Рішення

від 12.03.2019 по справі 905/107/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.2019                     Справа № 905/107/19                               

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, б.6)

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» (83114, м.Донецьк, вул. Рози Люксембург, б.80)

предмет позову: стягнення 43 674, 58грн. боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій.

підстави позову: неналежне виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу.

Суддя Матюхін В.І.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» 43 674, 58грн.., у тому числі:

·          20 316,17грн. - основного боргу;

·          6 335,38грн. – пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.03.2014р. по 14.07.2015р. (включно);

·          15 187,09грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за період січень 2015р. – вересень 2017р.;

·          1 835,94грн. – 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.03.2014р. по 10.11.2017р. (включно).

В обґрунтування позову позивач послався на прострочення відповідачем зобов'язання з оплати поставленого у лютому-липні, жовтні-грудні 2014 року природного газу, здійсненого на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 960/14-ТЕ-7 від 21 січня 2014 року.

Ухвалою від 21.01.2019р. господарським судом відкрите провадження у справі і:

- за клопотанням позивача вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

- встановлено відповідачеві строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до 04.02.2019 року.

Відповідно до цієї ухвали відповідач у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 09-40год. 11.02.2019 року мав право надати (надіслати):

· суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

· позивачеві - копію відзиву та доданих до нього документів.

Також, із урахуванням вимог ст.ст.166, 167, 251 ГПК України судом встановлено:

· позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відзиву;

· відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді;

Відповідач про розгляд справи, за відсутності поштового зв'язку з тимчасово окупованими територіями, повідомлявся шляхом розміщенням відповідного оголошення на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не подав. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачем в строк для подання відзиву (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі) також подане не було.

Від відповідача до дня розгляду справи 18.02.2019 року ніяких документів щодо суті спору, зокрема, відзиву на позовну заяву не надходило.

З метою забезпечення сторонам можливості надати відповідь та заперечення ухвалою від 18.02.2019 судом встановлено:

·           позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відзиву;

·          відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді, але не пізніше 09-40год. 11.03.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, не заперечив проти позовних вимог, відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин не надав, у зв'язку з чим господарським судом справа на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

21 січня 2014 року між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” (позивач, продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 960/14-ТЕ-7 (далі по тексту – Договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України продавцем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору (пункт 1.1 Договору).

Укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 1 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.264 Господарського кодексу України «матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу».

За приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Додатковою угодою №1 від 29.04.2014р. пункт 1.2 Договору був викладений у наступній редакції: «Газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням».

У пункті 2.1 Договору узгоджено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 134,5 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): січень – 22; лютий – 22; березень – 20; квітень - 8; травень – 2,5; червень – 2,5; липень – 2,5; серпень – 2,5; вересень – 2,5; жовтень – 8; листопад – 20; грудень – 22.

Обсяги газу, що планується передати за договором можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п.2.1.1 договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (пункт 3.3 Договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплених печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.4 Договору).

Ціна газу узгоджена сторонами у розділі 5 Договору.

За змістом п.5.2. договору, ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1 091,00грн., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування ПДВ.

До сплати за 1000 куб. м природного газу – 1 309,20грн. з ПДВ.

Згідно з п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У пункті 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як зазначено в ст.267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 1 січня 2014 року і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 Договору).

Згідно приписів ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою

хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на те, що сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, договір купівлі-продажу природного газу вважається укладеним.

Згідно ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

На виконання умов п.2.1 договору позивачем відповідачу був переданий у січні-липні, жовтні-грудні 2014 року (проданий) природний газ, що підтверджується актами приймання-передача природного газу:

-          від 31.01.2014 у обсязі 23,537 тис. куб. метрів на суму 30 814,64грн. (з ПДВ);

-          від 28.02.2014 у обсязі 21,035 тис. куб. метрів на суму 27 539,03грн. (з ПДВ);

-          від 31.03.2014 у обсязі 15,488 тис. куб. метрів на суму 20 276,89грн. (з ПДВ);

-          від 30.04.2014 у обсязі 8,472 тис. куб. метрів на суму 11 091,54грн. (з ПДВ);

-          від 30.05.2014 у обсязі 2,785 тис. куб. метрів на суму 3 646,13грн. (з ПДВ);

-          від 30.06.2014 у обсязі 2,492 тис. куб. метрів на суму 3 262,53грн. (з ПДВ);

-          від 31.07.2014 у обсязі 1,840 тис. куб. метрів на суму 2 408,93грн. (з ПДВ);

-          від 31.10.2014 у обсязі 3,890 тис. куб. метрів на суму 5 092,79грн. (з ПДВ);

-          від 30.11.2014 у обсязі 13,063 тис. куб. метрів на суму 17 102,08грн. (з ПДВ);

-          від 31.12.2014 у обсязі 15,518 тис. куб. метрів на суму 20 316,17грн. (з ПДВ).

