Рішення

від 13.03.2019 по справі 910/710/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2019Справа № 910/710/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю ., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрі Інвайт Іт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Надійний інтернет-магазин"

про стягнення 19 796,79 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дістрі Інвайт Іт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Надійний інтернет-магазин" про стягнення 19 796,79 грн., у тому числі 18 666, 00 грн. - основного боргу, 1 043, 80 грн. - пені, 86, 99 грн. - 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором поставки № 2106/1 від 21.06.2018.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/710/19. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі була відправлена за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернута на адресу суду з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до розгляду справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 165 названого Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Дістрі Інвайт Іт" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Надійний інтернет-магазин" (відповідач) 21.06.2018 укладено договір поставки № 2106/1, відповідно до якого позивач зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки відповідачу товари, а останній прийняти їх та сплатити за них грошові кошти.

Сторони дійшли згоди, що видаткові накладні, враховуючи їх зміст, являють собою специфікацію до договору за умови, що кількість, асортимент та ціна товарів повністю відповідають погодженому сторонами замовленню (пункт 1.2 договору).

Положеннями пункту 1.3 договору поставки № 2106/1 від 21.06.2018 передбачено, що сума договору становить загальну суму вартості товарів поставлених позивачем по накладним.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Строк дії договору поставки № 2106/1 від 21.06.2018 відповідно до пункту 11.1 сторони встановили з моменту підписання та протягом одного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 2106/1 від 21.06.2018 найменування, ціна за одиницю товару та кількість товарів, що входять у партію поставки, визначаються у накладних на товари. Дата, вказана у накладній про прийняття товарів, підписаній сторонами є датою поставки товарів відповідачу.

Позивач, у листопаді 2018 року поставив, а відповідач прийняв комп'ютер персональний у кількості чотири одиниці на загальну суму 30 337, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 473 від 01.11.2018 на суму 20 592, 00 грн., № 482 від 05.11.2018 на суму 4 576, 00 грн., № 512 від 13.11.2018 на суму 5 169, 00 грн. та генеральною довіреністю № 21062018/1 від 21.06.2018, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно пункту 6.1 договору № 2106/1 від 21.06.2018 відповідач повинен оплатити вартість поставлених товарів не пізніше двадцяти одного календарного дня з дати поставки товарів позивачем.

Втім відповідач, в порушення умов договору № 2106/1 від 21.06.2018 у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 18 666, 00 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Основні зобов'язання, що виникли внаслідок укладення сторонами договору поставки № 2106/1 від 21.06.2018 у позивача - це поставка і передача товару, у відповідача - прийняття товару та оплата його вартості.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт поставки комп'ютерів позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості товару у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 18 666, 00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що три відсотки річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначену позовну вимогу обґрунтованою.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про стягнення 3 % річних у розмірі 86, 99 грн. (період з 22.11.2018 по 21.01.2019 окремо по кожній накладній) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.6 договору поставки № 2106/1 від 21.06.2018 за порушення грошових зобов'язань за договором, винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною договору, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 1 043, 80 грн. - пені (період з 22.11.2018 по 21.01.2019 окремо по кожній накладній) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрі Інвайт Іт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Надійний інтернет-магазин" про стягнення 19 796,79 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Надійний інтернет-магазин" (04119, місто Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 15, офіс 520, ідентифікаційний код 39592564) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрі Інвайт Іт" (04116, місто Київ, вулиця Старо-Київська, 8/12, ідентифікаційний код 40955533) 18 666 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 043 (одна тисяча сорок три) грн. 80 коп. - пені, 86 (вісімдесят шість) грн. 99 коп. - 3 % річних та 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк