРПОУ: 04590895.

Суддя О.Б.Гриновець

СудКозівський районний суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення25.02.2019
Оприлюднено14.03.2019
Номер документу80412960
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —600/202/17

Рішення від 25.02.2019

Цивільне

Козівський районний суд Тернопільської області

Гриновець О. Б.

Ухвала від 14.09.2017

Цивільне

Козівський районний суд Тернопільської області

Гриновець О. Б.

Ухвала від 30.03.2017

Цивільне

Козівський районний суд Тернопільської області

Гриновець О. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні