Рішення

від 04.03.2019 по справі 902/797/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2019 р.          Cправа № 902/797/18

за позовом:Приватного підприємства "РЕСУРС БУД" (вул. Пирогівський шлях,34, м. Київ, 03083)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-Ц" (вул. Юрія Тютюнника,101, смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600)

про стягнення 258 528,86 грн.

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

10.12.2018 р. до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 07.12.2018 р. Приватного підприємства "РЕСУРС БУД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-Ц" 258 528,86 грн., з яких: 194 655,00 грн - сума основного боргу, 58 846,71 грн - пеня та 5 027,15 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 17.12.2018 р. позовну заяву № б/н від 07.12.2018 р. Приватного підприємства "РЕСУРС БУД" залишено без руху (суддя Матвійчук В.В). Встановлено Приватному підприємству "РЕСУРС БУД" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: доказів направлення копії позовної заяви № б/н від 07.12.2018 р. відповідачу; доказів проведення відповідачем розрахунків за договором купівлі-продажу № 180057 від 15.02.2018 р.. Встановлено Приватному підприємству "РЕСУРС БУД" строк для усунення недоліків позовної заяви: 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

26.12.2018 р. на адресу суду від Приватного підприємства "РЕСУРС БУД" надійшла заява (б/н від 21.12.2018 р.) (вх. канц. № 02.1-34/10257/18 від 26.12.2018 р.) щодо усунення недоліків до позовної заяви.

Разом з тим, в період з 26.12.2018 р. по 11.01.2019 р. суддя Матвійчук В.В. перебуває у відпустці.

Зава позивача про усунення недоліків надійшла 26.12.2018 р., процесуальний документ про відкриття провадження у справі має бути винесений до 31.12.2018 р. (включно), який припадає на вихідний, тобто останнім процесуальним днем є наступний робочий день - 02.01.2019 р.

Станом на 02.01.2019 р. суддя Матвійчук В.В. перебував у відпустці.

          На підставі розпорядження Керівника апарату суду від 28.12.2018 р. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/797/18 за результатами якого справу передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

          Ухвалою суду від 29.12.2018 р. суддею Яремчуком Ю.О. прийнято справу № 902/797/18 до свого провадження. Відкрито провадження у справі № 902/797/18. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.01.2019 р.

Ухвалою суду від 23.01.2019 р. підготовче засідання у справі відкладалось на 13.02.2019 р.

Ухвалою суду від 13.02.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/797/18 для судового розгляду по суті на 04.03.2019 р.

В судове засідання 04.03.2019 р. представник позивача не з'явився, при цьому від останнього на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх.№ канц. 02.1-34/1909/19 від 01.03.2019 р.), в якому останній зазначив, що у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання призначене на 04.03.2019 р. просить суд розглянути справу за відсутності представника ПП "РЕСУРС БУД".

Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, при цьому згідно інформації отриманої з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, адресована відповідачу ухвала від 13.02.2019 р. значиться "Відправлення вручене: особисто".

Зважаючи на вищевикладене, судом при неявці відповідача в судове засідання враховується наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів – організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

          Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

          15.02.2018 р. між Приватним підприємством "РЕСУРС БУД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-Ц" було укладено договір купівлі-продажу № 180057.

          Умовами договору між сторонами було погоджено, що Продавець зобов'язується передати у власність (повне володіння, користування) Покупця цемент та інші будівельні матеріали, (у подальшому Товар), а покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити його вартість в порядку та на умовах визначених цим Договором (п.1.1. Договору).

          Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна товару, що продається за цим договором, вказана в рахунках-фактурах продавця з урахуванням залізничного тарифу і включає в себе ПДВ.

          Пунктом 4.1. Договору визначено, що Покупець зобов'язується виконати 100% передоплату Товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок Продавця.

Сторони передбачили можливу відстрочку оплати за умови укладення письмової додаткової угоди (додаток 2).          

          Згідно додаткової угоди № 1 (додаток 2) сторони доповнили Розділ 4 « 4.Ціна Товару» новим пунктом: « 4.3. Оплату товару та відшкодування витрат, пов'язаних з його перевезенням, здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу на протязі 10 (десяти) днів з моменту поставки товару (максимальна сума товару, що поставляється, умовах відстрочення платежу не може перевищувати 350 000 грн). Оплатою визнається зарахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця.

          В разі заяви Покупцем до відвантаження Товару на суму, більш ніж вказану в частині першої цього пункту, Покупець зобов'язаний протягом двох календарних днів з моменту надання такої заявки надати Продавцеві гарантію виконання зобов'язань по оплаті заявленої кількості Товару за узгодженням з Продавцем.

Згідно із п. 7.2. Договору, порушення строку розрахунку, передбаченого п. 4.2. даного Договору, тягне за собою сплату Покупцем на користь продавця пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період за який сплачується пеня), за кожен день прострочення оплати, від неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) суми.

Згідно п. 10.1. Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє по 31 грудня 2018 року, а зобов'язання які виникли до закінчення строку договору до повного їх виконання.