Як встановлено ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, не спростованим відповідачем, за отриманий у січні 2014 року газ відповідач розрахувався у повному обсязі і своєчасно, у лютому-липні, жовтні-листопаді 2014 року - у повному обсязі, але несвоєчасно, у грудні 2014 року - оплата здійснена не була.

Доказів своєчасної оплати отриманого від позивача природного газу відповідачем суду не надано.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

·          відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

·          за приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору;

·          згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

·          згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються;

·          за приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

·          за змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

·          відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами;

·          ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

·          за змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

·          відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;

·          у разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

           1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

           2) зміна умов зобов'язання;

           3) сплата неустойки;

           4) відшкодування збитків та моральної шкоди;

·          ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачене, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

·          згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано;

·          ч.2 ст.343 Господарського кодексу України обумовлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;

·          згідно ст.4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня;

·          загальна сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати переданого у лютому-липні, жовтні-грудні 2014 року (проданого) природного газу, нарахованих позивачем на відповідача за період з 15.03.2014р. по 10.11.2017р. (включно), становить 1 835,94грн., у тому числі за зобов'язаннями:

-          лютого 2014р. за період з 15.03.2014р. по 18.03.2014р. – 8,88грн.;

-          березня 2014р. за період з 15.04.2014р. по 22.04.2014р. – 13,33грн.;

-          квітня 2014р. за період з 15.05.2014р. по 15.05.2014р. – 0,91грн.;

-          травня 2014р. за період з 17.06.2014р. по 24.06.2014р. – 2,40грн.;

-          червня 2014р. за період з 15.07.2014р. по 15.07.2014р. – 0,27грн.;

-          липня 2014р. за період з 15.08.2014р. по 21.08.2014р. – 1,39грн.;

-          жовтня 2014р. за період з 15.11.2014р. по 25.12.2014р. – 17,16грн.;

-          листопада 2014р. за період з 16.12.2014р. по 04.02.2015р. – 71,69грн.;

-          грудня 2014р. за період з 15.01.2015р. по 10.11.2017р. – 1 719,92грн.;

·          загальна сума інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати переданого у листопаді-грудні 2014р. (проданого) природного газу, нарахованих позивачем на відповідача за період січень 2015р. – вересень 2017р., становить 15 187,09грн., у тому числі за зобов'язаннями:

-          листопада 2014р. за період з 01.01.2015р. по 31.01.2015р. – 530,16грн.;

-          грудня 2014р. за період з 01.02.2015р. по 30.09.2017р. – 14 656,92грн.;

·          загальна сума пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати переданого у лютому-липні, жовтні-грудні 2014 року у власність (проданого) природного газу, нарахованих позивачем на відповідача за період з 15.03.2014р. по 14.07.2015р. (включно), становить 6 335,38грн., у тому числі за зобов'язаннями:

-          лютого 2014р. за період з 15.03.2014р. по 18.03.2014р. – 38,47грн.;

-          березня 2014р. за період з 15.04.2014р. по 22.04.2014р. – 84,44грн.;

-          квітня 2014р. за період з 15.05.2014р. по 15.05.2014р. – 5,77грн.;

-          травня 2014р. за період з 17.06.2014р. по 24.06.2014р. – 15,18грн.;

-          червня 2014р. за період з 15.07.2014р. по 15.07.2014р. – 1,70грн.;

-          липня 2014р. за період з 15.08.2014р. по 21.08.2014р. – 11,55грн.;

-          жовтня 2014р. за період з 15.11.2014р. по 25.12.2014р. – 160,18грн.;

-          листопада 2014р. за період з 16.12.2014р. по 04.02.2015р. – 669,09грн.;

-          грудня 2014р. за період з 15.01.2015р. по 14.07.2015р. – 5 349,00грн.;

·          зауважень щодо розрахунку здійснених позивачем нарахувань відповідачем не заявлено,

господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Задовольняючи позов щодо штрафних санкцій судом враховано також наступне:

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, пеня розрахована позивачем з дотриманням встановлених п.6 ст.232 Господарського кодексу України вимог, розрахунок пені відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним. Заявлення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати поставленого природного газу є правомірними.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 610-612, 625, 691, 692 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дворец-2010» (83114, м.Донецьк, вул. Рози Люксембург, б.80, код ЄДРЮОФОПГФ 36888634) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, буд.6, код ЄДРЮОФОПГФ 20077720) 20 316,17грн. - основного боргу, 6 335,38грн. – пені, 15 187,09грн. - інфляційних втрат, 1 835,94грн. – 3% річних, 1 762,00грн. на відшкодування витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 12.03.2019р.

Суддя В.І. Матюхін