Рішення

від 13.03.2019 по справі 342/118/19

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/118/19

Провадження № 2/342/318/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, до Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернулася в суд з позовом до Раковецької сільської ради, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що житловий будинок з господарськими будівлями на праві приватної власності належав колишньому колгоспному двору, де головою двору був ОСОБА_4. Станом на 15.04.1991р. членами двору були: ОСОБА_4, 1932 р.н., та ОСОБА_1, 1936 р.н. Майно двору не ділилось і частки членів двору не виділялися. кожному з них належало по 1/2 частці майна двору, в тому числі в житловому будинку та господарських будівлях. Даний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці розміром 0,12 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями. ІНФОРМАЦІЯ_11 року ОСОБА_4 помер. Заповітного розпорядження він не залишив. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка на території Раковецької сільської ради і частка в житловому будинку та господарських спорудах. Позивачка, як дружина прийняла спадщину за законом на земельну частку /пай/ розміром 35,44 в умовних кадастрових гектарах отримавши 09.04.2001 року в Городенківській РДНК свідоцтво про право на спадщину за законом. Проте, видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями нотаріус не має можливості, так як відсутній правовстановлюючий документ на даний житловий будинок. Постановою нотаріуса Городенківської РДНК про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.12.2018р. № 3970/02-31 на цій підставі відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Відмова нотаріуса стала підставою для вирішення в судовому порядку про визнання її права власності на житловий будинок з господарськими будівлями. Звітом про оцінку житлового будинку (загальною площею 64,6 кв.м) складеного ФОП ОСОБА_5 стверджується, що ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами станом на 11.12.2018р. становить 113 441 грн.

В судове засідання позивач та представник позивача-адвокат Буждиган О.В. не зявилися. Від представника позивача-адвоката Буждигана О.В. до суду поступила заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Раковецька сільська рада 13.03.2019р. подала до суду заяву про розгляд справи без представника сільської ради, позов визнає.

Передбачених ч.1 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За ст.ст. 120,123,563 ЦК УРСР (1963 р.), майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Випискою із господарської книги № 5 особовий рахунок № 0356-1 за 2016-2020рр Раковецької сільської ради стверджується, що господарство по АДРЕСА_1 належало до колгоспного двору та згідно по господарської книги № 5 за 1986-1990рр. були зареєстровані та проживали: голова господарства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3,дружина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, вибула 02.06.1990р.; згідно по господарської книги № 5 за 1996-2000рр: голова господарства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_12., дружина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, за 2001-2005рр, за 2006-2010рр, за 2011-2015 рр. та за 2016-2020р. в даному господарстві були зареєстровані та проживали: голова господарства ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, що стверджується довідкою № 11 виданою 02.01.2019р. Раковецькою сільською радою.

Станом на 15.04.1991 року в житловому будинку, що в АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4, 1932 р.н., та ОСОБА_1, 1936 р.н., що стверджується довідкою № 1151, виданою 05.12.2018 року виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 року у віці 65 років, актовий запис № 10 від ІНФОРМАЦІЯ_15 р., що стверджено копією повторного Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.11.2000 р.

На час смерті ОСОБА_4 був чинним Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Ст. 548 ЦК УРСР (1963 р.) встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки(усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

На час смерті (ІНФОРМАЦІЯ_13 р.) ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1, разом з ним проживала та вели домашнє господарство дружина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідкою № 1148, виданою 05.12.2018р. виконавчим комітетом Раковецької сільської ради.

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00021848523 сформованого 11.01.2019р. Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 16 лютого 1956 року, актовий запис № 6, після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_1.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 22.05.1971р. Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області слідує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка проживала АДРЕСА_1 до 1990 року. Після реєстрації шлюбу 05 травня 1990 року з ОСОБА_9, прізвище дружини ОСОБА_7 було змінено з ОСОБА_1 на Кіндратюк, що стверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серїі НОМЕР_4 від 05.05.1990р.

ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_14 року у віці 26 років в с. Раковець Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 17 від 02.10.1997р., що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого 02.10.1997р. Раковецькою сільською радою Городенківського району.

З копії спадкової справи № 285/2001р. наданої суду державним нотаріусом Городенківської РДНК Капріян С.В. вбачається, що позивачка ОСОБА_1 09.04.2001 року подала до Городенківської деражвної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 Копією свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 09.04.2001 року державним нотаріусом Городенківської РДНК, зареєстрованого в реєстрі за № 356, спадкова справа № 285 доводиться, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15 року. яка складається із права на земельну частку /пай/ розміром 35,44 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належала померлому згідно Сертифікату на право на земельну частку /пай/ серії ІФ № 0108153. Копією свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 09.06.2005 року державним нотаріусом Городенківської РДНК, зареєстрованого в реєстрі за № 1374 доводиться, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15 року, яка складається із права на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ІВ-№ 027178.

З наведеного слідує, що позивача ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4.

До складу спадщини входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 Городенківського району Івано-Франківської області.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України 2003 р. спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину позивачка зверталася до Городенківської районної державної нотаріальної контори. Постановою в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 3970/02-31 від 22 грудня 2018 р. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_15 року, на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 з посиланням на те, що в спадкоємця неналада документ, який посвідчував би право власності спадкодавця ОСОБА_4 на вищезгаданий спадковий житловий будинок.

Довідкою про об'єкт нерухомого майна № 82 виданою 10.12.2018 року ФОП ОСОБА_12 стверджується, що згідно архівних даних Коломийського ОКП "МБТІ" станом на 31.12.2012 р. право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Згідно п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 р.) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року не належать до самочинного будівництва. До часу набрання чинності Цивільним Кодексом України в ред.2003 року та Законом України від 01.07.2004 р. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виникнення права власності на збудоване нерухоме майно не залежало від державної реєстрації такого права. Згідно п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 91, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 житлових будинків, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради. З технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 складеного 10.12.2018 р., встановлено, що житловий будинок збудований в 1971 р., господарські будівлі та споруди збудовані в 1960, 1991 роках. Згідно Звіту про оцінку житлового будинку (загальною площею 64,6 кв.м), складеного ФОП ОСОБА_5, ринкова вартість житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 Городенківського району станом на 11.12.2018 року становить 113 441 грн. За даним господарством числиться земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,12 га, що стверджується довідкою № 15 виданою 03.01.2019р. виконавчим комітетом Раковецької сільської ради.

З довідки № 1185 виданої 18.12.2018р. слідує, що АДРЕСА_1 де проживав та зареєстрований ОСОБА_4, 1932 р.н., перейменована на АДРЕСА_1

Після смерті чоловіка позивачка прийняла спадщину, у складі якої є нерухоме майно, однак, через відсутність правовстановлюючих документів про власність спадкодавця на цей будинок, позивачка не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачкою, як спадкоємцем за законом спадкодавця ОСОБА_4, права власності на будинок з господарськими будівлями і спорудами не встановлено, відповідач не заперечує відносно задоволення даного позову, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 120, 123, 548, 549, 551 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 346, 392, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 Городенківського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Місце знаходження відповідача Раковецької сільської ради - вул. Галицька,18, с. Раковець, Городенківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04355728.

Суддя: Гайдич Р. М.