Матеріалами справи стверджується, що на виконання умов договору Позивачем було передано у власність Відповідача будівельні матеріали на загальну суму 2 007 970,20 грн., що підтверджується обопільно підписаними видатковими накладними а саме: Видаткова накладна № РБК-000594 від 16.03.2018 р. на суму 138 720,00 грн.; Видаткова накладна №РБК-000639 від 20.03.2018 р. на суму 138 720,00 грн.; Видаткова накладна № РБК-000663 від 21.03.2018 р. на суму 140 515,20 грн.; Видаткова накладна №РБК-001215 від 20.04.2018 р. на суму 120 360,00 грн.; Видаткова накладна №РБК-001261 від 23.04.2018 р. на суму 138 720,00 грн.; Видаткова накладна №РБК-001471 від 27.04.2018 р. на суму 113 565,00 грн.; Видаткова накладна №РБК-001481 від 27.04.2018 р. на суму 102 600,00 грн.; Видаткова накладна №РБК-001483 від 28.04.2018 р. на суму 122 040,00 грн.; Видаткова накладна №РБК-001623 від 06.05.2018 р. на суму 138 720,00 грн.; Видаткова накладна №РБК-002073 від 18.05.2018 р. на суму 122 040,00 грн.; Видаткова накладна №РБК-002074 від 20.05.2018 р. на суму 113 565,001 грн; Видаткова накладна №РБК-002400 від 31.05.2018 р. на суму 122 040,00 грн.; Видаткова накладна №РБК-002499 від 02.06.2018 р. на суму 122 040,00 грн.; Видаткова накладна № РБК-002695 від 11.06.2018 р. на суму 138 720,00 грн.; Видаткова накладна № РБК-002782 від 13.06.2018 р. на суму 113 565,00 грн.; Видаткова накладна №РБК-002784 від 14.06.2018 р. на суму 122 040,00 грн. та довіреностями на отримання товару, а саме: № 6 від 16.03.2018 р.; № 8 від 20.03.2018 р.; № 13 від 20.04.2018 р.; № 14 від 23.04.2018 р.; № 16 від 27.04.2018р.; № 17 від 27.04.2018 р.; № 18 від 28.04.2018 р.; № 20 від 02.05.2018 р.; № 24 від 01.06.2018 р.; №10 від 21.03.2018р. (а.с 18-59).

Відповідачем на виконання вимог договору було здійснено часткові розрахунки в розмірі 1 813 315,20 грн, що стверджується випискою банку, яка наявна в матеріалах справи. (а.с.75-76).

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків, який підписаний обопільно між сторонами, станом на 03.10.2018 р. заборгованість ТОВ «ІМПЕРІЯ-Ц» становила 204 655,00 грн. (а.с. 60).

03.10.2018 р. Позивачем було вручено Відповідачу вимогу про повернення боргу №42/18, відповідно до якої Позивач просив Відповідача сплатити існуючу заборгованість в розмірі 204 655,00 грн. у строк до 15.10.2018 р. Дану вимогу було отримано комерційним директором ТОВ «ІМПЕРІЯ-Ц», що підтверджується відповідним підписом.(а.с. 61).

22.10.2018 р. Відповідачем було підтверджено гарантійним листом № 138 року одержання Товару, відповідно до якого Відповідач визнав, що протягом 2018 р. отримували від Позивача будівельні матеріали - цемент різних марок в загальній кількості 1107 тонн, та що у Відповідача наявна заборгованість на суму 204 655,00 грн. В даному листі Відповідач зобов'язався сплатити дану заборгованість до 15.11.2018 р.(а.с. 62).

26.10.2018 р. Відповідачем було здійснено проплату в розмірі 10 000,00 грн., що стверджується випискою банку, яка наявна в матеріалах справи. У зв'язку з чим сума заборгованості станом на день подання позову до суду становить 194 655,00 грн.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 58 846,71 грн. пені та 5 027,15 грн. 3 % річних.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору № 180057 від 15.02.2018 між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

З огляду на викладене, за відсутності доказів погашення суми боргу в матеріалах справи позовні вимоги в частині стягнення 194 655,00 грн основного боргу за отриманий товар підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані.

Крім того судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 58 846,71 грн пені та 5 027,15 грн 3 % річних.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зокрема згідно із п. 7.2. Договору, порушення строку розрахунку, передбаченого п. 4.2. даного Договору, тягне за собою сплату Покупцем на користь продавця пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період за який сплачується пеня), за кожен день прострочення оплати, від неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) суми.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача пені, 3 % річних є правомірними та обґрунтованим, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та чинного законодавства України.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" калькулятора обрахунку пені, 3 % річних у визначених позивачем періодах судом не виявлено помилок.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, курсової різниці, пені та штрафу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Приватного підприємства "РЕСУРС БУД" підлягає задоволенню судом повністю.

Щодо зазначених у позовній заяві витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано договір свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2795/10 та ордер серія КС № 423860 від 07.12.2018 р.

Проте позивачем не доведено здійснення оплати послуг за надання правової допомоги в сумі 7 000,00 грн, а саме не надано доказів (платіжних доручень, касових ордерів тощо), які б підтверджували перерахування вказаної суми як витрат на оплату послуг адвоката. Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача 7 000,00 грн. витрат на правову допомогу на користь позивача.

04.03.2019 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ-Ц" (вул. Юрія Тютюнника,101, смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600, код ЄДРПОУ 39348595) на користь Приватного підприємства "РЕСУРС БУД" (вул. Пирогівський шлях,34, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ 36506383) 194 655,00 грн суму основного боргу; 58 846,71 грн пені; 5 027,15 грн. 3 % річних; 3 877,93 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору,

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 12 березня 2019 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогівський шлях,34, м. Київ, 03083)

3 - відповідачу (вул. Юрія Тютюнника,101, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600)